- Україна у квітні підпише оновлену угоду про вільну торгівлю з країнами EFTA – Качка
- В експорті агропродукції може бути багато сюжетів
- Качка назвав три ключових сектори зростання українського експорту
- Національна стратегія передбачає нарощування експорту до $77 млрд
- Торговий представник України повідомив, чи введуть обмеження експорту зернових
Торговий представник України про наслідки мит Трампа, можливості українських експортерів і переговори з ЄС
Заступник міністра економіки і торговий представник Тарас Качка пояснює, чому мита США позначаться тільки на малих виробниках і як Україна може відповісти Трампу.
“Для мене тарифи – найкрасивіше слово в словнику. Це моє улюблене слово”, – казав перед своїм обранням президентом США Дональд Трамп. Невдовзі весь світ зрозумів, що саме він вкладав у ці слова.
2 квітня 2025 року – дата, яку Трамп назвав “Днем визволення”, – стало початком торговельної війни найбільшої економіки світу проти решти країн. США запровадили мита для товарів з усіх країн і територій, навіть для безлюдних островів, на яких мешкають лише пінгвіни. Україна не стала винятком.
Найбільша стаття українського експорту до США – металургійна продукція. Проте найболючішими нові американські мита стануть для малого і середнього бізнесу, каже торговий представник України Тарас Качка.
“Для держави це може бути непомітно, але для малої компанії втрата ринку на 100 тисяч доларів може бути відчутним ударом”, – зазначає він.
Як нові мита США вплинуть на українську зовнішню торгівлю та переговори з Євросоюзом? Хто від них може виграти? Якою може бути глобальна мета торговельних тарифів Трампа? Про це Качка розповів у подкасті “Хроніки економіки”. Нижче – скорочена та відредагована версія розмови.
— Одразу після запровадження мит міністерка економіки Юлія Свириденко написала, що вони матимуть обмежений вплив на Україну.
— Миттєва реакція зрозуміла, тому що зараз весь світ, усі мої колеги займаються цим питанням. Наприклад, наш візит до Швейцарії – їм довелося змінювати делегацію, тому що на швейцарців запровадили додаткове мито, вони всі цим зараз займаються. Україна ж підпала під універсальне мито – 10%.
Ні Україна, ні Туреччина, ні Росія не згадані (у переліку країн, на які накладене додаткове мито – ЕП), але на них також поширюється універсальне мито.
— Тобто на Росію нові мита Трампа таки поширюються?
— Так, просто за логікою США на Росію мало бути (накладене – ЕП) ще додаткове мито – 40%, якщо не більше, але воно не запроваджене.
— Чим ми торгували із США? Що ми туди продавали і як мита можуть на нас вплинути?
— Сполучені Штати – це 870 мільйонів доларів українського експорту у 2024 році, це більше, ніж у 2023 році, тому що логістика стала кращою.
41% нашого експорту до США минулого року – це чавун. Чавун – специфічний товар: якщо наші металургійні заводи добре працюють, то тоді ми менше експортуємо чавуну, тому що це універсальна (напівсировина – ЕП). Можливо, ми будемо експортувати навіть більше чавуну, якщо буде більше виробництва сталі в США через ті мита на сталь, які були запроваджені 12 березня.
— Ці мита ніяк не впливають на наші металургійні компанії?
— На ті коди, на які поширюється прокламація щодо сталі, яка набула чинності 12 березня, діють 25% і не діють ці 10%. Далі в переліку товарів нашого експорту – соняшникова олія. Це теж не найбільший ринок збуту, на відміну від Індії чи Європейського Союзу, але ми продали туди її на 40 мільйонів доларів.
Із соняшниковою олією теж може бути цікава історія, бо під вищі мита потрапили Індонезія і Малайзія, які є постачальники пальмової олії. Тому може бути певний ребаланс, коли на українську соняшникову олію буде навіть більший попит.
Також 16% всього експорту нашого меду йшли в США. У 2024 році ми продали туди меду на понад 20 мільйонів доларів. Попит на наш мед дуже високий, ми є одними з лідерів. Тут збережеться попит або буде якесь перезаміщення. Найбільший постачальник меду у світі – Китай, проте в них мита вищі, ніж для нас.
Далі йдуть виробники “всякого різного”. Наприклад, Україна є одним з глобальних лідерів з виробництва кришечок для пляшечок. Є такий виробник, дуже гарна компанія. Вона має глобальні контракти по всьому світу. У США багато експортувала. Це бізнес, у якому навіть один відсоток збільшення вартості може зруйнувати все. І таких прикладів багато. Для держави це може бути непомітно, але для малої компанії втрата ринку на 100 тисяч доларів може бути ударом.
Тому Юлія Анатоліївна (Свириденко – ЕП) робила акцент на тому, що малий і середній бізнес може найбільше постраждати від мит. Проте він може і виграти, тому що малі та середні компанії можуть найшвидше адаптуватися.
— Чи може додаткове мито погіршити конкурентоздатність української металургійної продукції?
— Найбільш масовий товар, який ми туди постачали, – чавун. Він подорожчає на 10%. Це означає, що або буде більший попит на руду, тобто вона може з’явитися в експорті від нас, або, оскільки це універсальні 10% на чавун, то на 10% подорожчає американська сталь. Можливо, тоді все “скомпенсує” на кінцеву продукцію. Найбільший удар для нас – це 25-відсоткові мита на труби. Тут, можливо, буде негативний удар, але це попередня прокламація.
— Іноземні металурги втратять американський ринок чи Сполученим Штатам все одно доведеться імпортувати продукцію, бо вони не зможуть швидко замінити імпорт своєю продукцією?— Сталь – дуже чутливий ринок усюди. Треба розуміти, що на деякі товари навіть невисокі мита можуть бути заборонними. Наприклад, коли ми вели переговори з Туреччиною, у нас є товари, які ми вже не виробляємо у зв’язку із знищенням промисловості Маріуполя, але мита на них були 10%. Нам пропонували знизити до 6%, однак ми порахували, що навіть 6% є досить чутливим митом.
Поки що ми в універсальних умовах, ці мита отримав весь світ. Тому все, що не зможуть замістити американські виробники, вони будуть імпортувати навіть з 25-відсотковим митом.
Під час першої адміністрації Трампа ми не змогли домовитися про квотування чи звільнення мит, як це зробили Бразилія, Південна Корея, Аргентина. В останні три роки ми це вирівняли через прокламацію президента Байдена.
Цікаво, що коли Трамп скасовував усі звільнення мит, навіть свої ж звільнення першого терміну, щодо України було сказано, що прямий експорт з України не становить загрози, але використання українських напівфабрикатів європейськими компаніями, які теж без мита їхали в США, це ніби загроза, хоча ми з цим не погоджуємося суто з фактологічної оцінки. Це дає можливість говорити нам про скасування мит, оскільки наш експорт напряму не загрожує американському ринку.
Те саме стосується 10-відсоткового мита. Ми імпортуємо із США продукції на 3-4 мільярди доларів. На цю продукцію ми маємо низькі мита або не маємо їх узагалі. Тому ми готові обнулити мита на американську продукцію. Думаю, за першої-ліпшої нагоди будемо говорити про це з адміністрацією США: за їх калькулятором і підходом так і має бути.
— В України від’ємний торговельний баланс із США і, як ви сказали, ми не застосовуємо до більшості товарів мита. У чому ж тоді сенс запроваджувати проти нас мита?
— Проти України мита не застосовувалися. Вони застосовувалися проти всього світу. Десять років тому Україна теж застосовувала універсальне мито проти всіх: 10% на аграрну продукцію, 5% на промислову продукцію. У нас тоді був дефіцит платіжного балансу і правила СОТ дозволяють це робити.
Ми не застосовували його проти ЄС, США, Китаю чи навіть проти Росії. Це було проти всіх: від пінгвінів до найбільших торговельних партнерів. Тут аналогічна історія.
— Ви також говорили про виробників труб. Для них ці мита – це великий удар. Чи зможуть вони знайти альтернативні ринки збуту?
— Наші виробники труб є глобальним гравцем і мають відповідні сертифікації. Тобто якщо ви для найбільших покупців у світі просертифіковані, то можете постачати товар глобально.
Можливості постачати глобально є. Інша справа, що ринок США – це ринок багатий, якісний, динамічний і його втрачати нікому не хочеться. Тому питання не в тому, що в нас буде мало можливостей для продажу.
Але у вашому питанні є важлива складова: а що в нас з іншими ринками? Нам дуже важливо, що, не зважаючи на рішення Трампа, Європейський Союз ухвалює рішення про те, що до України не будуть застосовуватися будь-які захисні заходи чи інструменти торговельного захисту, додаткові мита.
У нас діє угода про вільну торгівлю з ЄС. Це другий великий важливий ринок для нас і нам важливо це зберегти.
Просто могла бути історія, як у 2017-2018 роках, коли Трамп під час першої каденції запровадив мита на сталь. Ми не змогли домовитися про виняток. ЄС теж запровадив мита на сталь на весь світ і ми теж під них потрапили.
— Чи планує Україна відповідати на мита США? Адже навіть за логікою Трампа, їхні мита не мають ніякого сенсу, бо Україна продає до США менше продукції, ніж купує звідти.
— У самій прокламації написано, що якщо якась країна діє у відповідь, то майже автоматично можуть бути підняті мита у відповідь. Відбудеться ескалація.
Я не впевнений, що нам теж потрібно це робити. Ми всі знаємо, наскільки в нас делікатний діалог із США за іншими треками. Наш інтерес – скасувати мита, а не робити певну ескалацію.
Китай відреагував, запровадивши мита у відповідь. Очевидно, що в Китаї масштаби торгівлі та проблеми інші. Уся наша торгівля за рік – це, можливо, навіть менше, ніж місяць торгівлі між Китаєм та Сполученими Штатами.
ЄС теж зараз думає запроваджувати такі мита. Для них це більш комплексне питання. Це не лише питання мит, це питання ребалансування. У торгівлі товарами ЄС постачає більше – понад 20% експорту ЄС іде в США. Якщо до цієї статистики додати торгівлю послугами, то обсяги експорту з ЄС до США та експорту США до ЄС майже збалансовані. Якщо додати платежі щодо інтелектуальної власності, зокрема, роялті, то буде плюс у Сполучених Штатів.
Цей потік капіталів в обидва боки має настільки величезний масштаб, що ЄС має теж довести ситуацію до того, що вони мають домовлятися, сідати за стіл.
Зрештою, політика в першій каденції Трампа полягала в тому, що спочатку ми окреслюємо проблематику і сідаємо домовлятися. Вони з Китаєм говорили, з ЄС говорили. Це були жорсткі переговори.
Зараз президент Трамп вирішив просто взяти і пред’явити всьому світу. Чи слідуватиме за цим домовляння? З одного боку, за твітами Трампа ми бачимо, що так. Тобто він радий, що Індія та В’єтнам вийшли до нього домовлятися.
З іншого боку, голова Мінфіну США говорив почекати, подивитися, як на мита відреагує торгівля. Тому такого чіткого меседжу, що “я чекаю вас всіх у Вашингтоні домовлятися щодо торгівлі”, теж не було.
Зараз усі кажуть, що світова торгівля вмерла. Але якщо думати на п’ять кроків уперед, то цей крок Трампа може призвести до того, що всі оговтаються і скажуть: “У нас є СОТ (Світова організація торгівлі – ЕП), знову зберімося на глобальному рівні і перебалансуймо всі ці речі”.
В останні три-чотири роки багато країн говорять, що нам потрібен новий глобальний раунд переговорів у рамках ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі – ЕП) та СОТ. Тобто не подобається організація – можемо її переформатувати і вийти на щось нове.
В усіх є інтерес. У Штатів є інтерес не лише до мит, а й до статусу країн, що розвиваються. У тих країн є інтерес, тому що вони хочуть доступу на ринки Європейського Союзу, наприклад. Також наразі ніяк не врегульована цифрова торгівля.
Цілком можливо, що воно цим завершиться, а може завершитися глухою економічною депресією, про що говорять багато людей.
— Україна веде переговори із США щодо так званої угоди про надра. Чи може питання мит стати елементом і цих переговорів?
— Не буду спекулювати на цю тему, але очевидно, що в нас на порядку денному всі ці питання. Ми будемо ініціювати скасування тарифів.
— Чи може торговельна війна США вплинути на торгівлю України з ЄС? Зокрема – на продовження умов безмитної торгівлі для українських товарів, які діють з 2022 року.
— Можуть, і в кількох варіантах. Перший – якщо ескалація торговельної війни між ЄС і США відбудеться. Якщо це перекинеться на аграрну продукцію, то, очевидно, посилиться голос тих, хто проти лібералізації торгівлі з Україною.
З іншого боку, США – важливий постачальник продукції. Є продукція, якої ми теж багато продаємо, наприклад, кукурудза чи соя. Можлива ситуація, коли попит на українську продукцію виросте. Навіть найбільш консервативні кола ЄС будуть розуміти, що для них важливий стратегічно дружній постачальник.
Можливо, збільшиться конкуренція з боку європейських продуктів на українському ринку, адже ЄС експортує до України багато готової продукції: сири, вина. Вони можуть стати дешевшими, ще більше тиснутимуть на українську економіку, тому що не продаватимуться до США.
Однак політично для ЄС важливо якомога швидше домовитися з нами про продовження вільної торгівлі. В очах суспільства, якщо ми повернемося до умов 2022 року, то це означає скасування угоди про вільну торгівлю. А насправді це повернення мит на 30-40 товарів, частина з них – нішеві і ми особливо їх не продаємо. Але це боляче вдарить по окремих компаніях та виробниках.
— Які це можуть бути товари?
— Найбільш чутлива кукурудза. ЄС не застосовує мита на кукурудзу, але політичне сприйняття навіть страшніше за реальність. Якщо в усіх газетах напишуть, що відновлюється митний режим з ЄС, наші експортери будуть у паніці. Хтось буде зловживати, почнуться історії про дисконти для товарів, призначених для ЄС.
Однак найбільше це використають російські боти. Такер Карлсон щось про це скаже. Мовляв, ЄС розповідає, що Україна їм цінна, але мита вводять. Цього нам потрібно уникнути. Нам потрібно наголосити, що угода про вільну торгівлю зберігається.
На локальному рівні ми розуміємо, що в нас є суперчутливі товари, щодо яких об’єктивно не може бути повної лібералізації. Ми про це говоримо з ЄС відкрито: що в нас немає вимоги тут і зараз отримати повний нуль, як ми отримали у 2022 році.
З 2022 року ми попрацювали в режимі вільної торгівлі і зрозуміли, що є три-чотири товари, які суперчутливі для їхнього ринку. Тому ми стартуємо з часткової лібералізації, говоримо, що готові домовлятися. Цей сигнал чують у Брюсселі.
— Тобто продовження угоди про безмитну торгівлю в нинішньому вигляді не буде? В умовах нашої торгівлі будуть певні зміни?
— Коли її переглянуть, то, очевидно, ми вийдемо на нові параметри. Тобто ми прагнемо звузити часткову лібералізацію – це такий евфемізм, за яким стоять тарифні квоти, – до вузького кола товарів. Тому що зараз там є товари, які ні ми не виробляємо, ні вони не купують. Проте ця квота там “висить”.
А є товари, яких ми стали продавати більше, наприклад, фрукти та овочі. Це малі та середні підприємства і це треба зберегти.
Є чутливі товари, наприклад, цукор. Ми продавали 7 тисяч тонн до війни, у 2023 році продали 500 тисяч тонн. Ми не можемо повернутися до квоти 20 тисяч тонн і затиснути торгівлю, бо ЄС цей цукор потрібен.
Питання в тому, коли ми це зробимо. Встигнемо до 5 червня чи це займе більше часу. Але цього року це відбудеться, адже і ЄС, і Україні потрібно показати, що вільна торгівля має шанс, що це правильний варіант розвитку.
— До чого слід готуватися українським експортерам? Їм стане складніше виходити на зовнішні ринки чи легше, бо вони зможуть замістити американські товари?
— Наших можливостей для виходу на зовнішні ринки більше, ніж ми фізично виробляємо товарів. Сталь – це найяскравіший приклад. Якщо в нас вироблялося сталі під 20 мільйонів тонн, то зараз – 6-7 мільйонів залежно від того, як калькулювати.
Окупація земель впливає на те, скільки ми можемо виростити зернової продукції. Для всіх нас Чорнобаївка на початку великої війни залишилася в пам’яті як місце безглуздого розміщення російських військ, але там розміщувалася найбільша фабрика з виробництва яєць. Тому ми не можемо нікого яйцями “закидати”, бо найбільша фабрика зруйнована, а збудувати нову складно.
Яка б не була торговельна війна, можливостей виходу на зовнішні ринки більше. Це показав цукор. Тут цікава історія: ЄС ввів обмеження на рівні близько 300 тисяч тонн, але у 2024 році ми все одно експортували його 749 тисяч тонн, бо ми пішли в Африку, у якій ніколи до цього не були.
Що б не писали ЗМІ, що б не говорили лідери, головне – не боятися. Політики говорять митами й тарифами і тут достатньо чуток для того, щоб люди перестали домовлятися між собою. Бо вони можуть почути, що запровадять мита, і тоді вирішують не дзвонити і не пропонувати товар.
Думаю, зараз період можливостей, який треба використати. Це потребує багато ризику, але для нас це великий шанс зробити “буст” для використання можливостей з виходу на зовнішні ринки.
— Не все так погано, як могло здатися на перший погляд.
— Торгівля буде існувати завжди. Очевидно, що українці вміють торгувати і вчаться робити це ще краще. А політики, як би не намагалися, не можуть її просто знищити.
Зрештою, інтерес усього світу, усіх політиків у тому, щоб торгівля була, вона всім потрібна. Тож питання лише в тому, як цей сюжет буде розвиватися.
https://epravda.com.ua
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Пресс-подборщики John Deere: плюсы и предназначение техники
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше
