- Тарас Висоцький: Десятки підприємств України експортують молочні товари в ЄС, що свідчить про їх якість і безпечність
- У Мінагрополітики обговорили перспективи розвитку органічної галузі
- Держава повинна сприяти розвитку органічного та молочного секторів і гарантувати контроль якості продукції, - Тарас Висоцький
- МІНЕКОНОМІКИ СПІЛЬНО З МІНАГРОПОЛІТИКИ ПРОВЕЛИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ДІАЛОГ З РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ СИСТЕМ
- Відбулась презентація швейцарсько-української програми щодо розвитку торгівлі з вищою доданою вартістю
Мінекономіки через програми «Зроблено в Україні» стимулює розвиток агропереробки та підтримує вихід виробників на ринки ЄС
Розвиток агропереробного сектору є одним з пріоритетних напрямів дій Уряду, націлених на зростання в структурі експорту України частки продукції з високою доданою вартістю. На це спрямовані, зокрема, програми державної політики «Зроблено в Україні». Про це йшлося на форумі для переробних підприємств «Курс на агропереробку. Як масштабувати бізнес і де брати гроші?», який відбувся у межах виставки Agro2Food.
У заході взяли участь Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Заступник міністра економіки України Андрій Телюпа, а також підприємці, які працюють в агропереробці.
За словами заступника міністра Андрія Телюпи, агропереробна галузь і її експортний потенціал є дуже важливими для формування стійкості й адаптивності української економіки в умовах війни, а також для залучення інвестицій для повоєнного відновлення.
«Серед переробних галузей розвиток агропереробки для нас є одним з ключових. Бо, якщо аналізувати експорт сировини з України, то якраз агросировина займає одне із провідних місць. І наша мета, щоб у найближчій перспективі весь цей обсяг перероблювався у нас, і ми постачали в ЄС та на інші міжнародні ринки не сировину, а продукцію з доданою вартістю. Це дасть змогу підвищити вартість експорту агросектору від 3 до 10 разів, залежно від категорії продукції. Від цього виграє і держава, і виробники. За агропереробкою майбутнє і великі інвестиції. Хто з підприємців зараз встигне ввійти, враховуючи вступ в ЄС, той матиме велику перевагу», — зазначив Андрій Телюпа.
Учасникам форуму також представили програми політики «Зроблено в Україні», які доступні як виробникам. Цього року на їх реалізацію в державному бюджеті закладено 45 млрд грн і підприємці ще мають можливість ними скористатися.
«Державні програми працюють. Ми зараз все більше фокусуємось на переробці, на інвестиціях в обладнання. Постійно розвиваємо, додаємо нові компоненти. Цього місяця додалася програма компенсацій 15% за придбання колісної техніки українських виробників. Спростили умови на гранти для переробних підприємств — зменшили з 25 до 5 кількість робочих місць, які має створити підприємець. «Доступні кредити 5-7-9%» поступово переорієнтовуємо на інвестиційні цілі та переробку. Вже є перші стимулювання індустріальних парків та перші угоди щодо підтримки проектів із значними інвестиціями», — розповів заступник міністра.
Під час зустрічі було зроблено окремий фокус на експорті. Для стимулювання несировинного експорту у рамках «Зроблено в Україні» вже працюють Експортно-кредитне агентство, Офіс підтримки підприємництва й експорту та онлайн-платформа Nazovni. На міжнародних виставках створюються національні стенди українських виробників. А головне — українська продукція агропереробки має дуже добрі перспективи на зовнішніх ринках.
Як повідомив Андрій Телюпа, пріоритетними для експорту є вітчизняні хлібобулочні вироби, борошно, злаки у вигляді пластівців, паста, молоко та вершки, згущене молоко, кисломолочні продукти та сироватка. Крім того, перспективно розвивати глибинну переробку й експортувати в Європу не пшеницю чи кукурудзу, а окремі органічні сполуки, які є результатом їх глибокої переробки. І в Україні вже є перші такі заводи.
Також заступник міністра зазначив, що пріоритетні ринки для українських виробників, які хочуть виходити на експорт, — це ті, які вже багато купують українських товарів і звідки Україна багато імпортує. Це переважно наші сусіди, які добре знайомі з українською продукцією.
ІЦ УАК за матеріалами Мінекономіки
agroconf.org
