- Заборона імпорту української агропродукції може вплинути на посівну, - Павло Коваль
- Ця ситуація, що склалася із забороною імпорту українського продовольства, є перевіркою Євросоюзу на міцність - Павло Коваль
- Єврокомісія надала новий коментар щодо односторонньої зупинки ввезення українського зерна в країни ЄС
- Потрібно думати стратегічно, а не чекати звільнення південних портів - Павло Коваль
- Павло Коваль проінформував глядчів про те, як проходять жнива-2022
ПАВЛО КОВАЛЬ: «ЦЕ ІСПИТ НА МІЦНІСТЬ ЄВРОСОЮЗУ…»
Аграрії України були шоковані рішеннями деяких сусідніх європейських країн щодо зупинки транзиту зерна та імпорту низки продовольчих товарів.
–Це іспит на міцність Євросоюзу, – так коментує кризу у торговельних відносинах між країнами Східної Європи та Україною генеральний директор УАК Павло Коваль. – Окремі країни не мають компетенції порушувати торговельну політику ЄС, тим паче залишається чинною угода між Євросоюзом та Україною про асоціацію, згідно з якою жодна країна не може створювати кількісні бар’єри для руху товарів, що передбачено низкою угод. Окрім цього такі обмеження зазіхають на економічні інтереси інших європейських країн, таких, скажімо, як Іспанія, Португалія та інших, які залюбки купували б нашу пшеницю та кукурудзу.
–Що, на вашу думку, спровокувало цю кризу?
–Насторожує синхронність дій Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарїі. Вочевидь, має місце політична складова, адже Польща перебуває напередодні виборів, а також спроба натиснути на Єврокомісію, аби виділила додаткові кошти цим країнам. Не виключений і слід північної сусідки, адже заяви сусідніх країн збіглися за часом із відмовою росії затверджувати план перевірок суден у рамках зернового коридору. Згоден також із думкою про те, що недопрацювали уряди цих країн спільно з нашим, але передусім відповідальність – на Єврокомісії. Бізнес діяв так, як йому вигідно і зручно. Але ж є структури, які мали б передбачити всі ризики. Невже не було зрозуміло, що ні інфраструктура, ні ринок ЄС, не зможуть витримати такого перенасичення зерном? Є інформація, що польські трейдери активно скуповували українську кукурудзу та пшеницю з метою перепродажу, коли ринок почне зростати. А тому завалили продукцією всі сховища, переробники також не дрімали, і повною мірою скористалися ситуацією. А постраждали фермери. Часу було достатньо, щоб розбудувати інфраструктуру, розробити механізм транзиту, який передбачав би контроль за проходженням вантажів від кордону до порту. Але процес було повністю віддано на відкуп ринку, що й спровокувало кризу. Уявіть, який сигнал одержали наші аграрії під час посівної кампанії. Сіяти, чи не сіяти, що сіяти, якщо продукція нікому не буде потрібна. Тим паче, що у північних областях, а також на Полтавщині є поля з незібраною кукурудзою. Припускаю, що структура посівних площ може бути відкорегована.
–Які варіанти розвитку цієї ситуації?
–Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський нещодавно провів нараду з учасниками ринку та аграрними асоціаціями, на якій повідомив, що транзит до портів через Польщу буде відновлений, але поляки хочуть супровід до кожної зернової партії, щоб не було розвантажень всередині країни. Складніше з нашим імпортом, нагадаю, що заблоковані продовольчі товари 24 групи, окрім кондитерських виробів. По кожній із позицій, вочевидь, будуть проводитися переговори. 20 квітня відбудеться засідання Єврокомісії присвячене українському кейсу. Немає сумніву, що за всіма позиціями будуть досягнуті компроміси. Але вони коштуватимуть Єврокомісії немалих коштів.
Але в будь-якому випадку маємо позбутися ілюзій щодо безмежної гостинності та щедрості Європи. Треба пам’ятати народну мудрість: «Ти хоч і брат мій, але хліб їж свій…»
Варто додати, що хоча транзит із завтрашнього дня буде і дозволений, але додаткові заходи контролю, як конвої чи GPS-відстеження вантажів, викликають ряд запитань. Наразі залишається незрозумілим, як це буде фінансуватися й організовуватися. Передусім учасників ринку цікавить, хто буде платити за здорожчення логістики. Багато комерційних трейдерів уже висловилися, що вони відмовляються платити за цей транспорт, оскільки він коштує дорожче, ніж традиційна морська торгівля через Чорне море.
Додамо, що за словами європейського чиновника, Іспанія намагалася субсидувати потяг для перевезення зерна через континент, але набагато дешевше було імпортувати зерно з Латинської Америки.
Нагадаємо, що у серпні 2022 року Міністерство транспорту Іспанії розпочало пілотний проект з перевезення 600 т кукурудзи з України до Іспанії потягом.
На своїй Фейсбук-сторінці Павло Коваль додав: «Українсько-Європейський торговельний кейс продовжується.
І ось нова інформація:
"Оркский МИД озвучил условия, на которых будет продлен Зерновой коридор.
Подключение Россельхозбанка к SWIFT;
Возобновление поставок сельхозтехники и запчастей в РФ;
Восстановление работы аммиакопровода Тольятти – Одесса;
Разблокировка зарубежных активов и счетов российских компаний, связанных с производством и транспортировкой продовольствия и удобрений;
Отмена ограничений на страхование и перестрахование российских судов с зерном и снятие запрета на их доступ в порты.
В противном случае «рф не видит возможности продления зерновой сделки по вывозу зерна из портов Украины после 18 мая".
Ось так, готуймося».
ІЦ УАК за матеріалами журналу "Зерно"
agroconf.org
