- Агросектор України відчуватиме наслідки війни ще кілька років
- Павло Коваль розповів про стан збиральної кампанії та перспективи осінньої посівної
- Українські аграрії виходитимуть на поля за будь-яких умов - Павло Коваль
- На базі Української аграрної конфедерації ми запустили процедуру, якої в Україні ще не було - Павло Коваль
- Цьогорічна посівна буде на 25% дорожчою за минулу
Старт посівної кампанії, або бої йдуть не тільки на фронті
12 березня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у фейсбуці сповістив про початок другої посівної кампанії за час повномасштабного вторгнення. Війна йде не тільки на полі бою, а борються за перемогу не тільки військовослужбовці. Які зміни відбулися в агропромисловому комплексі за рік війни – розповів Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".
Аграрний сектор завжди був чи не найприбутковішим серед галузей економіки в Україні. Проте велика війна внесла свої корективи: люди втрачають свій прибуток, техніку, землі, що засмічені рашистськими боєприпасами, та навіть власні життя.
За прогнозами експертів, у 2023 році аграрії зможуть засіяти лише близько 22 мільйонів гектарів землі, що на 7-7,5 мільйонів менше, ніж було у 2021 році. Величезні ділянки землі зараз для нас недоступні, а причиною тому є заміновані поля й окуповані території.
"Існують прямі втрати: зруйнована техніка, вкрадене зерно, вбита худоба, знищені будівлі. А є втрачені можливості: скільки ми втратили не продавши продукцію на експорт, скільки втратили не посіявши потрібну площу, не отримавши врожайність, яка була у нас останні 5-7 років.
Якщо порахувати втрачені можливості України, то сума сягає до 40 мільярдів доларів. Якщо у 2021 році ми досягли врожаю зернових та олійних культур на рівні 108-110 мільйонів тонн, то у 2022 через погодні умови та війну різко скоротилися валові збори – до 65 мільйонів тонн. У 2023 ці цифри можуть бути ще меншими, тому що ми втрачаємо й економічний потенціал самих аграріїв.
Та на сьогодні немає ніяких підстав говорити про те, що в Україні є загроза продовольчій безпеці. Експерти оцінюють, що з 2022 на 2023 рік в країні лишаються надмірні залишки зернових, як продовольчих, так і фуражних: це пшениця, кукурудза та інші культури", – розповідає пан Павло.
18 березня було прийнято рішення про продовження "зернового коридору" ще на 120 днів. На 33-му тижні роботи "зернового коридору" Україна змогла відправити 1,08 мільйонів тонн агропродукції на експорт, що на 65% більше за показник тижнем до цього. Серед продуктів найбільше було кукурудзи, пшениці та соняшникової макухи. А на початку березня було відправлено на 36% менше продукції, ніж тижнем раніше.
"В той час, коли пальне, насіння, засоби захисту рослин на внутрішньому ринку здорожчали в 1,5-2 рази, то наша продукція – кукурудза, пшениця, ячмінь – здешевшала у 1,5–1,7 раза. Внутрішній ринок давно перенасичений цією продукцією, а на зовнішній ми не можемо вийти з усім обсягом через логістичні проблеми. В нас є залізничний транспорт, незначна кількість автомобільного транспорту та "зернові коридори" через три одеські порти. За технічною пропускною спроможністю їх недостатньо, щоб реалізовувати весь обсяг продукції, що потрібен. Тож витратна частина зросла, а дохідна частина зменшилась у декілька разів. Ця середина між ними, що лишилася – чистий прибуток, який виявився незначним для великої кількості малих та середніх аграрних компаній і підприємств. Поки ще немає повної статистики, але ми вже точно можемо сказати, що 2022 рік був для аграріїв збитковим. І це вперше за понад 20 років", – пояснив Павло Коваль.
ІЦ УАК за матеріалами 1-шої Української газети в Сан-Франциско "ГРОМАДА", випуск за квітень 2023 року
agroconf.org
