Про це він заявив під час тематичних слухань на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми доклали суттєвих зусиль, щоб українське зерно могло експортуватися туди, де воно є найбільш необхідним. В той же час ми здійснюємо кроки, щоб підтримати європейських фермерів. Запровадження тимчасових захисних заходів дозволило структурувати та стабілізувати ринок у прикордонних країнах, і водночас не запровадило обмежень на експорт українського зерна через «коридори солідарності». За доброї волі є всі умови для успішного транспортування також нового врожаю з України», – сказав Войцеховський.
Він зауважив, що після початку російського вторгнення та блокади чорноморських портів через «коридори солідарності» на кордонах між ЄС і Україною було перевезено 44,4 мільйона тонн зерна. В період до травня поточного року, до введення тимчасових захисних заходів для Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії, обсяг такого експорту становив у середньому 2,9 млн т на місяць. Після заборони експорту з травня по липень, цим маршрутом вдалося перевезти 9,6 млн т зерна, – в середньому, 3,2 млн т на місяць.
Єврокомісар підкреслив, що за рахунок розвитку «коридорів солідарності» ЄС, зокрема, підтримки транзиту через Дунайський транспортний коридор, а також за допомогою альтернативних шляхів через порти Балтійського та Адріатичного морів, уже до кінця поточного року транзитні спроможності для українського зерна можливо збільшити до 4,7 млн т на місяць.
Аби це стало можливим, Єврокомісар пропонує сплачувати українським компаніям компенсацію за вартість транзиту зерна, щоб підтримати його цінову конкурентоспроможність на світовому ринку.
«За підрахунками української сторони, це вимагає суми від 20 до 30 євро за тонну, щоб компенсувати додаткову вартість транзиту. Це дуже важливо для диверсифікації цих транзитних напрямків, оскільки використання інших портів вимагає додаткового фінансування. Більше 1 мільярда євро було спрямовано у розвиток цієї інфраструктури з листопада 2022 року. Додатково є доступними ще 890 мільйонів євро від різних джерел фінансування, включаючи Фонд (транспортного) поєднання Європи та Програму регіонального розвитку ЄС. Мета – забезпечити, щоб експорт українського зерна не створював проблем в самому Європейському Союзі», – наголосив Войцеховський
Він відзначив, що запобіжні заходи з обмеження експорту українського збіжжя були ефективними, вони дозволили стабілізувати ринки у цих п’яти державах та збільшити обсяг експорту через «коридори солідарності». Виходячи з цього, єврокомісар заявив, що рішуче підтримує продовження дії таких тимчасових захисних заходів.
«Ми маємо знайти рішення, яке відповідатиме інтересам України як країни-кандидата, що перебуває у війні, а також захистити громадян ЄС, європейських фермерів. Я переконаний, що ми знайшли таке рішення», – заявив представник Єврокомісії.
За його словами, аргументи для продовження заборони експорту зерна є численними. «Упевнений, що українська сторона уважно стежить за цим обговоренням. Наші партнери обговорять це завтра під час Платформи. Експорт буде збільшений, цінова спекуляція буде зупинена, і ринок у цих п’яти країнах буде стабілізованим. Давайте не будемо це руйнувати Сподіваюся, що Україна також поділятиме такий підхід. Тому що альтернативою є хаос, – одноосібні рішення певних країн-членів, проблеми з протестами, блокуванням доріг, – все це не буде добрим для України, жодним чином. Особливо у ситуації, коли чорноморські порти України залишаються заблокованими», – наголосив Войцеховський.
Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня.
Україна наполягає, що у разі продовження Єврокомісією заборони на імпорт зерна після 15 вересня наша країна може розглядати дзеркальні заходи.
Завтра у Брюсселі під егідою Єврокомісії має відбутися зустріч у рамках Координаційної платформи з вирішення проблеми українського зернового експорту. До участі в ній запрошені представники України, Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії, а також країн Балтії та Хорватії, порти яких можуть бути залучені для організації альтернативного транзиту. Крім того, до заходу долучаться інші країни ЄС, зацікавлені у розв’язанні цієї проблемної ситуації.
https://www.ukrinform.ua