Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Новини»Автоматизація як відповідь на брак робочої сили
АТУ»Новини»Автоматизація як відповідь на брак робочої сили

    Автоматизація як відповідь на брак робочої сили



     

    Автоматизація як відповідь на брак робочої сили


    За останні роки птахівництво зіткнулося з проблемою, яка не пов'язана ні з генетикою, ні з кормами чи обладнанням. Йдеться про дефіцит персоналу. Кваліфікованих працівників стає все менше, а вимоги до точності та стабільності технологічних процесів лише посилюються. Що ж робити? 



    Дедалі частіше птахоферми вихід знаходять в автоматизації. І тут мова не про модний тренд, а про практичний інструмент, який допомагає не просто виживати, а ще й розвиватися. 



    Коли людський фактор стає ризиком



    Щодня у пташнику відбуваються десятки критично важливих процесів: контроль температури, вологості, вентиляції, освітлення, подача корму і води. Будь-яка затримка, помилка або неточність може коштувати підприємству продуктивності, здоров’я поголів’я і, зрештою, грошей. 



    І все залежить від досвіду конкретного працівника. Бо ж персонал працює у змінному режимі, з різним рівнем підготовки, а інколи з постійною ротацією кадрів. І тому людський фактор грає неабияку роль.  



    Як перетворити автоматизацію у виграш, а не розкіш



    Встановити на фермі автоматизацію – це не те саме, що просто “поставити контролер”. Бо він аж ніяк не замінює персонал. Автоматизація лише знімає з людини рутинне навантаження. І на такій фермі вона керує процесом, а не рятує його. Підтримання заданих параметрів мікроклімату, вчасна реакція на зміну зовнішніх умов середовища, фіксація тих самих змін та сигналізація про це працівникам ферми, збереження даних для аналізу – такі переваги автоматизації. 



    “Фермі не потрібні складні технології заради самих технологій. Їй потрібна система, якою можна керувати просто і передбачувано”, – переконаний інженер компанії VADA Олексій Юрченко.       



    Автоматизація змінює не лише техніку, а й сам підхід до управління пташником. Замість постійного реагування на проблеми ферма переходить у режим прогнозування. Система починає не просто фіксувати відхилення, а працювати на їх упередження. “Бо коли всі параметри зібрані в одній системі, ми бачимо не окремі цифри, а картину процесу. І тоді рішення приймаються не інтуїтивно, а на основі реальних даних”, – пояснюють у VADA. І саме в цьому моменті автоматизація перестає бути набором датчиків і перетворюється на інструмент управління виробництвом. 



    Логічний ланцюг: від датчика до результату



    Будь-яке відхилення в мікрокліматі запускає ланцюгову реакцію. Температура впливає на споживання корму, корм – на прирости, прирости – на однорідність партії, а це позначається на фінансовому результаті. Коли цей ланцюг контролюється вручну, між ланками завжди є затримка. І саме автоматизація скорочує цю відстань до нуля. Як це працює на практиці? Система фіксує зміну й миттєво реагує. А оператор оцінює вже результат. І тим самим технологічний процес перестає залежати від того, наскільки кваліфікований працівник сьогодні на зміні. 



    Дорого чи виправдано?



    Логічно, що питання вартості – одне з перших, яке цікавить фермерів. Але фахівці рекомендують автоматизацію розглядати не як витрату, а як інструмент мінімізації втрат. Яку ж економічну вигоду отримає господарство у цьому разі? По-перше, зниження енергоспоживання за рахунок точнішого управління вентиляцією та опаленням, по-друге, скорочення кількості аварійних ситуацій, третє – стабільні показники на виробництві та зниження людського чинника. 



    “Заради справедливості скажу: у перший місяць після впровадження автоматизації ферма може побачити лише частину результату. Повний ефект стає зрозумілим через кілька циклів вирощування, коли система вже адаптована до конкретних умов і виробничих вимог”, – розповідає Олексій Юрченко. 



    А що з невеликими птахофермами?



    У малих і середніх господарствах автоматизацію сприймають як щось дуже дороге і складне. Проте можна ж поступово поетапно впроваджувати її на підприємствах. За словами фахівців VADA, можна починати з автоматичного контролю вентиляції, базових датчиків температури і вологості, системи сигналізацій критичних відхилень, простого контролера з логікою управління. Такий підхід дозволяє поступово вибудувати систему без різкого фінансового навантаження. Тобто вихід завжди можна знайти за бажання. 



    До слова, компанія VADA має багаторічний досвід впровадження систем автоматизації на різних птахофермах України: від малих господарств до великих комплексів. Фахівці компанії займаються не лише поставкою обладнання, а й проєктуванням і налаштуванням систем, що дозволяє адаптувати автоматизацію під конкретні умови ферми та потреби персоналу



    “Автоматизація – це не кнопка “все одразу”, а процес, який можна будувати разом із розвитком господарства”, – підсумовує інженер. Бо ферма, яка вміє керувати процесами, а не лише реагувати на проблеми, завжди має перевагу, і це помітно в економічних показниках та прибутковості.  








    Схожі новини
  • Автоматизація лише однієї операції дозволить заощадити 37 650 тисяч пачок паперу
  • Навіщо датчики у пташнику?
  • Комфорт, контроль, автоматизація: Іван Салата поділиться секретами ефективного утримання свиноматок
  • Питання забезпечення аграріїв людським капіталом сьогодні стає однією із найскладніших проблем - Павло Коваль
  • Ніпельні поїлки для курей-несучок: правильний монтаж та принципи роботи

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Автоматизація як відповідь на брак робочої сили

21 січень, Розділ Новини, переглядів 4


 

Автоматизація як відповідь на брак робочої сили


За останні роки птахівництво зіткнулося з проблемою, яка не пов'язана ні з генетикою, ні з кормами чи обладнанням. Йдеться про дефіцит персоналу. Кваліфікованих працівників стає все менше, а вимоги до точності та стабільності технологічних процесів лише посилюються. Що ж робити? 



Дедалі частіше птахоферми вихід знаходять в автоматизації. І тут мова не про модний тренд, а про практичний інструмент, який допомагає не просто виживати, а ще й розвиватися. 



Коли людський фактор стає ризиком



Щодня у пташнику відбуваються десятки критично важливих процесів: контроль температури, вологості, вентиляції, освітлення, подача корму і води. Будь-яка затримка, помилка або неточність може коштувати підприємству продуктивності, здоров’я поголів’я і, зрештою, грошей. 



І все залежить від досвіду конкретного працівника. Бо ж персонал працює у змінному режимі, з різним рівнем підготовки, а інколи з постійною ротацією кадрів. І тому людський фактор грає неабияку роль.  



Як перетворити автоматизацію у виграш, а не розкіш



Встановити на фермі автоматизацію – це не те саме, що просто “поставити контролер”. Бо він аж ніяк не замінює персонал. Автоматизація лише знімає з людини рутинне навантаження. І на такій фермі вона керує процесом, а не рятує його. Підтримання заданих параметрів мікроклімату, вчасна реакція на зміну зовнішніх умов середовища, фіксація тих самих змін та сигналізація про це працівникам ферми, збереження даних для аналізу – такі переваги автоматизації. 



“Фермі не потрібні складні технології заради самих технологій. Їй потрібна система, якою можна керувати просто і передбачувано”, – переконаний інженер компанії VADA Олексій Юрченко.       



Автоматизація змінює не лише техніку, а й сам підхід до управління пташником. Замість постійного реагування на проблеми ферма переходить у режим прогнозування. Система починає не просто фіксувати відхилення, а працювати на їх упередження. “Бо коли всі параметри зібрані в одній системі, ми бачимо не окремі цифри, а картину процесу. І тоді рішення приймаються не інтуїтивно, а на основі реальних даних”, – пояснюють у VADA. І саме в цьому моменті автоматизація перестає бути набором датчиків і перетворюється на інструмент управління виробництвом. 



Логічний ланцюг: від датчика до результату



Будь-яке відхилення в мікрокліматі запускає ланцюгову реакцію. Температура впливає на споживання корму, корм – на прирости, прирости – на однорідність партії, а це позначається на фінансовому результаті. Коли цей ланцюг контролюється вручну, між ланками завжди є затримка. І саме автоматизація скорочує цю відстань до нуля. Як це працює на практиці? Система фіксує зміну й миттєво реагує. А оператор оцінює вже результат. І тим самим технологічний процес перестає залежати від того, наскільки кваліфікований працівник сьогодні на зміні. 



Дорого чи виправдано?



Логічно, що питання вартості – одне з перших, яке цікавить фермерів. Але фахівці рекомендують автоматизацію розглядати не як витрату, а як інструмент мінімізації втрат. Яку ж економічну вигоду отримає господарство у цьому разі? По-перше, зниження енергоспоживання за рахунок точнішого управління вентиляцією та опаленням, по-друге, скорочення кількості аварійних ситуацій, третє – стабільні показники на виробництві та зниження людського чинника. 



“Заради справедливості скажу: у перший місяць після впровадження автоматизації ферма може побачити лише частину результату. Повний ефект стає зрозумілим через кілька циклів вирощування, коли система вже адаптована до конкретних умов і виробничих вимог”, – розповідає Олексій Юрченко. 



А що з невеликими птахофермами?



У малих і середніх господарствах автоматизацію сприймають як щось дуже дороге і складне. Проте можна ж поступово поетапно впроваджувати її на підприємствах. За словами фахівців VADA, можна починати з автоматичного контролю вентиляції, базових датчиків температури і вологості, системи сигналізацій критичних відхилень, простого контролера з логікою управління. Такий підхід дозволяє поступово вибудувати систему без різкого фінансового навантаження. Тобто вихід завжди можна знайти за бажання. 



До слова, компанія VADA має багаторічний досвід впровадження систем автоматизації на різних птахофермах України: від малих господарств до великих комплексів. Фахівці компанії займаються не лише поставкою обладнання, а й проєктуванням і налаштуванням систем, що дозволяє адаптувати автоматизацію під конкретні умови ферми та потреби персоналу



“Автоматизація – це не кнопка “все одразу”, а процес, який можна будувати разом із розвитком господарства”, – підсумовує інженер. Бо ферма, яка вміє керувати процесами, а не лише реагувати на проблеми, завжди має перевагу, і це помітно в економічних показниках та прибутковості.  








Схожі новини
  • Автоматизація лише однієї операції дозволить заощадити 37 650 тисяч пачок паперу
  • Навіщо датчики у пташнику?
  • Комфорт, контроль, автоматизація: Іван Салата поділиться секретами ефективного утримання свиноматок
  • Питання забезпечення аграріїв людським капіталом сьогодні стає однією із найскладніших проблем - Павло Коваль
  • Ніпельні поїлки для курей-несучок: правильний монтаж та принципи роботи

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.