Латвія є другим за величиною імпортером російських продтоварів до ЄС. Як балтійська країна намагається боротися з "кривавим" зерном?

09 January, Розділ Новини, переглядів 322

Статистика від Мінсільгоспу: Латвія є другим за величиною імпортером російських продуктів харчування в ЄС

Латвія є другим за величиною імпортером російської сільськогосподарської та харчової продукції в ЄС після Іспанії, йдеться в інформаційному звіті від 5 січня про імпорт російської сільськогосподарської та харчової продукції в Латвію, підготовленому й опублікованому Міністерством сільського господарства Латвії на Єдиному порталі з розроблення та координації проектів нормативно-правових актів «ТАР» (розпорядником якого є Державна канцелярія Латвії).

У Мінсільгоспі заявляють, що за 10 місяців 2023 року країни ЄС імпортували з росії продукції на суму 2,2 млрд євро, що на 10% більше порівняно з відповідним періодом 2021 року, а порівняно з періодом 2022 року - на 15% менше.

У 2023 році Латвія імпортувала 12% від загальної вартості імпорту ЄС із росії з січня по жовтень, посівши друге місце серед країн-членів ЄС.

За відповідний період Латвія імпортувала російської сільськогосподарської та харчової продукції на 280 млн євро, а Іспанія - 281 млн євро.

У 2023 році шість найбільших імпортерів ЄС (Іспанія, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Італія та Польща) імпортували з росії сільськогосподарської та харчової продукції на суму 1,5 млрд євро, що становить 67% від загального імпорту ЄС з росії.

90% російського імпорту до Латвії складають чотири товарні групи

Що стосується у цілому ЄС, то за 10 місяців 2023 року порівняно з відповідним періодом довоєнного 2021 року імпорт російських овочів зріс на 126%, зернових – на 71%, насіння олійних – на 43%, риби – на 35%.

У кількісному вираженні за ці 10 місяців 2023 року ЄС імпортував з рф найбільше товарів таких шести груп: риба (668 млн євро); відходи харчової промисловості та готові корми для тварин (454 млн євро); зернові культури (347 млн євро); овочі (278 млн євро); олійне насіння, рослини та плоди (233 млн євро); жири й олії тваринні та рослинні (88 млн євро). Ці шість груп становлять разом 2,068 (92%) із всього 2,249 млрд євро.

Щодо Латвії, то за 10 місяців 2023 року 90% вартості імпорту Латвії з росії склали 4 групи товарів. Відходи харчової промисловості, в основному шрот соняшниковий, буряковий жом на корм і ріпаковий шрот, становили 44% (124 млн євро), зернові, в основному кукурудза, жито та пшениця, становили 24% (66 млн євро), овочі, в основному горох - 14% (38 млн євро), а також жири й олії, в основному ріпакова олія та макуха – 8% (22 млн євро).

Російське продовольство не є незамінним і не має потрапляти в ЄС, поки росія веде війну проти України

Зазначається, що з гуманітарних причин ЄС не піддав санкціям імпорт продовольства та сільськогосподарської продукції з росії. Однак проблема продовольчої безпеки у світі загострилася, і лідерам країн на засіданнях Європейської Ради регулярно доводиться повертатися до вирішення цієї проблеми, оскільки росія зловживає продовольством як зброєю для підтримки свого терору: саботаж Чорноморської зернової ініціативи, крадіжка та перепродаж української продукції, знищення українських зернових складів, а також розгортання інформаційної війни та відкритого наклепу на західні країни щодо проблем із продовольчим постачанням у світі.

Представники уряду Латвії кажуть, що продовжується торгівля продовольством і сільськогосподарською продукцією з росією. Компанії ЄС легально імпортують продукцію, яка за своєю суттю не потрібна ЄС, оскільки ЄС самозабезпечений продуктами харчування. Водночас обґрунтованим є питання, наскільки морально прийнятним є споживання продуктів харчування, вирощених і вироблених у країні-агресорі?

На думку Мінсільгоспу Латвії, залежність усього ЄС, включаючи Латвію, від торгівлі російськими мінеральними добривами, фуражем, продовольством та енергоносіями має бути припинена. «Ці товари не є незамінними, і їх закупівля фінансує війну росії в Україні», – йдеться у повідомленні.

Міністерство сільського господарства виступає проти експорту російського зерна, але зі збереженням транзиту

Таку позицію перед ЄС латвійський міністр висловлював не раз. В останнє, 11 грудня 2023 року, міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе на Раді міністрів сільського господарства та рибальства ЄС у Брюсселі повторив свій заклик до міністрів сільського господарства держав-членів Європейського Союзу та Європейської комісії розпочати обговорення щодо заборони імпорту російського зерна й іншої сільськогосппродукції до ЄС, оскільки, підтримуючи вихід російського зерна на ринок ЄС, ЄС фактично підтримує російську економіку та її здатність продовжувати війну в Україні.

Міністр сільського господарства також зазначив, що зростання імпорту російського зерна з його низькими цінами дестабілізує зерновий ринок ЄС, оскільки дешеві російські товари витісняють зернові продукти, вирощені в ЄС, як на внутрішньому, так і на експортному ринках. Тому ЄС має нарешті провести оцінку впливу імпорту російських сільськогосподарських товарів на внутрішній ринок ЄС. Водночас необхідно продовжувати транзит, призначений для забезпечення продовольчої безпеки громадян країн, що не входять до ЄС.

Його ініціативу також підтримує президент Латвії Едгарс Рінкевичс.

Міністр сільського господарства Армандс Краузе: біля цінників на продукти в магазинах мають бути національні прапори, щоб покупці впізнавали продукцію країн-агресорів

Така ініціатива була опублікована на сайті Мінсільгоспу Латвії 8 січня 2024 року.

"Міністерство сільського господарства підтримує подані на розгляд Сейму пропозиції п’яти депутатів щодо змін до Закону про моніторинг обігу харчових продуктів, який передбачає чітке та недвозначне зазначення країни виробництва в роздрібній торгівлі харчовими продуктами на ціннику кожного харчового продукту чи поруч із харчовим продуктом із зображенням прапора відповідної країни". Зазначається, що міністр сільського господарства Армандс Краузе підтримує цю ініціативу, яка дасть покупцям можливість легко, зручно й однозначно розрізняти продукти харчування, вироблені в Латвії й у інших країнах. Армандс Краузе додав: «Країна-виробник повинна бути позначена відповідним прапором для харчових продуктів, вироблених у всіх країнах, а не лише для латвійської продукції. Це дозволить покупцям легше розпізнавати товари, вироблені в Латвії, інших країнах Балтії, Україні й інших країнах. Оскільки інколи покупців вводять в оману щодо справжньої країни походження товару, важливо ввести обов’язок відображати країни виробництва в роздрібній торгівлі з прапорами країн виробництва. На жаль, досі не заборонено імпорт харчових продуктів до Європейського Союзу з таких країн-агресорів, як Росія та Білорусь. Тому важливо вказувати прапори цих країн поруч із продукцією, виробленою на Росії та в Білорусі, що дозволить покупцям краще впізнавати та не купувати вироблені там товари, оскільки більшість латвійського суспільства не хоче підтримувати економіку двох країн-агресорів своїми закупками й опосередковано фінансувати своїми грошима їхні звірства в Україні».

Міністр сільського господарства обговорив дану ініціативу з Радою співробітництва сільськогосподарських організацій та Асоціацією трейдерів Латвії.

Критика державної залізничної компанії "LDZ Cargo" призвела до того, що міністр транспорту Латвії виступив не тільки проти імпорту, а й проти транзиту російського зерна до ЄС

Міністр транспорту запропонує включити імпорт і транзит російського зерна до санкційного списку ЄС.

Варто зазначити, що наприкінці 2023 року після заяв латвійських депутатів, міністра сільського господарства й інших представників влади, суспільство почало цікавити, хто ж займається імпортом і перевезенням російського продовольства в Латвії. Відомо, що до цього причетні близько сотні місцевих компаній.

І логічно, що перш ніж щось питати у бізнесу, латвійські ЗМІ звернули увагу на державні компанії. І як виявилося, державний залізничний перевізник "LDZ Cargo" є найбільшим перевізником російського зерна.

За даними за 2022 рік, зерно та продукти його переробки були головним вантажем для LDZ Cargo (23% усіх перевезень, наступні позиції — вугілля з 21%, нафта та нафтопродукти — 19%).

При цьому за звітом LDZ Cargo, якщо рахувати в тоннах, частка російських і білоруських вантажів в імпорті (у тому числі з подальшим реекспортом через порти) у 2022 році склала відповідно 51,8% і 9,4%. В експорті — 43,5% і 8,2%.

Географія потоків у 2023 році поки що не оприлюднена, але "LDZ Cargo" визнає, що компанія, як і раніше, продовжує співпрацю з росією та Білоруссю.

«Ми часто чуємо закиди, що Латвією їдуть вагони з російськими трафарованими написами. Але політику – що санкціоновано, що ні – для нас визначають уряд і міністерство транспорту», – каже LSM.lv член правління "LDZ Cargo" Мартінш Певко. Він наголошує, що «обидвома руками за свободу України». Але перед ним, як керівником компанії, акціонер, тобто - держава поставила конкретну мету: діяти по-господарськи. Тому питання про етичність таких перевезень Певко переадресовує уряду.

Представник державної залізниці додає, що перевезення російського зерна оплачують корпорації у Швейцарії й інших країнах Західної Європи. Їм по 150-200 років, річні обороти однієї такої — як 15 річних бюджетів Латвії. «Ми на цьому тлі — маленька ланка у глобальному ланцюжку поставок, наприклад, із росії до Африки. Якби ЄС та ООН мала іншу позицію — правила гри для нас були б інші. Так, ми як держава можемо відмовитись, але тоді нас замінять інші транспортні канали», — вважає Певко.

Член правління "LDZ Cargo" нарікає, що у сусідній Естонії уряд забооронив державним компаніям перевозити російські вантажі ще у грудні 2022 року, і це начебто стало болісним ударом для державної залізничної компанії "Operail". За 9 місяців 2023 року вантажопотік естонської "Operail" впав на 68%, оборот - на 43%, збитки склали 3,3 млн євро.

Названа урядом Естонії причина заборони – саме етична. Держава, яка підтримує Україну, не повинна через державну компанію вести бізнес з країнами-агресорами.

До слова, на початку 2023 року - так співпало - в Естонії розпочала свою діяльність латвійська "LDZ Cargo", яка тепер возить російські вантажі замість "Operail", повідомили естонські громадські ЗМІ.

Повертаючись до Латвії, ситуація вийшла незручна, бо латвійський уряд закликає бізнес і ЄС відмовитись від імпорту, а компанія "LDZ Cargo", якій економіка важливіша за етику, підпорядковується латвійському Мінтрансу.

У ЗМІ звернули увагу, що за період повномасштабного вторгнення росії в Україну, змінився вже третій міністр транспорту, і що жоден з них не висловлювався проти торгівлі та перевезень з росії.

11 грудня 2023 року чинний міністр транспорту Каспарс Брішкенс, у відповідь на критику у сторону "LDZ", у Твіттері написав: він підтримує заборону «імпорту кривавого зерна», та завжди відносився критично до залежності "LDZ" від російських транзитних вантажів. Правда, не від усіх, а від тих, що «з низькою доданою вартістю».

А вже 3 січня 2024 року у латвійському виданні "LSM.lv" виходить стаття: "Міністр транспорту запропонує внести імпорт і транзит російського зерна в санкційний список ЄС".

При перевезенні російського зерна компанії не порушують встановлених санкцій. Це питання етики та співпраці з агресором. Міністр транспорту, якому підпорядковується "LDZ Cargo", висловив свою підтримку забороні "ввезення кривавого зерна", адже настав час переорієнтуватися на Захід.

«Коли я фактично прийшов на посаду міністра, я не успадкував жодних призначень від попередніх міністрів. Наразі, власне, я сам маю поставити перед собою завдання та доручити міністерству з нуля провести оцінку впливу заборони «LDz Cargo» займатися транзитом російських і білоруських вантажів», – сказав Брішкенс.

Він також розпочав переговори з естонськими та литовськими колегами: «Я вважаю, що країни Балтії також повинні мати скоординовану позицію».

Хоча видання "LSM.lv" нагадує, що Естонія відмовилася від російських вантажоперевезень більше року тому. Вона прийняла таке рішення щодо власного державного підприємства, не очікуючи, що Європа зобов'яже її це зробити.

Міністр обіцяє, що з даними, які б оцінили збитки від заборони транспортування цього зерна, він спочатку піде до уряду, а також спробує переконати партнерів Євросоюзу, що такий транзит та імпорт мають бути включені до санкційного списку та заборонені. Однак, цілком імовірно, що ці рішення не будуть швидкими.

У Латвії точяться дискусії щодо того, чи потрібно крім імпорту також заборонити транспортування російських зернових вантажів транзитом до третіх країн, щоб Латвія жодним чином не входила в цей ланцюжок, тому що є ризик, що частина зерна може також бути, так званим, "кривавим зерном", вкраденим в Україні. Однак немає впевненості, чи буде Європейський Союз також готовий до заборони транзиту.

Читайте також: у Латвії різко зріс імпорт російського зерна.

У 2023/24 МР росія збільшила поставки зерна до ЄС більш ніж удвічі.

АЦ УАК

agroconf.org