- В Україні аграрії не поспішають укладати форвардні контракти на наступний урожай
- Держава повинна забезпечити дотримання правил гри та законодавства учасниками ринку зерна
- Цього сезону більшість аграріїв не хочуть виконувати форвардні контракти
- Внутрішній ринок зернових продовжує стабільно функціонувати
- Ще в листопаді минулого року Аграрний фонд розпочав укладення форвардних контрактів із сільгоспвиробниками на поставки зерна нового врожаю
В агро повертаються форвардні контракти: які культури і за якою ціною купують трейдери?
Вперше з початку повномасштабного вторгнення на український ринок повернулися форвардні контракти. Але повертаються дуже обережно — до перевірених контрагентів і з меншими бюджетами.
Які умови пропонуються і чи готові агровиробники заключати форварди? На які культури? Розібратися в цих питаннях допомогли «Вілія», «ТАС Агро», «Кернел Трейд», Cargill, HarvEast та «Рісоіл Україна».
Коли відновилася торгівля форвардами?
«Ринок загалом пожвавився та вже активно торгує форвардами», — каже Антон Жемердєєв, директор комерційного департаменту «ТАС Агро». Зараз компанія розглядає варіанти заключення форвардних контрактів на об’єм не більше 20-30% планового врожаю.
Антон Жемердєєв
директор комерційного департаменту «ТАС Агро»
«Оскільки залишаються актуальними логістичні складнощі (обстріли та, як наслідок, блокування роботи терміналів) та репутаційні (для нас важливо виконувати зобов’язання, тому в умовах невизначеності це досить складне завдання)».
До укладання форвардних контрактів український ринок повернувся у кінці травня цього року, пише у своїй статті Світлана Малиш, менеджерка аграрних цінових індикативів та старша аналітикиня аграрних ринків Чорноморського регіону Refinitiv.
За її інформацією, станом на 6 червня українські аграрії мало форвардили свій майбутній врожай. Адже очікують, що ціни на нього почнуть рости на тлі погіршення перспектив виробництва як в Україні, так і в основних виробничих районах Європи.
Світлана Малиш
менеджерка аграрних цінових індикативів та старша аналітикиня аграрних ринків Чорноморського регіону Refinitiv
«Експортні котирування на українське зерно врожаю 2024 з’явилися на ринку наприкінці квітня-на початку травня, вперше після насильницького вторгнення росії в Україну наприкінці лютого 2022 року, показав моніторинг LSEG. Українські трейдери зосередилися на врожаї ріпаку, оскільки це рання культура, яка вийде на ринок разом з ячменем приблизно у середині червня. Котирування на український ріпак нового врожаю оцінювалися від 430$/т до 455$/т (18,5-19,5 тис. грн) на базисі CPT-Одеса з поставкою у липні-серпні, порівняно з 400-410$/т на початку травня, але торги були повільними».
Аграрії чекають вищих цін. Світлана Малиш також зауважила, були розмови, що деякі українські трейдери готові заплатити більше, якщо задовольнять тверду пропозицію по ріпаку.
Чому це стало можливим саме зараз?
Під час форуму Grain Ukraine 2024 керівник торгового відділу Сargill Вадим Мірошниченко пояснив, що завдяки роботі тимчасових коридорів, з’явилася певна прогнозованість і сталість експорту. Відповідно почали з’являтися форварди.
Вадим Мірошниченко
керівник торгового відділу
Сargill
«Сьогодні у товаровиробника є асортимент цін, його можна порівняти з меню. Але це «меню» не тільки на те, де продавати зернові: на кордоні, на Дунаї, на великій воді, на елеваторі, на CPT, CIF, але й повернулася опція форвардних контрактів. Тобто можна обирати продажі не лише за географічним показником, а й за часовим. Купуємо, звертайтеся, є гарні ціни».
Відновив форвардні контракти і «Кернел Трейд». В рамках форуму комерційний директор «Кернел Трейд» в Україні Олександр Головін розповів, що раніше компанія купувала олійні виключно на базисі CPT, завод, а зараз заключає по ним форвардні контракти. Ба більше, почала робити це і по пшениці.
За словами Олександра Головіна, зараз умови на ринку диктує товаровиробник. Тому у конкуренції за нього компанія готова залучати певні фінансові інструменти. Наприклад, вона фінансує аграріїв під майбутній врожай.
Олександр Головін
комерційний директор «Кернел Трейд» в Україні
«Хоча ці суми менші в декілька разів, від тих, які були до великої війни, але якщо попит буде жвавим, то, звісно, ми будемо йти у сторону збільшення бюджету. Однак ми залучаємо не тільки класичне фінансування. Ми форвардимо по олії, соняшнику і ріпаку, та почали це робити по пшениці. І сьогодні зафорвардити продукцію можна не лише на умовах поставки до терміналу. Ми форвардимо навіть на умовах Франко — елеватор з привʼязкою до курсу».
Нашому виданню в рамках аготуру Latifundist.com «Переробка: соя і ріпак» він також розповів, що бюджет, виділений на форвардні програми, менший, ніж зазвичай. І його погоджують на місяць-два, оскільки «коротке планування більш ефективне».
«Ціни по форвардах цікаві для аграрія, варто замислитись над фіксацією маржинальності на гектар», — додав Олександр Головін.
Умови стали більш жорсткими
«Рісоіл Україна» поки заключає форвардні контракти на ріпак, пшеницю та горох. На цей ринок компанія повернулася у травні. За словами директора Дмитра Мінова, повертаються дуже обережно, як з ринковими лімітами, такі і з кредитними лімітами на конкретного постачальника. Розглядають часткові передплати під договори поруки власника і під аграрні розписки.
Працюють поки в малих масштабах і з перевіреними контрагентами. Дмитро каже, що такої ж стратегії притримуються і інші компанії, що повернулися на ринок форвардів — працюють з перевіреними постачальниками.
Дмитро Мінов
директор «Рісоіл Україна»
«Немає такого як це було раніше, коли видавали форварди направо-наліво і без забезпечення. Умови стали більш жорсткі. Але загалом на ринок повертається певна передбачуваність, тому ми і пішли на цей крок».
Підтвердив це і Володимир Божок, консультант із зовнішньоекономічної діяльності «Вілія».
«А який сенс заключати форвард з тими компаніями, в яких ти не впевнений, чи вони виконають контракт, якщо ринок піде вгору?», — запитує він.
За словами Володимира Божка, його компанія заключає форварди для фіксації прибутку від власноруч вирощеного зерна. Працюють декілька місяців по форвардам з портом у Гданську.
Володимир Божок
консультант із зовнішньоекономічної діяльності «Вілія»
«В Гданську немає дисконту. Там не вважають, що війна несе великий ризик для виконання контрактів із Західної України через польські порти. Нами вже законтрактована продаж декількох кораблів (5-10 тис. т) ріпаку та по одному судну (хендісайз) кукурудзи, сої та пшениці».
Володимир Божок пояснив, що у зв’язку з тими ризиками, які несе війна,форварди в Україні дисконтувалися компаніями, які купували судна на FOB у портах «Великої Одеси», бо закладався ризик невиконання контрактів у разі активізації воєнний дій.
Які ціни пропонують товаровиробникам?
У «Рісоіл Україна» нам відповіли, що пропонують товаровиробникам, які хочуть з ними заключати форварди, індивідуальні умови. Але якщо говорити за не ГМ-ріпак, то ціна на рівні 420-425$/т з поставкою в порт Чорноморськ.
«Кернел» теж форвардує соняшник і ріпак в рамках 400$/т — за соняшник, 440$/т — за ріпак.
Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast каже, що 400$/т на ріпак — це смішна ціна.
Дмитро Скорняков
основатель агрохолдинга Ukrlandfarming
«В Європі очікується дуже низький врожай, тому вочевидь ціни будуть надалі рости. А от по соняшнику, якщо на ринку будуть пропонувати гарну ціну, то чому б і не укласти форвардний контракт? Я завжди намагався частину врожаю зафорвардити. Ще до великої війни ми у лютому-березні продавали 20-30% майбутнього врожаю. А от по кукурудзі — поки ні».
Вадим Мірошниченко під час Grain Ukraine 2024 теж говорив, що «ринок по кукурудзі сьогодні настільки волатильний, то «торгувати за 4-5 місяців — треба мати велику мужність». Незрозуміло, якою буде погода у наступні 3-4 місяці. А вона теж впливає на ціноутворення.
Отож те, що форварди вже є на ринку — це досить обнадійлива ситуація. Адже це, по-перше, показник більшої спрогнозованості. По-друге, один з тих інструментів, який допомагає як агровиробникам, так і компаніям-експортерам формувати план своєї роботи на найближчі періоди. Однак перші, навчені минулим досвідом, поки не поспішають контрактуватися і уважно спостерігають за цінами.
Latifundist.com
