- У 2021 році більше третини риби і морепродуктів Україна імпортувала з Норвегії
- Названо найбільших імпортерів українських олій та олійних культур у 2021 році
- У 2021 році Україна оновила рекорд експорту м’яса птиці
- Україна здобула нові лідируючі позиції у рейтингах світових експортерів агропродовольчої продукції за 2020 рік, — ННЦ
- Визначено витрати на продукти харчування домогосподарств
Витрати українців на продукти харчування продовжують зростати
За період пандемії коронавірусу показники витрат на харчування в Україні помітно збільшились, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, коментуючи оновлену статистичну інформацію Міністерства сільського господарства США (USDA) стосовно витрат на харчування вдома у різних країнах світу.
За його словами, якщо 2019 року кожен українець витрачав на харчі та безалкогольні напої в середньому 874 дол. США, то у 2020 році цей показник зріс до 964 дол. США, а у 2021 році сягнув 1242 дол. США на 1 особу. Крім того, частка витрат на продовольство в загальних витратах для жителів України також збільшувалась. У 2019 році вона складала 39,7 %, у 2020 році – 41,2 %, а у 2021 році – 41,6 %.
Дана тенденція в цілому підтверджується для 104 країн, охоплених статистичним масивом USDA, зазначив експерт.
Середня частка витрат на харчування на одну людину по світу склала 24,6 % у 2019 році, 25,8 % – у 2020 році та 25,5 % – у 2021 році. Це означає, що за два роки пандемії вона збільшилась майже на 1 %.
Більш помітним виявилось зростання в абсолютних цифрах. Один мешканець планети 2019 року купував в середньому продуктів харчування на суму 1387 дол. США, 2020 року – на 1428 дол. США, а 2021 року – на 1686 дол. США.
Хоча до списку досліджуваних увійшли досить різні країни, що диференціюються за рівнем добробуту та впливом COVID-19 на їхній продовольчий ринок, однак зростання витрат фіксується як для економічно розвинутих держав, так і для тих, що характеризуються низькими доходами населення, наголосив Богдан Духницький.
Для Сполучених Штатів Америки, які посіли перше місце в рейтингу-2021 року, частка витрат на харчування зросла з 6,2 % у 2019 році до 6,7 % у 2021 році, а їх фактичне значення – з 2357 дол. США до 3070 дол. США на 1 особу відповідно.
Німеччина, яка займає дев’яте місце у рейтингу, у 2019 році мала частку витрат на харчування 10,8 % та їх абсолютну величину у 2268 дол./особу. У 2021 році ці показники зросли до 12,0 % та 2897 дол./особу.
Також збільшення витрат на продовольство притаманне:
Угорщині (35 місце): з 17,3 % та 1171 дол./особу у 2019 році – до 18,0 % і 1597 дол./особу у 2021 році;
Індії (77 місце): з 27,2 % та 338 дол./особу 2019 року – до 32,1 % і 446 дол./особу 2021 року;
Анголі (99 місце): з 48,6 % та 451 дол./особу у 2019 році – до 49,7 % і 658 дол./особу у 2021 році.
В актуальному рейтингу USDA, за підсумками 2021 року, Україна посіла 92 місце, розташувавшись між Ефіопією (41,3 % витрат на харчування, 245 дол./особу) та Камбоджею (42,7 %, 546 дол./особу), перебуваючи серед країн, де відсоток витрат на продовольство є одним з найвищих, зазначив науковець.
Однак у 2022 році повномасштабне вторгнення росії на територію України поставило надскладні виклики перед внутрішнім продовольчим ринком нашої держави. Негативні наслідки війни прямо вплинули на зростання цін на продукти харчування як в Україні, так і за її межами. Згідно з даними Індексу продовольчих цін ФАО, у 2022 році його значення стало найбільшим в історії спостережень (143,7 пункту), на 14 % перевищивши показник 2021 року. Водночас індекс споживчих цін на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні за підсумками 2022 року становив 126,6 %, тобто подорожчання виявилось фактично вдвічі більшим.
Хоча інформації по витратах на продовольство за 2022 рік поки немає, відповідно до наведених тенденцій варто очікувати подальшого зростання цін при обмеженій купівельній спроможності населення, тому частка витрат на продукти харчування в нашій країні залишатиметься такою ж високою, підсумував Богдан Духницький.
ІЦ УАК за матеріалами ННЦ "ІАЕ"
agroconf.org
