Ряд харчових продуктів здорожчає внаслідок низки факторів, - Павло Коваль

04 September, Розділ Новини, переглядів 277

Про те, як спека, зокрема, та війна вплинули на врожай в Україні, говорили на Суспільному з Павлом Ковалем, генеральним директором Української аграрної конфедерації.

"Дійсно, цей рік характеризується дуже різноплановими погодними умовами. У нас була прохолодна затяжна весна, ніби набагато раніше почалися роботи, але потім тепло довго не приходило. А потім у липні десь 14-17 днів стояла аномальна спека, яка негативно вплинула на цілий ряд культур, причому в різних областях України по-різному. Десь навіть зачепила і ранні культури своїм негативним впливом. І, звичайно, майже по всій території України це сьогодні вже дається взнаки під час збирання пізніх культур.

Жнива 2024 року виявилися досить насиченими за подіями, за тривалістю. Якщо, скажімо, північні області закінчували збирати ранні зернові культури, то південні вже починали збирати пізні культури. Ми спостерігаємо, що того врожаю, який ми прогнозували десь у лютому-березні, виходячи із посівних площ, які збирались засіяти, ми сьогодні не доотримаємо", - зазначає Павло Коваль, генеральний директор ВГО "УАК".

Однак, він заспокоює, українському населенню не варто хвилювалося із-за пшениці, якої зібрали на кілька відсотків менший урожай, ніж торік, але чого все одно буде достатньо і для внутрішнього споживання і для експорту. Очікується, що Україна експортує у новому сезоні 16-16,5 млн тонн пшениці. Тому тут хвилюватися не потрібно.

"Хвилюватись потрібно тільки за те, щоб ми якомога швидше досягли перемоги. Буквально два дні тому ми одержали бомбардування колони зерновозів у Сумській області.

Якщо звернути увагу на збирання пізніх культур на сьогоднішній день, то ми можемо констатувати, що в значній частині областей, особливо південних — це Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, південь Донецької області, де ще можна проводити збирання, а також південь Вінницької області, Кіровоградщина, південь Полтавщини, Дніпропетровщина — врожаї значно нижчі. Якщо, скажімо, минулі роки ми збирали сою в Полтавській області на рівні 30+ центнерів з гектара, то у цьому році — 12, 13, 15 центнерів з гектара, тобто майже вдвічі менше. Це на тих ділянках, які на сьогоднішній день вже зібрані, і можна аналізувати урожайність.

Є окремі поля в окремих господарствах у більш південних регіонах, де сої зібрали по 500-700 кг з гектара — це трохи більше, ніж посівний фонд був. Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів і ряд інших аналітичних платформ прогнозували, що Україна засіяла 2,8 млн га сої, і передбачали рекордний валовий урожай. Він дійсно міг би бути рекордним, якби взяти середньорічні показники за останні п'ять років, але, скоріше за все, цього не буде", - зазначив Павло Коваль.

Експерт додав, що соняшник також уже збирається в південних областях: з планових 11-12 млн тонн вже наразі зібрано 500 тис. тонн. Це незначні поки що площі, адже зазвичай першими до збирання врожаю приступають саме південні регіони, де врожайність і технологічна ефективність зазвичай нижча. Потім збиральна кампанія переміститься до Центру, Заходу та Півночі України.

"Там врожайність зростатиме, але і в цих областях ми вже сьогодні бачимо, що ні про які рекорди мова йти не може. Скоріше за все, будемо мати врожайність нижчу за середню. Тому валові збори, скажімо, очікувані по тій же кукурудзі, добре, якщо складуть 21-23 млн тонн. Коли ми збирали понад 30 млн тонн, окремі роки під 40 млн тонн, то ми розуміємо, що це майже половина. При цьому знову ж таки констатуємо: для фуражних потреб цього буде абсолютно достатньо, для переробки, для виробництва комбікормів, для виробництва біоетанолу, який частково виробляється в Україні, хоча ще мало, для виробництва інших продуктів переробки, як-от кукурудзяного крохмалю.

Натомість ми сформуємо експортний потенціал на рівні кільканадцяти мільйонів тонн самого зерна кукурудзи і будемо виконувати це за умови, що матимемо логістичні можливості, адже ворог руйнує нашу інфраструктуру — і житлові будинки, і залізничну, і портову інфраструктуру на півдні. Це додає складності. Взагалі, рік буде складним, тому що з таким врожаєм і такими витратами на виробництво на гектар практично по всіх культурах багато аграріїв будуть мати збитки прямі, на жаль. Я думаю, що прибутковими в цьому році будуть ріпак і озима пшениця, але це ще також треба порахувати.

У тих господарствах, де врожайність якимось чудом буде зібрана вища по соняшнику чи сої — є окремі поля все ж таки збирають по 22-23 центнери з гектара сої — можливо, буде невеликий плюс у рентабельності. Але якщо зберем соняшник по 10 центнерів, то це він може бути збитковим. Ще будемо дивитися на світову кон'юнктуру цін. Є інформація з окремих ринків, наприклад, в Іспанії через дуже низьку врожайність зросла ціна на оливкову олію, і вони активно заміщають її соняшниковою та ріпаковою олією. Думаю, ми там теж попрацюємо, і, скоріше за все, на світових майданчиках десь будуть з'являтися ніші, де ми можемо вийти зі своєю продукцією трохи більше, ніж зазвичай", - прокоментував ген. директор УАК Павло Коваль.

Павло Коваль розповів і чи підвищаться ціни цієї осені на овочі, фрукти і загалом на інші продукти, враховуючи собівартість продукції.

Що стосується цукру, то, як зазначає експерт, українські аграрії наростили посіви цукрових буряків, і зараз вже почалися "солодкі жнива". Вже декілька десятків тисяч тонн коренів вдалося зібрати, і врожай у тих підприємствах, які почали збирати, наразі знаходиться приблизно на минулорічному рівні. Можливо, середня врожайність до кінця збиральної кампанії і знизиться, але в Україні точно буде достатньо цукру для внутрішнього ринку — близько 0,9-1 млн тонн, і ще десь тисяч 300-500 тисяч тонн цукру ми будемо експортувати.

Якщо подивитися на овочі борщового набору, то ми спостерігаємо сьогодні "картопляні жнива". За словами Коваля, у багатьох регіонах картопля демонструє не дуже високий урожай, скоріше навпаки. Хоча і є окремі підприємства, які демонструють чудовий результат. Але картопля, якщо подивитись в роздріб у Києві, коштує 25 грн/кг, що для сезону, коли її копають, досить дорого. Коли ми зрозуміємо, скільки викопали, який валовий збір, які запаси можемо сформувати, тоді ціни на неї стабілізуються десь до кінця жовтня. Але точно ціна буде вищою, ніж торік, і не тільки на картоплю. Скоріше за все, зростуть ціни на цибулю ріпчасту, капусту та буряк столовий.

"Це викликано, зокрема, погодними умовами, а також зростанням окремих статей собівартості. Наприклад, електроенергія зростає, зараз ось будуть запроваджені зміни законодавчі щодо акцизного збору на пальне. Це вплине і на логістику, і відповідно на всіх технологічних переділах потягне за собою зростання цін.

Це очікуваний тренд. Нам би хотілося, щоб не було стрибків цін, щоб це було плавно і щоб була комунікація з боку держави. Ми розуміємо складність, але ми повинні також розуміти, що є об'єктивні економічні закони.

Не дивлячись на те, що пшениці достатньо, кілограм печеного хлібу буде зростати до кінця року в ціні.

Я ще раз говорю - було б добре, якби це було плавно - десь по 1,1% від місяця до місяця.

Тому факторів, які визначають ціни, достатньо. Й економічні закони - їх таким адміністративним регулюванням врегулювати буде складно", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

ІЦ УАК за матеріалами Суспільного

agroconf.org