Туреччина не хоче втратити реноме геополітичного лідера Чорноморського регіону, - Павло Коваль

22 August, Розділ Новини, переглядів 893

Як вийти із глухого кута "зернового коридору". Гість інформаційно-аналітичної програми Українського радіо "Сьогодні. Ввечері" — Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

Для початку Павло Коваль нагадав, що перше судно, яке вийшло з порту Одеси після припинення росією дії "зернового коридору", прибуло до Стамбула.

Судно належить Німеччині, а у морі ходить під прапором Гонконгу. Це контейнеровоз. Там 30 тисяч тонн різної продукції, у тому числі і продукція аграрна, і харчова продукція.

Але експерт зауважив, що треба розділяти евакуацію та прохід тих суден, які були завантажені до початку широкомасштабної агресії, і тих суден, які заходили б у порт після виходу росії із "зернових коридорів". Оскільки це - суттєва відмінність, яку треба розуміти. Судно "Joseph Schulte" - це судно, що простояло завантажене в Одесі з початку війни.

"Я багато разів зазначав, що історія із зерновими коридорами це не внутрішньоекономічна ситуація, що Україна, яка продає на експорт зернові, це насправді - майданчик геополітичної дискусії.

Коли Україна сказала, що ми зможемо організувати "зернові коридори" без участі росії, здійснювати експорт свого збіжжя, що ми будемо опиратися на міжнародне морське право, росія почала атакувати Ізмаїл, Рені. Наші західні партнери поспівчували, як завжди, а путін тим часом робить своє діло: провокує, піднімає переговорну позицію", - зазначив Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

Він додав, що нещодавно від турецького представника прозвучала заява, що ніякі тимчасові коридори в Україні, ніякі дунайські порти не можуть замінити глибоководні порти Одеси чи Миколаєва.

Павло Коваль стверджує, що Туреччина не зацікавлена, щоби зернові коридори відбувалися без її участі, адже Туреччина за цей рік набула статусу зернового хабу в Чорноморському регіоні.

Також в ефірі згадали про заяву ВМС ЗСУ про відкриття реєстрації торговельних суден і їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами, оголошеними Україною.

"Військово-морські сили України сказали, що ніхто не скасовує ті ризики, які можуть виникнути у рамках коридору.

Ось ми даємо коридор, який розмінували і який там лоцмани знають, як провести ці судна. З цим технічних питань немає. Але той капітан, який поведе судно в Одесу, чи в Чорноморськ, чи у Південний, чи в Дунайські порти - він повинен чітко розуміти, що є загроза провокацій. І така провокація тиждень тому була, коли цивільне судно йшло на завантаження, а російський військовий корабель його намагався зупинити для перевірки.

Це ж про ту заяву, що всі судна, які рухаються в напрямку українських портів, росія буде розцінювати як військову ціль", - зазначив Павло Коваль.

При цьому. за словами Коваля, та заява розмита, у ній не було деталізації. Тобто, що таке розпливчасте поверхневе формулювання "ми можемо розцінювати, як військову ціль" означає? - Будуть відкривати вогонь на ураження, чи будуть перевіряти, блокувати, відводити у свої порти чи якісь ще дії?

Генеральний директор УАК продовжив: "А для чого путіну така довга історія? Якщо ти вийшов із зернових коридорів і хочеш, щоб судна не йшли в море, то можна відкрити вогонь або все замінувати та звинуватити у цьому Україну.

Він, очевидно, не зовсім хоче вийти із зернових угод. І ось буквально днями з'являється ще одна нова інформація, що нібито Туреччина, Катар, росія й Угорщина планують розгорнути такий майданчик, альтернативний минулому зерновому коридору. російське збіжжя, профінансоване Катаром, і Туреччина забезпечує технічний прохід через протоки до Північної Африки.

До цього є інформація, ніби турецька сторона зверталася до путіна, щоб було два коридори. Ну, поки що відповіді росії нам не повідомляють, чи вона була туркам, чи не було її.

Тому я хочу сказати, що Туреччина однозначно, як геополітичний гравець, принаймні в Чорноморському регіоні та серед країн Затоки".

Експерт вважає. що Туреччина не хоче втратити своє реноме такого зернового хабу і такого переробника зерна. Крім того, це економічні аспекти. Туреччина управляла зерном, в тому числі не дуже дорогим і досить якісним українським зерном, в Чорноморському регіоні. 700 кілометрів Чорного моря перетнуло судно з Одеси. Там свої порти перемололи на борошно. І вже борошно повезли, не розмитнювати, не сплачуючи ПДВ в Ірак, в Сирію, в інші країни. Турки б не хотіли втрачати величезні обсяги якісної української пшениці, щоб залишатися основним гравцем на ринку борошна в країнах Затоки.

Туреччина завжди, протягом всієї війни вважала, що вони єдині, хто легко може спілкуватися і з путіним, і з Зеленським. Вони не хочуть втратити і це реноме.

Крім того, як повідомило The Wall Street Journal, США розглядають різні варіанти, як забезпечити експорт зерна з України після зриву «зернової угоди», зокрема «військовий» для захисту суден.

Павло Коваль зазначив, що в практиці світовій це вже було. Але у нас тоді не вдалися до цього, бо знайшли можливість домовитися по-іншому, без конвоювання.

Але, за його словами, питання полягає і в тому, яка буде вартість такого фрахту, хто буде страхувати ці судна.

Проте експерт не виключає можливості прийняття геополітичного рішення - конвоювати військовими кораблями, наприклад французькими, турецькими чи британськими, каравани з українським збіжжям.

Наостанок в ефірі Українського радіо було згадане питання з Польщею. Адже, вона заявляє, що після 15 вересня у будь-якому випадку продовжить заборону імпорту українського зерна.

Павло Коваль підмітив, що у цьому кейсі є така неприємна річ, що Єврокомісія досить слабко виглядала в цій історії.

"Але дивіться, я хочу наголосити на одному: ми могли б уникнути польського кейса з оцим збіжжям. Це трошечки починає розхитувати цілісність Євросоюзу. У нас є підходи, інструменти, як би ми могли технічно й економічно запобігти цим речам. Потрібно просто автоматизувати планування, організацію логістичної послуги з України в Європу й у зворотному напрямку. І ми тоді б чітко розуміли, скільки було транзиту через Польщу, скільки залишилось збіжжя в Польщі, по яких цінах і таке інше. І у них не було би ніяких аргументів.

А насправді була ця ситуація розігріта виборами польськими, які в жовтні цього року будуть, я думаю, все-таки після 15 вересня продовжать (заборону - ред.), а після виборів буде новий виток перемовин", - підсумував Генеральний директор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо

agroconf.org