- Тарас Висоцький: Очікуваний експорт у вересні – близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції
- Тарас Висоцький: в Україні сільське господарство формує значну частину економіки
- Ціна на зернові всередині України буде врівноважена – Тарас Висоцький
- Тарас Висоцький: експорт українського зерна через морські порти, кожне зі суден здатне вмістити від 10 до 60 тис. тонн
- Тарас Висоцький: Вирішити проблеми з експортом агропродукції – пріоритетне завдання для Мінагрополітики
Тарас Висоцький: У рамках роботи зернового коридору вже експортовано 2,5 млн тонн зерна
Більш як за місяць роботи «зернового коридору» через три порти Україна експортувала 2,5 млн тонн зерна, що значно перевищило очікувані результати. Про це розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю виданню Forbes.
«Станом на 10 вересня 110 кораблів вийшли з наших портів. Ця цифра змінюється щоденно, кількість заявок збільшується. Друга важлива цифра – це кількість аграрних вантажів, які вони вивезли, – 2,5 млн тонн (зернових та олійних), із яких зерна – понад 2,2 млн тонн. Це загальний обсяг, що складається з врожаю, який застряг у портах до початку війни, та нового врожаю. За поточних темпів із жовтня в портах не залишиться старого врожаю. Загалом за перші два місяці нового сезону Україна експортувала всіма шляхами 4,3 млн тонн зернових на суму $ 1 млрд», – зазначив Тарас Висоцький.
Він уточнив, що це не повноцінний морський експорт. У такому обмеженому варіанті Україна може сукупно експортувати 3–4 млн тонн зерна на місяць.
Тарас Висоцький підкреслив, що навіть обмежений експорт забезпечує стійкість аграрного ринку, позитивно впливає на макроекономічні процеси. Експорт морськими шляхами може давати Україні $ 1 млрд на місяць.
При цьому фермери забезпечені стабільною роботою, а пайовики отримують дохід.
«Якщо щомісяця ми експортуватимемо 3 млн тонн, то річний потенціал експорту – 36 млн тонн. Нехай із урахуванням ризиків – 30 млн тонн. Що це означає для фермера? Це означає, що забезпечені роботою 6–7 млн га мають бути засіяні. Через війну кількість посівних площ скоротилася до 20 млн га, тож 6–7 млн га – це одна третя площ, які можуть продовжувати працювати. Майже 2 млн сімей отримають орендну плату за паї, а громади – податки», – підкреслив Висоцький.
Він також зазначив, що через війну ми не зможемо отримати міжнародну ціну на зерно, але вона поступово зростає – з початку роботи зернового коридору приблизно на 10 %. За прогнозами, ціна може зрости ще на 10–15 %, якщо триватиме тренд на здешевлення нафти та збільшення обсягів експорту.
Найбільше пшениці, майже 50 %, відправлено до африканських країн, зокрема до тих, що перебувають у стані гуманітарної катастрофи (Судан, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Ємен). Із цих 50 % два судна було зафрахтовано в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН і повезли 60 500 тонн української пшениці до Ефіопії та Ємену. Ще близько 30% пшениці відправлено до Туреччини.
«Майже стільки ж ми відправили до Кенії, Судану, Сомалі, Ємену протягом листопада – грудня 2021 року напередодні війни. Тобто можемо говорити про майже повне відновлення забезпечення пшеницею цих країн», – уточнив Тарас Висоцький.
Як зазначив перший заступник Міністра, рф погрожує перекрити зернові коридори через декілька причин. На росії недооцінили можливості українського експорту. Крім того, рф має рекордний врожай і в такий спосіб вона намагається збільшити попит на свої зернові. Також питання зернового коридору важливе для України, тому агресор використовує це для шантажу.
ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики
agroconf.org
