The Globe and Mail: Мета CEO “Астарти” – створити пан’європейську компанію

18 March, Розділ Новини, переглядів 282

Fairfax купив частку Астарти у 2016 році, коли ціна акцій була набагато вищою. Але принаймні зараз акції рухаються у правильному напрямку. Якщо не брати до уваги малоймовірне захоплення росією всієї України – лінія фронту майже не змінилася з минулої зими, очільники компанії вважають, що найгірше вже позаду. “Що нас не вбиває, робить нас сильнішими”, – сказав CEO «Астарти» Віктор Іванчик в інтерв’ю The Globe and Mail у Києві в лютому.

Хоча “Астарта” є диверсифікованим агробізнесом, її сильна сторона – цукор. Компанія є однією з найбільших в Україні й одним із найбільших в Україні та Європі виробників цукру, сировиною для якого є цукровий буряк. У 2023-24 операційному сезоні вона виробила 377 тис. тонн цукру на своїх 5 заводах. Астарта також має 220 тис. га сільськогосподарських угідь в управлінні, на яких вирощує сою, кукурудзу, пшеницю, соняшник і ріпак на додачу до буряків. Це великий виробник соєвої олії та шроту, і ось-ось компанія залучила 60 млн дол. від українського банку на будівництво нового заводу з переробки сої. 25,5 тис. голів молочної худоби компанії робить її найбільшим виробником молока в Україні, а її енергетичний підрозділ виробляє біогаз у рамках своєї промислової діяльності, щоб запропонувати виробникам більш дружню до клімату альтернативу природному газу.

Окрема міноритарна інвестиція Fairfax, “Овостар” – найбільший в Україні виробник яєць і рідких яєчних продуктів. Компанія утримує майже 8 млн курей і минулого року експортувала 530 млн яєць у 50 країн. Що стосується неаграрного бізнесу, Fairfax за допомогою трьох дочірніх компаній (ARX Insurance, Colonnade Україна й Універсальна) є провідним українським страховиком у сфері страхування майна та страхування від нещасних випадків.

Повертаючись до Астарти, доходи від усіх її основних агробізнесів зросли минулого року, але не перевищили доходи цукрового бізнесу. За перші 9 місяців продажі цукру зросли на 32% у порівнянні з минулим роком, що становить понад 1/3 від загального обсягу продажів. Відновлення роботи зернового коридору у західній частині Чорного моря наприкінці минулого літа збільшило експорт, після того, як українські військові потопили чи пошкодили близько третини колись могутнього чорноморського флоту росії.

Але прибутки впали, оскільки ціни на сільськогосподарську продукцію стабілізувалися після того, як вони стрімко злетіли на початку повномасштабного вторгнення, коли росія заблокувала та бомбила більшість українських портів, створюючи дефіцит агропродукції. 9-місячний чистий прибуток впав на 10% до 56 млн євро (82 млн дол.).

Fairfax має досвід роботи в ризикованих країнах, як це було десяток років тому у Греції, чия тривала фінансова криза – нищівний державний борг і банкрутство банків – ледь не призвела до виходу з єврозони. Хоча компанія (Fairfax) не завжди правильно обирає час, вона, як правило, є довгостроковим інвестором, і її ефективне управління в кінцевому підсумку принесе хороші результати (пана Ватса, голову та генерального директора Fairfax, часто називають “канадським Уорреном Баффетом”).

Візьмемо Eurobank Ergasias, один з найбільших банків Греції. Fairfax вперше інвестував у Eurobank у 2015 році, зробивши ставку на відродження грецької економіки. Відродження тривало довго, але воно таки настало. Євробанк зараз отримує прибуток у розмірі понад 1 млрд євро на рік (1,5 млрд дол.), а його акції зросли на 37% за останні 12 місяців, що дало йому ринкову вартість у 7 млрд євро (10,3 млрд дол.). Fairfax володіє 32% акцій банку.

Україна має схожу історію. Після революції на Майдані 2014 року, яка призвела до повалення режиму проросійського президента Віктора Януковича, Fairfax почав оцінювати країну на предмет інвестиційних можливостей. Рік потому пан Вейд відвідав Україну й оглянув близько 50 компаній у різних галузях промисловості. “Банківська система була у жахливому стані, тому ми звернули увагу на сільськогосподарський бізнес, - сказав він. - Сільське господарство у них в крові, і ми знайшли (пана Іванчика, - ред.)”.

Генеральний директор “Астарти”, якому зараз 67 років і який є власником 40% акцій компанії, розпочав свій агробізнес у 1993 році, як постачальник пального для цукрових заводів. Бартерна система передбачала, що він отримував оплату цукром, який він експортував. “На початку у мене не було ніякої стратегічної концепції”, - говорив він.

Наприкінці 1990-х він придбав перший цукровий завод. За кілька років він став власником ще чотирьох заводів. Первинне публічне розміщення акцій компанії відбулося у 2006. У другому десятилітті цього століття “Астарта” розширила свої земельні володіння, побудувала елеватори та завод з переробки сої, почала займатися молочним тваринництвом, розробила систему торгівлі вуглецевими квотами в рамках Кіотського протоколу, заснувала власний ІТ-підрозділ і залучила Fairfax як інвестора.

Вторгнення росії, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, зачепило весь український агробізнес, хоча кілька компаній, як-от “Нібулон” - провідний експортер зерна в країні, постраждали більше за “Астарту”.

Були й інші трагедії. Понад 500 працівників “Астарти” були мобілізовані. Станом на кінець лютого 29 осіб було вбито, 58 поранено та 9 зникли безвісти (Астарта при цьому виплачує зарплату працівникам, які перебувають на військовій службі). У травні минулого року, випущена з російського винищувача ракета, вбила тракториста “Астарти”, який їхав на тракторі по кукурудзяному полю. Деякі з об’єктів компанії на півночі України поблизу білоруського та російського кордонів були тимчасово окуповані та заміновані. “російська агресія спрямована не лише проти військових, – сказав пан Іванчик. - Вона спрямована проти цивільного населення”.

Мета Віктора Іванчика – створити пан'європейську компанію. Попри війну така перспектива не здається нереальною. Експорт “Астарти" зріс на 50% порівняно із 2021 довоєнним роком. Пов’язаний з війною безмитний і безквотний доступ до ЄС став знахідкою для всього українського агробізнесу, хоча існує ймовірність того, що на цей експорт будуть введені обмеження. Польські фермери двічі перекривали кордон з Україною за останні місяці на знак протесту проти дешевого українського зерна й інших продуктів, які начебто знижують їхнє власне виробництво.

Головний приз для “Астарти”, а отже і для Fairfax – вступ України до ЄС, що дасть країні постійний вільний доступ до ринку з 450 млн споживачів і фермерські субсидії в рамках щедрої САП ЄС. “Для нас дуже важливо мати відкриті ринки”, – сказав пан Іванчик. - Наша капіталізація зросте, коли Україна приєднається до ЄС, і це дає мені сили та бажання планувати майбутнє. I я не планую продавати свою частку в Астарті”.

ІЦ УАК за матеріалами прес-центру "Астарти"

agroconf.org