Про причини здорожчання продуктів харчування каналу Апостроф TV розповів Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
"Дійсно ми можемо сьогодні говорити, що, скажімо, в порівнянні грудень до грудня минулого року у нас є здорожчання по базових продуктах харчування, зокрема по хлібу. Ми деталізуємо дане питання, оскільки хліб - це така контрольна точка, по якій ми можемо визначати, чи здорожчує весь споживчий продовольчий кошик середньостатистичного українця.
І якщо подивитися ціни за попередні роки, ми можемо констатувати, що в окремі місяці тільки хліб печений не здорожчував, а так кожний місяць ми маємо десь здорожчання близько 1%. Якщо взяти середньорічне кумулятивне значення такого індексу зростання споживчих цін, то ми можемо спостерігати, що з листопада 2024 року по листопад 2023 року хліб здорожчав десь близько на 14%", - зазначив Павло Коваль.
Експерт додає, що, з одного боку, це наче й не дуже високий рівень зростання, якщо взяти за цілий рік, але якщо порівнювати з попередніми роками, то такого зростання саме по хлібові не спостерігалося у попередні роки.
Генеральний директор УАК розповів, що попри достатній урожай пшениці є багато інших складових у витратах на виробництво хліба й інших продуктів харчування, зокрема енергоносії, логістика та заробітна плата працівників, яка має тенденцію до зростання. Тож, є цілий ряд об'єктивних факторів, які визначають тренди щодо подорожчання продукції. "Якщо ми подивимось тарифи на електроенергію, тарифи на газ, а в харчових підприємствах і в інших підприємствах - це також вагома складова витрат і собівартості, це також впливає на підняття цін".
Тому надалі на ряд інших продуктів також будемо спостерігати тенденцію до зростання цін. Так, вже наприкінці цього року зростали ціни і на яйця столові, фрукти, овочі борщового набору. А від цих продуктів є похідна на той же салат олів'є на новорічний стіл.
При цьому важливо, зазначає Павло Коваль, як для виробника, так і для споживача, щоб навіть в умовах тенденції до зростання цін забезпечувалася стабільність такого зростання, щоб не було різких стрибків цін, щоб не спостерігалося такого, що якась продукція здорожчує на більш ніж 30-40%, а потім падає в ціні. "От отакі коливання небезпечні. А коли ми маємо тенденцію зростання близько 1% індексу цін на той же хліб, то, в принципі, до цього можна призвичаїтися, і можна планувати свій сімейний бюджет, як для конкретного споживача".
Він також нагадав, що в різних країнах, як і в Україні застосовуються деякі інструменти щодо реагування на можливе підняття цін на продукти харчування, де держава намагається убезпечити найбільш вразливі верстви населення. Так, в умовах воєнного стану в Україні є деякі продукти, які піддаються моніторингу та контролю цін у торгівельних мережах - не більше 10% на деякі групи товарів - туди якраз і входять молоко 2,5% жирності, олія соняшникова рафінована, борошно вищого ґатунку, хліб печений і м'ясо птиці тощо.
Повертаючись до факторів, що впливають на здорожчання продуктів харчування, генеральний директор УАК Павло Коваль наголосив на одному із найбільш критичних на сьогодні - дефіцит працівників в ряді галузей, який виникає через мобілізацію працівників і через внутрішню та зовнішню міграцію.
і для того, щоби стабілізувати виробничу систему, бізнес змушений піднімати заробітну плату, навіть в тих обсягах, в яких ще два роки тому цього не планував. І це теж складова собівартості.
Крім того, не варто забувати, що Україна залишається великим гравцем на ринку аграрної та харчової продукції, і є ще світові тренди. Тому додатковий попит на цілому ряді ринків, у тому числі на європейських ринках, може впливати на зростання цін в Україні, як, наприклад, на молочному ринку.
Павло Коваль підкреслив, що сезонне подорожчання також буде проявлятися до кінця року до кінця різдвяних і новорічних свят, як і зазвичай.
Але він додає: "Сьогодні ми спостерігаємо, що на деякі товари і послуги уповільнюється попит. Очевидно, так населення десь до свята трошки притримує свої гроші, щоб все ж таки організувати святковий стіл. Це не дуже добре з точки зору нашої купівельної спроможності, якщо така тенденція виявляється: це значить, що ми - бідні, і накопичуємо кошти навіть на святковий стіл в цих непростих умовах. І в цих умовах ми будемо жити ще деякий час".
Якщо ж повернутись до цін на хліб, і говорити конкретно за грудень, то, скоріше за все, більше, чим на 1% ціни вже не виростуть.
"В цілому ж, я думаю, що без значних цінових коливань ми все-таки закриємо наш календарний і господарський рік. І констатуючи оці зростання тільки на окремі групи товарів, ми розуміємо об'єктивність причин і факторів які до цього призвели", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
ІЦ УАК за матеріалами Апостроф TV
agroconf.org