У 2004 році в Україні була створена Національна сільськогосподарська палата (НСПУ). Вона стала саме тією громадською організацією, яка де юре і де факто набула статусу всеукраїнської, маючи розгалужену мережу обласних сільськогосподарських палат та місцевих осередків у багатьох районах нашої країни.
Водночас Палата стала координуючим органом різних громадських організацій аграрного профілю і посередником між виконавчою та законодавчою владою. Відбулася презентація Палати на міжнародному рівні – зокрема у Комітеті професійних сільськогосподарських організацій Європейського Союзу, у представництві України в ЄС, інших європейських інститутах. На сьогодні вже підписано 8 меморандумів про співробітництво з різними зарубіжними країнами, з якими бізнесові структури впроваджують спільні проекти, залучають інвестиції в аграрний сектор.
При Палаті створено Кредитну спілку і Третейський суд, аби фінансово підтримувати й юридично захищати членів НСПУ.
А нещодавно НСПУ провела свій Ш з’їзд. На цьому форумі також точилися дискусії навколо розбудови та зміцнення Палати, розширення її діяльності. Свої міркування висловили на з’їзді президент НСПУ Михайло Гладій та численні делегати.
Своє бачення діяльності Палати пояснив і міністр аграрної політики України Юрій Мельник. Він зокрема зазначив, що протягом останніх років Національна сільськогосподарська палата була і залишається однією з найбільш потужних громадських організацій України в сфері АПК, постійно займає виважену і послідовну позицію щодо необхідності формування сприятливих умов для діяльності сільгоспвиробників та забезпечення необхідних стандартів умов життя і роботи в сільській місцевості.
«Структура НСПУ, - підкреслив міністр, - дозволяє максимально комплексно вирішувати проблематику сучасного села, починаючи від ефективного захисту інтересів сільгоспвиробників, формування кооперативних відносин, дорадницької діяльності, фінансово-кредитного забезпечення, і продовжуючи вирішенням соціальних проблем сільських територій.
Президент НСПУ – Михайло Васильович Гладій – є членом колегії Мінагрополітики, що дає змогу в максимально стислі терміни враховувати всі слушні пропозиції та міркування, які генеруються в лавах такої потужної організації. Враховуючи велику кількість регіональних осередків палати, ми сподіваємось, що вона й надалі забезпечуватиме дієвий зв'язок між розробкою та реалізацією аграрної політики в Україні.
Підкреслю, що саме засади співробітництва, партнерства та злагоди, втілені в новій концепції управління державою, є реальним підґрунтям для виведення аграрної економіки країни у найближчі 5-6 років на постіндустріальний шлях розвитку та підвищення добробуту народу України».
Юрій Мельник вважає однією з сейрьозних складових роботи міністерства активну співпрацю з громадськими інституціями. За їх пропозицією при Мінагрополітики створено і працює постійно діючий консультативно-дорадчий орган – Громадська рада, до складу якої увійшли представники 68 громадських, представницьких, корпоративних формувань аграрного сектору, в тому числі і НСПУ. На глибоке переконання міністра робота Громадської ради надасть нові можливості у пошуку оптимальних рішень та ефективних механізмів реалізації державної аграрної політики.
Користуючись нагодою, міністр також поінформував делегатів з’їзду про ситуацію в АПК.
Юрій Мельник: «В цілому ситуація є стабільною».
За 5 останніх років обсяги сільгоспвиробництва, за виключенням неврожайного 2003 року, практично постійні – валова продукція сільського господарства протягом цих років оцінюється на рівні 64-66 млрд. грн. (у співставних цінах 2000 року).
Ми заклали міцний фундамент під врожай наступного року. Озимими зерновими культурами засіяно 9 млн. га , з них зернових – понад 7,6 млн. га (на 750 тис. га більше, ніж торік). Тож сподіваємося на відновлення позитивних тенденцій розвитку галузі вже в наступному році.
Україна найближчим часом стане членом Світової організації торгівлі, і ми свідомі того, що це, з одного боку, розширить доступ вітчизняних виробників до ринків інших країн, а з іншого – посилить конкуренцію на внутрішньому ринку за рахунок широкої експансії зарубіжних товарів.
Тому перед нами стоїть завдання – запровадити якісно нову модель аграрної економіки, спрямовану на забезпечення її конкурентоспроможності та гарантування продовольчої безпеки країни, створення умов для комплексного розвитку сільських територій і підвищення соціальних стандартів проживання сільського населення до рівня міської поселенської мережі. При цьому ми повинні забезпечити у наступні роки зростання виробництва щонайменше на 5 відсотків.
Урядом прийнята Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року. Тож нам потрібно працювати над завершенням земельної реформи та організацією цивілізованого ринку землі. Його створення – не самомета. Важливо, щоб такий ринок працював у першу чергу на інтереси аграріїв та власників земельних паїв, щоб вони відчували себе максимально захищеними. Тому ми активно доопрацьовуємо проекти законодавчих і нормативно-правових актів, що слугуватимуть реалізації таких підходів.
Другим, і на мою думку, найбільш важливим питанням є нарощування та удосконалення механізмів державної бюджетної підтримки агровиробництва.
Проектом Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" видатки та надання кредитів Мінагрополітики передбачені в обсязі 13,2 млрд. грн., із них: за рахунок загального фонду – 8,2 млрд. грн. та спеціального фонду – 4,9 млрд. гривень. Тобто, у порівнянні з 2007 роком передбачено зростання видатків на 3,8 млрд. грн. (+40,7%). На підтримку виробництва продукції тваринництва пропонується спрямувати 1,6 млрд. грн., або на 280 млн. грн. більше, ніж у поточному році. Працюватимуть державні програми виплати дотацій на посів сільгоспкультур, здешевлення електроенергії на зрошувальних землях.
На 342 млн. грн. збільшаться видатки на здешевлення вартості кредитів. Це дасть можливість залучити щонайменше 10 млрд. грн., а також здешевити кредити, залучені підприємствами у 2005-2007 роках в обсязі 12 млрд. гривень. У 5 разів збільшаться видатки на здешевлення вартості страхових премій, що забезпечить страхове покриття на суму більше 8 млрд. гривень.
На придбання техніки виділено на третину більше коштів, ніж у поточному році. Майже вдвічі збільшується підтримка фермерських господарств.
Підготовлено проект Закону щодо продовження діючого режиму справляння податку на додану вартість, реалізація якого дала б змогу зберегти для галузі додатково щонайменше 5 млрд. гривень. З огляду на потреби АПК, кошти обмежені. Та міністерство забезпечить рівноправний доступ до них всім виробникам незалежно від форм господарювання.
Серед невідкладних завдань – зміцнення вітчизняного рослинництва, відродження молочного скотарства та вівчарства, формування повноцінної галузі м'ясного скотарства, реформування буряко-цукрової галузі, налагодження виробництва біопалива...
Я впевнений, що всі розуміють глибину та складність поставлених завдань, й запрошую всіх до конструктивного співробітництва.
Учасники форуму проаналізували роботу палати між з’їздами, визначили стратегічні напрямки діяльності на наступний період. З ряду питань з’їзд прийняв відповідні рішення. Зокрема про внесення змін до Статуту Палати, «Про символіку», «Про структуру НСПУ», «Про внесення змін до складу Президії» і схвалив основні стратегічні напрямки своєї роботи.
Прес-служба НСПУ