- Глобальний агроринок-2026: кінець епохи дефіциту та диктат логістики
- АГРОМОНІТОРИНГ-2025: дев’ять позицій, що формують нову логіку глобального агросектору
- Соя подешевшала на 100 грн/т
- Аграрна політика ЄС на старті 2026 року: сигнали для України
- Що відбуватиметься на світовому ринку м’яса у 2020 році?
Глобальний аграрний ринок більше не живе дефіцитом: доступ, логістика і правила гри визначають ціну
Поточний тиждень остаточно зафіксував зсув, який багато учасників ринку досі не готові визнати: глобальний аграрний ринок більше не функціонує в режимі дефіциту. Він працює в режимі керованого доступу.
[b]Що відбувалося на світовому ринку[/b][b]Південна Америка [/b]утримує цінову «стелю».
Високі обсяги виробництва сої та кукурудзи в Бразилії й Аргентині роблять сценарії зростання цін радше теоретичними. Поки експорт і логістика працюють без значних збоїв, простір для апсайду обмежений.
[b]Китай[/b] не розганяє ринок — він ним керує.
Політичні сигнали початку лютого чітко вказують на курс продовольчої стабільності без премії для імпортерів. Китай купує вибірково, знімає ризик різкого провалу котирувань, але не формує попит, здатний підштовхнути ціни вгору.
[b]Туреччина, країни Затоки та Північна Африка[/b] залишаються «ринками-тригерами».
Тендери державних агентств (TMO, OAIC та інші) створюють короткі хвилі попиту, але не змінюють структуру ринку. Це радше кнопки впливу, ніж довгостроковий тренд.
[b]Європейський Союз[/b] тримає ринок регуляцією, а не попитом.
Маржа тваринництва та переробки залишається стислою, попит — оборонним. Цінова стабільність забезпечується політикою, а не ринковими драйверами.
[b]Африка[/b] переходить у зону системного ризику.
Навіть за відносно стабільних світових котирувань доступність продовольства погіршується через валютні обмеження, фрахт і проблеми з фінансуванням. Це питання вразливості, а не просто ринку.
Добрива стали тривожним сигналом тижня.
Зростання цін на сечовину означає, що у 2026 році собівартість знову стає ключовим фактором ризику, особливо для країн-експортерів зерна.
Для України цей тиждень ще раз оголив жорстку реальність:
Світова ціна більше не гарантує доходу.
Ринок не готовий платити премію за ризик походження. Будь-який збій миттєво трансформується у дисконт і втрату маржі.
Україна не формує глобальну ціну, але залишається регіональним балансером для Чорноморського регіону, Туреччини та Східного Середземномор’я.
Перемагає не той, хто “вгадав котирування”, а той, хто контролює маршрут, час поставки та стабільність доступу.
Тендерна активність Туреччини на ринку ячменю цього тижня яскраво підсвітила модель «ринку тут і зараз», де Україна конкурує насамперед ціною і швидкістю виконання контракту. Навіть за відсутності тиску глобального фрахту український «дисконт доступу» залишається.
[b]Ключовий висновок тижня[/b]Світовий аграрний ринок увійшов у фазу, де:
апсайд можливий лише через збій доступу,
маржа формується поза біржею,
політичні та логістичні рішення важливіші за прогноз врожаю.
У таких умовах аграрний бізнес — це вже не про очікування «кращої ціни», а про швидкість, передбачуваність і контроль ризиків.
[b]АЦ УАК[/b] за матеріалами Фейсбук-сторінки Павла Коваля
agroconf.org
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Гидравлические насосы-дозаторы: что важно знать перед выбором
Насос с дозатором – гидравлический узел, который функционирует вместе с насосом НШ и гидроцилиндром. Прямое его
Докладніше
