- З початку року для українських виробників відкрито 11 експортних ринків
- Названо кількість видів агропродукції, які Україна просуває на міжнародні ринки
- У 2018 році суттєво розширено ринки збуту для української продукції – Володимир Лапа
- Держпродспоживслужба працює над диверсифікацією експорту плодово-ягідної продукції
- За 9 місяців Держпродспоживслужба не допустила на ринки понад 6,5 тис. тонн неякісних продуктів харчування
Сергій Ткачук, голова Держпродспоживслужби: Скарги на якість українського зерна стосуються менше 1% обсягів його експорту
Сьогодні Україна представлена на світовому ринку 200 позиціями продуктів тваринного та рослинного походження. І до кінця року цей перелік має ще збільшитися, як і розширитися географія нашого продовольчого експорту. Тож які складнощі виникають у наших виробників під час виходу на новий ринок, які заходи підтримки наших експортерів є в арсеналі держави, та чи були обґрунтованими претензії до українського зерна з боку Польщі торік, Укрінформ розпитав Сергія Ткачука, очільника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка, окрім іншого, здійснює державний ветеринарно-санітарний та фітосанітарний контроль за продуктами, що йдуть на експорт.
УСІ ЗУСИЛЛЯ – НА ВІДКРИТТЯ ЕКСПОРТНИХ РИНКІВ
– Держпродспоживслужба далі працює для розширення збуту української продукції на міжнародні ринки. Розкажіть, з якими країнами вдалося укласти відповідні документи вже під час війни?
Тепер працюємо з 63 країнами за 200 товарними позиціями, переважно це зернові культури, яйця і м’ясо птиці, молочні продукти
– По-перше, завдяки скоординованій роботі силових відомств, Міністерства інфраструктури, усіх дотичних відомств у нас працюють зернові коридори і здійснюється експорт агропродукції. Це колосальна заслуга країни в умовах війни.
Що стосується безпосередньо роботи нашої Служби, то тепер ми працюємо з 63 країнами за 200 товарними позиціями, переважно це зернові культури, яйця та м’ясо птиці, молочні продукти. На сьогодні щодо експорту яблук тривають переговори з Індією, В’єтнамом, Канадою. Щодо Канади, до речі, ми відкрили експорт яєчних продуктів. Цього року також відкрили експорт меду в Китай. Українські виробники отримали можливість експортувати кормове борошно з птиці / риби до Ізраїлю. Кувейт відкрив ринок для наших експортерів риби. Працюємо, і я впевнений, що невдовзі фіналізуємо угоду про експорт борошна та гороху в Китай. Також лібералізували експорт садового матеріалу клена, вишні та черешні до країн ЄС, лохини до Ізраїлю, гірчиці до Перу, картоплі до Туреччини, насіння соняшнику та кукурудзи до Аргентини.
Крім того, нам вдалося спростити експорт зернових до Індії в частині вимог стосовно фумігації. Ми добилися того, що Україну включили до переліку країн, які не застосовують метилбромід для обробки зернових. Це дає змогу звільнити наших експортерів від сплати передбачених місцевим законодавством додаткових платежів за знезараження продукції.
Загалом сьогодні Україна на чолі з Міністерством закордонних справ та Міністерством економіки зайняла дуже активну позицію в роботі з експортерами. Ми активно працюємо над відкриттям нових ринків, оскільки розуміємо, що тепер для українського бізнесу це надважливе питання.
– Як би ви оцінили загалом складність процесу виходу наших продуктів на інші ринки?
– Складний процес. Інколи країни встановлюють такі вимоги, яким жоден наш виробник не відповідає, або просто фізично неможливо перевірити відповідність до якості. І партнерам це відомо. Наприклад, Регламент ЄС передбачає, що ми маємо перевіряти овочі та фрукти на вміст 486 нітратів, але найкращий наш Інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи наразі може перевірити близько 280 позицій.
Це називають нетарифними бар’єрами, коли на етапі переговорів встановлюють технічні, якісні чи інші вимоги щодо безпечності та якості продукції, які апріорі в цій країні не можна проконтролювати. Загалом кожна країна висуває максимум позицій і в результаті переговорів ці вимоги вже узгоджують.
Сьогодні багато країн відмовляються після відкриття номенклатури та погодження сертифікатів їхати на інспекцію до виробників в Україну через війну. Дехто погоджується провести перевірку онлайн, дехто довіряє нам інспекцію. А хтось каже, що почекають, поки завершиться війна. Тобто начебто ринок і відкрито, а технічно нічого реалізувати та експортувати не можна.
– Минулий рік пройшов під знаком протестів на українсько-польському кордоні. Зокрема, польська сторона звинувачувала Україну в імпорті «забрудненого» зерна. Чи були ці звинувачення врешті виправданими?
За 2023 рік Держпродспоживслужба отримала претензії щодо якості українських зернових – всіх разом – на 0,17% від загального обсягу експорту
– Від Польщі й загалом від жодної країни ЄС за останні пів року ми не отримали жодної нотифікації щодо якості зерна. За 2023 рік, наприклад, Держпродспоживслужба отримала претензії щодо якості українських зернових – всіх разом – на 0,17% від загального обсягу експорту. Та в нас похибки під час досліджень більші бувають!
Я б радше говорив про те, що наші експортери іноді не цікавляться вимогами в тій чи іншій країні постачання, і тому потрапляють у неприємні ситуації. Наприклад, здають зразки в лабораторію для перевірки на вміст п’яти позицій речовин, а продукцію після перетину кордону перевіряють на дев’ять позицій. Було в нас таке непорозуміння з експортом чорносливу, зокрема.
– Які в Держпродспоживслужби є інструменти захисту інтересів українського виробника на міжнародній арені?
– Ми його представляємо й захищаємо стосовно доведення якості та підтвердження наявності системи контролю, по-перше, на підприємстві, а потім від імені держави, надаючи документи відповідності. Був випадок з Угорщиною. Вони написали, що у продукції одного нашого експортера щось знайшли. Зі свого боку, Україна на вміст цього елемента саме цю продукцію й досліджувала, і зауважень не було. Водночас частина продукції з цієї ж партії йшла, здається, до Словенії, і звідти теж жодної претензії не надходило. Тоді ми запропонували Угорщині провести арбітраж зразків. Вони відмовилися.
ЯКІСТЬ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ: ВІД ЛАНУ ДО СТОЛУ
– У межах контролю за якістю продуктів харчування та забезпечення прав споживачів часто говорять про запровадження принципу простежуваності за товарами: від лану до столу. Як це відбувається?
– Простежуваність починається з ідентифікації тварин. У нас, наприклад, в Україні десятки тисяч корів-старожилів, яким по 30 років, або свиней по 10 років. Хто за цим слідкує?
У нас поки що немає інформаційної системи, яка б об’єднала різні реєстри й дані, щоб ветеринар міг надати довідки, орієнтуючись лише на електронну бірку тварини в реєстрі. Або розгляньмо систему «єРиба», яку нещодавно запустило Мінагрополітики. Товарна риба, яка пройшла всі стадії реєстрації з моменту надання дозволу на експлуатацію водойми до вилову, далі потрапляє на перероблення. І тут їй потрібен ветеринарний сертифікат. Якщо система «єРиба» є підтвердженням безпечності вирощеної продукції, то входом для рибної продукції на ринок перероблення стане система «єFood», де вона продовжить свій легальний шлях до споживача.
Тобто ми плануємо синхронізувати дані про вирощування, перероблення, ветеринарні дозволи, лабораторні дослідження і т.д. Тепер працюємо над цим разом з Мінцифри. Команда вже підібрана, до кінця року підготуємо технічне завдання. Потім запустимо експериментальний проєкт і розпочнемо тестування. Системою «єFood» планується охопити основні види продукції – м’ясо, рибу, борошно, яйця. Окремо буде блок за зерновими – обіг, експорт, перероблення, програми Державного аграрного реєстру тощо.
Усе це ми робимо в рамках цифрової трансформації Держпродспоживслужби, яка для мене є пріоритетом. Цифровізація – шлях до спрощення надання послуг, контролю безпечності продукції, прозорості ринку та зниження корупційних ризиків, а також потужний інструмент для забезпечення продовольчої безпеки та допомоги підприємцям у цей важкий час.
– Що найперше потребує цифровізації?
Плануємо оцифрувати 17 сервісів Держпродспоживслужби
– Коли я прийшов на посаду, з допомогою Мінцифри ми провели аудит роботи Держпродспоживслужби. Виявилося, що вона й досі працює на «папері», а не в цифрі. Ми виявили майже нульову автоматизацію процесів, застарілу або геть відсутню ІТ-інфраструктуру, відсутність інтеграції між різними базами даних, повністю відсутню систему простежуваності процесу інспектувань бізнесу.
Скажу більше: 57% систем Держпродспоживслужби досі ведуть у форматі Google-, Word- та Excel-документів. Тобто якийсь умовний наш співробітник в регіоні може внести в документ Word дані, а може й забути їх внести, і це ніяк не проконтролюєш.
Ситуація давно потребує змін, перед нами – довгий і непростий цифровізаційний шлях. Але ми налаштовані перетворити Держпродспоживлужбу на сучасний, прозорий, клієнтоорієнтований державний орган. На цьому шляху в нас є потужні, зокрема й міжнародні партнери, які нам активно допомагають: Мінцифри, проєкт «Підтримка цифрової трансформації», який фінансують USAID і UK Dev, Фонд «Східна Європа» та інші.
З партнерами ми плануємо оцифрувати 17 сервісів Держпродспоживслужби. Як пріоритетні виокремлюємо сервіси, що є ключовими для споживачів та бізнесу. Йдеться про удосконалення держреєстру потужностей операторів ринку, реєстру тварин, створення з нуля реєстру експлуатаційних дозволів, реєстру ветеринарних препаратів, оцифрування фітосанітарних сертифікатів, міжнародних ветеринарних сертифікатів тощо.
– Повернімося до питання санітарного контролю за ринком харчових продуктів. Якого рівня якості чинні в Україні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, чи наявне в них сучасне обладнання, здатне робити високоякісні дослідження?
Щоб покрити всю територію України, нам потрібно 7–8 потужних лабораторних хабів
– Усі наші лабораторії відповідають стандартам ISO і мають міжнародну акредитацію. Інша річ, що рухатися потрібно в ногу з часом. Як-от з перевіркою на вміст нітратів. Або на вміст трансжирів, які можуть відслідкувати лише три лабораторії в Україні. Ще одна актуальна проблема сьогодення – антибіотикорезистентність та спроможність України ефективно протистояти цьому явищу. Нам допомагають міжнародні партнери і з обладнанням, і з навчанням, і з обміном досвідом. Але з’являються нові хвороби, нові шкідники, нові дослідження… В ідеалі, щоб покрити всю територію України, нам потрібно 7–8 потужних лабораторних хабів. І ми ставимо собі амбітне завдання це зробити.
– Торік в Україні ухвалили закон про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції. Скажіть, чого тепер чекати на ринку?
Захищаємо наш статус країни-виробника продукції, яка не містить ГМО, це наша конкурентна перевага, і втрачати ми її не хочемо
– Україна позиціонує себе як країна без ГМО. Система контролю щодо цього в нас працює нормально. У нас є реєстр генетично модифікованих організмів. І на цей час у ньому ніхто нічого не зареєстрував. Звичайно, десь, може, якийсь продукт і містить ГМО, але це точно не має масштабного характеру. І розмови, що з ухваленням закону в нас тепер усі продукти будуть містити генетично модифіковані організми, – це страхи. Ба більше, ми відстоюємо на міжнародному ринку цю свою позицію і захищаємо наш статус країни-виробника продукції, яка не містить ГМО. Це наша конкурентна перевага, і втрачати ми її не хочемо. Аналогічно ми не отримували жодного запиту від імпортерів, які б хотіли постачати в Україну продукти з ГМО.
ДВІ ТРЕТИНИ ПЕРЕВІРОК ІНІЦІЮЮТЬ САМІ ПІДПРИЄМЦІ
– У період воєнного стану діє мораторій на проведення перевірок. Як ви сьогодні виконуєте контролювальні функції?
Проведено 415 позапланових перевірок, призупинено роботу 10 суб’єктів господарювання, видано 221 припис та передано до суду пʼять матеріалів
– Сьогодні перевірки можемо проводити виключно за зверненням або якщо встановлено факт харчового отруєння. Зокрема, з початку року за зверненнями громадян було проведено 415 позапланових перевірок, за результатами яких призупинено роботу 10 суб’єктів господарювання, видано 221 припис та передано до суду пʼять матеріалів. Крім того, з березня цього року уряд відновив перевірки у сфері надання житлово-комунальних послуг та планові заходи державного ринкового нагляду за деякими видами продукції. І, на жаль, тут ми маємо високий показник звернень. Найчастіше громадяни скаржаться на якість надання послуг, а також на комунальних теплопостачальників, які відмовляються проводити перерахунки за надання неякісних житлово-комунальних послуг. У 9 із 10 перевірок фіксуємо порушення щодо формування, встановлення та застосування тарифів.
– А як щодо заходів державного нагляду за підприємцями? На початку війни запровадження мораторію мало полегшити ведення господарської діяльності. Чи була ця міра виправданою?
З початку повномасштабного вторгнення ми провели близько 10 тисяч перевірок, і дві третини з них ініціювали суб’єкти господарювання
– У нас перевірки завжди розглядають як тиск на бізнес. Але до мене вже кілька разів зверталися великі бізнес-асоціації з проханням повернути перевірки. Чому? В Україні сьогодні дуже багато фальсифікату, до того ж через мораторій не контролюється імпорт. Добросовісний бізнес не може конкурувати з недобросовісними колегами та зазнає збитків. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ми провели близько 10 тисяч перевірок, і дві третини з них ініціювали суб’єкти господарювання.
Мораторій загалом виконав покладене на нього завдання – зробити все для того, щоби бізнес на початку війни працював і була забезпечена продовольча безпека. Але за відсутності контролю поступово з’являється вседозволеність, яка, на мою думку, уже в деяких сферах вийшла за межі здорового глузду. Наприклад, у нас почали підроблювати ветеринарні препарати.
Або візьмімо гуманітарні вантажі, які ми взагалі не перевіряємо. Їх завозять за декларативним принципом. І вже за моєї каденції були зафіксовані випадки ботулізму через вживання неякісних консервів, привезених як гуманітарних вантажів. А скільки до нас привозять протермінованої допомоги або на межі строку придатності…
Тому вважаю, що можна залишити мораторій для виробників у певних сферах, а для решти – повернути. Ми всі працюємо над тим, щоб якомога швидше інтегруватися до ЄС. Але наш бізнес до цього не готовий, і мораторій на перевірки це ще раз підтверджує. Коли Польща вступила до ЄС, через невідповідність до норм та регламентів закрилося близько 90% польських підприємств харчової галузі. В Україні, припускаю, через неготовність до змін це число буде не меншим.
ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ НЕ КРИТИЧНА, БО ЗАВЖДИ НА КОНТРОЛІ
– В Україні тривають активні воєнні дії, частина території окупована, частина навіть після деокупації є важкодоступною, складна ситуація в енергосекторі, аномальна спека… Яка, з огляду на ці виклики, складається епізоотична ситуація у країні?
За перше півріччя 2024-го зареєстровано 611 випадків сказу, що на 247 більше, ніж за такий період 2023 р.
– Ситуація насправді не критична. Стосовно найбільш важких захворювань тримаємо ситуацію на контролі, від цього залежить відкриття і закриття певних експортних ринків. Ближче до лінії бойових зіткнень ситуація гірша через неможливість вакцинувати тварин або провести інші ветеринарно-санітарні заходи. Але ми створюємо буферні зони, що дає змогу стримувати поширення хвороб.
Є в нас випадки африканської чуми свиней, місяць тому в Київській області знищили понад 10 тис. цих тварин. Але така історія не тільки в нас, а по всіх країнах. З Польщі, наприклад, щотижня надходить інформація про такі випадки в тому чи іншому регіоні.
На жаль, із широкомасштабною війною в країні склалася неблагополучна ситуація із захворюваннями диких тварин на сказ, і це реальний виклик. Тому ми ініціюємо відновлення полювання, зокрема на лисиць.
Якщо говорити мовою цифр, то за перше півріччя 2024-го зареєстровано 611 випадків сказу, що на 247 більше, ніж за такий період 2023 року. Додам, що протягом шести останніх місяців фахівці Держпродспоживслужби щепили проти сказу 2,2 млн тварин, зокрема 1,2 млн собак та 900 тис. котів.
– Як щодо пташиного грипу?
– У першому півріччі цього року в суб’єктів господарювання було проведено 83,3 тис. досліджень на грип птиці, і жодного його випадку не встановлено. Ми маємо потужний експортний потенціал щодо м’яса птиці, тому бізнес дуже ретельно слідкує за дотриманням усіх заходів для запобігання цього захворювання. Натомість у дикій природі пташиний грип у нас фіксували серед останніх випадків – у Чернівецькій області, але він не набув поширення. Є поодинокі випадки захворювань серед домашньої птиці. Але серед суб’єктів господарювання випадків поширення цієї хвороби не було. Пташиний грип на великому підприємстві – це мільйонні збитки. Тому бізнес цю ситуацію тримає у себе на жорсткому контролі.
– Як здійснюється ветеринарний контроль у прифронтових зонах?
– У нас є підприємства, що працюють у прифронтових зонах і виготовляють продукцію. За ними закріплені ветеринари, які контролюють ситуацію конкретно на своєму підприємстві.
Що стосується епізоотичної ситуації в зонах, наближених до бойових, звісно, ми не маємо туди вільного доступу. Де можливо, створюємо буфер вакцинацією. Але там, де тривають бойові дії, не до ветеринарного контролю, звісно.
Юлія Абакумова
Фото Руслана Канюки
https://www.ukrinform.ua
