- Павло Коваль: Українська армія - головний союзник наших аграріїв
- Рік роботи Українського коридору: експортовано понад 64 млн тонн продукції
- рф імовірно буде намагатися повернутися до продовольчого шантажу, - Павло Коваль
- росія може використати Придністров'я для блокування «зернового коридору» з України - ISW
- Зерновий коридор став можливим завдяки взаємодії ЗСУ, ОП та Мінагро — Микола Сольський
Павло Коваль: Українська армія та військово-морський флот - головні союзники наших аграріїв
Детальніше про роботу Українського коридору журналісти "Суспільне" розпитали Павла Коваля, генерального директора Української аграрної конфедерації.
Генеральний директор ВГО "УАК" нагадав, що даний коридор Україна запустила після того, як росія в односторонньому порядку виявила бажання вийти із зернового коридору за участі Туреччини й ООН у червні-липні минулого року.
Таким чином 15 серпня 2023 року запрацював тимчасовий морський коридор, який функціонує і нині та допомагає аграріям вивозити своє зерно. Роботу Українського коридору гарантували нам Військово-морські сили України.
"Атаки на припортову інфраструктуру, на жаль, відбуваються постійно. Були там намагання якось зірвати роботу цього коридору, але все ж таки наші війська протиповітряної оборони, повітряні сили, а також військово-морські сили забезпечують цей коридор.
Ми під конвоєм певними караванами в певних режимах часових, цілодобово, до речі, починаючи з березня цього року, ходимо у територіальні води Румунії, потім Болгарії, а потім виходимо в нейтральні води і до Босфору і так далі ми постачаємо продукцію аграрну і не лише на сьогоднішній день, тому називати це зерновим коридором уже було б замало сьогодні.
Експортували за рік роботи цього тимчасового коридору в 46 країн світу - це величезний спектр, де ми були традиційними гравцями на глобальних аграрних ринках.
Звичайно це для України великий такий був прорив, навіть порівнюючи із зерновим коридором, де була присутньою і російська федерація, і Туреччина і Організація Об'єднаних Націй, тому що тоді наші всі кораблі доглядала спільна комісія, де були представники росії", - розповідає Павло Коваль.
За його словами, робота у такому форматі значно сповільнювала роботу коридору, і відповідно - темпи експорту української агропродукції.
Наразі ж немає ніякого догляду, крім як українських військових. Завдяки цьому, зокрема, це дозволило збільшити на 20% пропускну здатність нового Українського коридору.
"За результатами квітня-червня 2024 року ми підчистили всі свої перехідні залишки ще з 2022 і 2023 рр.. І це було дуже непогано, тому що, по-перше, в українську економіку надійшла валютна виручка. По-друге, аграрії одержали за своє збіжжя, за свою продукцію виручку, в тому числі валютну. І це економічне таке підґрунтя для подальших посівних кампаній і можливості в подальших циклах технологічних і роках гарантувати продовольчу безпеку на внутрішньому ринку і в тих країнах, куди ми поставляємо продукцію.
Це, звичайно, дуже великий крок для економіки в цілому і для аграрної економіки зокрема", - зазначає генеральний директор УАК.
Попри обстріли та руйнування портової інфраструктури, виходячи з цьогорічного врожаю, технічних можливостей терміналів, наявної пропускної здатності у трьох портах Одеської області, плюс Дунай, обережно коментує Павло Коваль, українські аграрії на сьогодні більш-менш ритмічно можуть вирішувати свою транспортно-логістичну задачу, якщо не буде якихось динамічних військових змін і бомбардувань.
Він додає, що є й альтернативний варіант, про який не варто забувати - це 16 залізничних переходів у напрямку західних країн та автомобільний транспорт.
"В цілому ми за (2023/24, - ред.) маркетинговий рік вивезли на експорт десь близько 70 млн тонн аграрної продукції, із них за рік роботи цього тимчасового коридору - десь 44 млн тонн, використовуючи можливості експортувати через морські порти, не враховуючи навіть Дунай і залізничний транспорт.
Якщо говорити про 64 млн т, про які Прем'єр-міністр говорить і міністр інфраструктури, то з них 44 млн т або 2/3 - це аграрна продукція.
Це дуже добре, що розширюється асортимент, тому що і руду потрібно експортувати, і металургійну продукцію, і лісову, а також перероблену продукцію харчову.
Відновлені контейнерні перевезення - і наливні ідуть балкери, і контейнеровози, і сухогрузи. Спектр продукції розширюється. Це все для українського аграрного сектору працює поки що лише в плюс.
Українським аграрієм останні три роки дуже непросто було. Коли ми в березні 2022 року могли експортувати 350 тис. т збіжжя замість 5 млн т, ми на порядки опустилися у своїх можливостях, і це зменшувало нашу економічну спроможність до цих економічних циклів. Нам вкрай необхідно, щоб експортні коридори працювали, тому це дуже важливо.
Основним союзником аграріїв сьогодні є наша українська армія і український військово-морський флот. Це нам забезпечує можливості працювати і відновлювати наші економічні спроможності", - каже Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
Експерт додав, що якщо експорт іншої української промислової продукції не буде збільшуватися та посувати частку аграрного експорту, то наявних потужностей морських портів, враховуючи нинішній врожай, має вистачити. Інакше ж необхідно буде нарощувати експортні можливості.
А потенціал наростити експорт є.
ІЦ УАК за матеріалами Суспільного
agroconf.org
