Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Новини»Альтернативні маршрути покривають лише чверть експортного потенціалу російського зерна
АТУ»Новини»Альтернативні маршрути покривають лише чверть експортного потенціалу російського зерна

    Альтернативні маршрути покривають лише чверть експортного потенціалу російського зерна






    Альтернативні маршрути здатні забезпечити лише близько чверті сезонного експортного потенціалу російського зерна в умовах проблем із відвантаженнями через Чорне море. Сукупні можливості Балтійського, Каспійського та інших альтернативних напрямків оцінюються у 10,75–12,25 млн тонн, або 23–26% від потенційних 44–45 млн тонн експорту за сезон.

    Основним альтернативним напрямком залишається Балтика. Потужності порту Висоцьк оцінюються у 1,1 млн тонн, Санкт-Петербурга — у 0,15 млн тонн. Додатково у IV кварталі 2026 року заплановано введення нового термінала «Технотранс» потужністю 4 млн тонн на рік, однак навіть з урахуванням розширення інфраструктури можливості балтійського напрямку залишаються значно нижчими за обсяги, які традиційно відвантажувалися через південні порти.

    Водночас переорієнтація зерна через Балтику суттєво дорожча за традиційний чорноморський маршрут. Пшениця з протеїном 12,5% у Висоцьку оцінювалася приблизно у $250–260/т FOB проти близько $212/т у чорноморських портах. Таким чином, використання балтійського напрямку може збільшувати логістичні витрати приблизно на $40–50/т.

    Додаткові потужності створюються і на Каспії, де заявлено введення близько 1,5 млн тонн нових можливостей для перевалки. Однак Каспійський напрямок має обмежену пропускну спроможність і значною мірою орієнтований на поставки до Ірану. Подальше нарощування експорту цим маршрутом потребуватиме відповідних портових і залізничних потужностей.

    [b]Повне блокування Чорноморського басейну, за оцінками, може призвести до втрати 30–35 млн тонн експортного потенціалу російської пшениці. [/b]Такий обсяг еквівалентний приблизно 15% світової торгівлі пшеницею, тому тривалі обмеження чорноморських поставок можуть мати помітний вплив не лише на внутрішній ринок росії, а й на світовий баланс зерна.

    За наявних потужностей повністю компенсувати скорочення експорту через південні порти у 2026 році технічно неможливо. У разі тривалих проблем із чорноморськими відвантаженнями значна частина російського експортного потенціалу може залишитися нереалізованою, тоді як перенаправлення зерна через альтернативні маршрути супроводжуватиметься вищими логістичними витратами.

    https://ukragroconsult.com





    Схожі новини
  • Зупинка портів призвела до здорожчання логістики на $50 на тонну зерна, – Мінагрополітики
  • Покупці чорноморської пшениці переорієнтовуються на Балтію
  • Світові імпортери зерна шукають заміну поставкам із України
  • Укрзалізниця веде переговори з сусідніми країнами про розширення транзитних маршрутів для зерна
  • Альтернативні шляхи зможуть забезпечити максимум 50% експорту агропродукції

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Альтернативні маршрути покривають лише чверть експортного потенціалу російського зерна

07 вересень, Розділ Новини, переглядів 2





Альтернативні маршрути здатні забезпечити лише близько чверті сезонного експортного потенціалу російського зерна в умовах проблем із відвантаженнями через Чорне море. Сукупні можливості Балтійського, Каспійського та інших альтернативних напрямків оцінюються у 10,75–12,25 млн тонн, або 23–26% від потенційних 44–45 млн тонн експорту за сезон.

Основним альтернативним напрямком залишається Балтика. Потужності порту Висоцьк оцінюються у 1,1 млн тонн, Санкт-Петербурга — у 0,15 млн тонн. Додатково у IV кварталі 2026 року заплановано введення нового термінала «Технотранс» потужністю 4 млн тонн на рік, однак навіть з урахуванням розширення інфраструктури можливості балтійського напрямку залишаються значно нижчими за обсяги, які традиційно відвантажувалися через південні порти.

Водночас переорієнтація зерна через Балтику суттєво дорожча за традиційний чорноморський маршрут. Пшениця з протеїном 12,5% у Висоцьку оцінювалася приблизно у $250–260/т FOB проти близько $212/т у чорноморських портах. Таким чином, використання балтійського напрямку може збільшувати логістичні витрати приблизно на $40–50/т.

Додаткові потужності створюються і на Каспії, де заявлено введення близько 1,5 млн тонн нових можливостей для перевалки. Однак Каспійський напрямок має обмежену пропускну спроможність і значною мірою орієнтований на поставки до Ірану. Подальше нарощування експорту цим маршрутом потребуватиме відповідних портових і залізничних потужностей.

[b]Повне блокування Чорноморського басейну, за оцінками, може призвести до втрати 30–35 млн тонн експортного потенціалу російської пшениці. [/b]Такий обсяг еквівалентний приблизно 15% світової торгівлі пшеницею, тому тривалі обмеження чорноморських поставок можуть мати помітний вплив не лише на внутрішній ринок росії, а й на світовий баланс зерна.

За наявних потужностей повністю компенсувати скорочення експорту через південні порти у 2026 році технічно неможливо. У разі тривалих проблем із чорноморськими відвантаженнями значна частина російського експортного потенціалу може залишитися нереалізованою, тоді як перенаправлення зерна через альтернативні маршрути супроводжуватиметься вищими логістичними витратами.

https://ukragroconsult.com





Схожі новини
  • Зупинка портів призвела до здорожчання логістики на $50 на тонну зерна, – Мінагрополітики
  • Покупці чорноморської пшениці переорієнтовуються на Балтію
  • Світові імпортери зерна шукають заміну поставкам із України
  • Укрзалізниця веде переговори з сусідніми країнами про розширення транзитних маршрутів для зерна
  • Альтернативні шляхи зможуть забезпечити максимум 50% експорту агропродукції

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.