- Парламент звільнив від сплати мита та ПДВ енергообладнання, а також дозволив бізнесу зберігати пальне без ліцензії
- Незважаючи на удари по енергосистемі, Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП в 2023 році на рівні 3,2%, - Денис Кудін
- Порти Південний та Чорноморськ поновили вантажні операції після обстрілів Одеської області
- МВФ попередньо оцінює спад ВВП України у 2022 році на 10%
- Світовий банк очікує початку відновлення економіки України в 2016 році
Коментарі НБУ щодо ВВП та інфляції
Атака рф на об'єкти енергетичної інфраструктури погіршила прогнози падіння економіки на цей рік та темпи зростання на наступний рік.
Про це сказав заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Що стосується ВВП, то на цей рік падіння буде дещо глибшим, ніж ми це очікували. На наступний рік відновлення економіки залежно від кожного зі сценаріїв буде різним", - сказав Ніколайчук.
У Нацбанку нагадали, що розглядають три сценарії за умови продовження атак на об'єкти енергетичної інфраструктури.
За першим сценарієм передбачається оперативне відновлення енергетичної інфраструктури та доволі успішний захист повітряного простору та об'єктів енергетичної інфраструктури. Саме цей сценарій Нацбанк розглядає як базовий. Другий сценарій передбачає більш глибоке ураження критичної інфраструктури та повільніше відновлення, а третій - масштабні перебої в енергосистемі.
"За нашого базового сценарію, пожвавлення ВВП буде досить млявим і набагато нижчим, ніж ми припускали (у 4%). За умови реалізації другого та третього сценаріїв економіка скорочуватиметься і наступного року", - сказав Ніколайчук.
Як повідомлялося раніше, за оцінками Міністерства фінансів, втрати економіки від війни очікуються на рівні 33-35% валового продукту України. У Нацбанку прогнозували, що у 2023 - 2024 роках економіка відновлюватиметься поступово – темпами на рівні 4-5%.
Крім того, глава Нацбанку вважає, що дефіцит електроенергії вплине на інфляцію.
За оцінками Національного банку, дефіцит електроенергії посилить наступного року інфляційний тиск на 1-2 відсоткових пункти.
Про це на брифінгу сказав голова Національного банку України Андрій Пишний.
"За нашими оцінками, дефіцит електроенергії посилить інфляційний тиск на 1-2 в.п. у 2023 році", - сказав Пишний.
У листопаді 2022 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася практично на рівні попереднього місяця та становила 26,5% (у жовтні – 26,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2022 року. Це пов'язано з розширенням пропозиції продуктів харчування, деокупацією частини територій України, розпродажем товарів, які швидко псуються через дефіцит електроенергії, та слабшим споживчим попитом. Крім того, інфляцію стримувало певне зміцнення готівкового курсу гривні, у тому числі завдяки раніше вжитим заходам НБУ.
Базова інфляція в листопаді пришвидшилася до 22,1% р/р з 21,5% р/р у жовтні
Зростання цін на оброблені продовольчі товари прискорилося до 28,0% р/р. Під впливом збільшення вартості енергії, дорожчали продукти, виробництво яких є енергоємним або вимагає термічної обробки, а також товари, які потрібно зберігати в холоді. Зокрема м’ясні, молочні продукти, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви. Крім того, надалі дорожчали імпортовані продукти харчування, зокрема рибні продукти та оливкова олія. Натомість завдяки ліпшим, ніж очікувалося, урожаям соняшнику та ранніх зернових повільніше зростали ціни на соняшникову олію, макарони та хліб.
Подорожчання непродовольчих товарів пришвидшилося до 20,7% р/р. Це пов'язано з вичерпанням запасів імпортної продукції, закупленої влітку за нижчим курсом, а також зі зростанням витрат бізнесу, у тому числі через потребу закуповувати генератори для автономної роботи.
Сповільнилося зростання цін на сирі продукти харчування (до 44,4% р/р)
Завдяки розширенню пропозиції повільніше дорожчали овочі борщового набору, зокрема картопля, капуста, морква, буряк та цибуля. Знизилися темпи зростання цін на апельсини та банани. Вартість яблук залишалася нижчою, ніж торік через надлишкову пропозицію, що сформувалася з огляду на ускладнений експорт та обмежені можливості переробки.
Сповільнилося також зростання цін на свинину та яловичину, що пов’язано з ефектами відключення електроенергії. Останні призвели до проблем зі зберіганням продукції та потреби її швидшої реалізації. Крім того, нижчими темпами дорожчали цукор, борошно, гречка та інші крупи завдяки гарним врожаям.
Водночас вартість яєць і надалі підвищувалася через порушення технологічних ланцюгів виробництва, втрату активів підприємств і збільшення виробничих витрат.
Зростання адміністративно регульованих цін залишилося на рівні попереднього місяця (14,7% р/р)
З одного боку, вищими темпами дорожчали алкогольні напої через збільшення виробничих витрат бізнесу на енергію, сировину, тару. З іншого боку, і надалі сповільнювалося зростання вартості транспортних послуг (на тлі відносної стабілізації цін на пальне), а також цін на фармацевтичну продукцію, що включена до державного моніторингу. Крім того, мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення стримував адміністративну інфляцію.
Темпи зростання цін на пальне в річному вимірі й надалі знижувалися (до 59,4%)
Це пояснюється сповільненням подорожчання нафти. Водночас у місячному вимірі ціни на пальне зросли внаслідок підвищення витрат бізнесу та посилення попиту на тлі перебоїв з електропостачанням.
Динаміка споживчої інфляції в листопаді свідчить про перші ознаки послаблення інфляційного тиску під впливом тимчасового розширення пропозиції сирих продуктів харчування, слабшого попиту, а також завдяки попередньо вжитим заходам з боку НБУ, зокрема зі збалансування валютного ринку та підвищення привабливості гривневих активів. Водночас через наслідки повномасштабної війни темпи зростання споживчих цін і надалі зберігаються на високому рівні, а ризики посилення інфляційного тиску залишаються значними через дефіцит електроенергії.
З огляду на це Національний банк утримує облікову ставку на рівні 25%, а також підвищить вимоги до обов’язкових резервів банків. Це дасть змогу забезпечити привабливість гривневих активів, підтримати курсову стабільність, зберегти контроль за ціновою динамікою та сприятиме зниженню інфляції наступного року.
Нагадаємо, Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП у 2023 році на рівні 3,2%
ІЦ УАК за матеріалами НБУ
agroconf.org
