За підсумками вересня зафіксовано незначне підвищення значення Індексу продовольчих цін ФАО на тлі зростання цін на цукор, зернові та олії

05 жовтень, Розділ Новини, переглядів 12

У вересні 2026 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО* (ІПЦФ) становило 136,0 пункти, що на 2,0 пункти (1,5 відсотки) вище за переглянутий серпневий показник. Порівняно з попереднім місяцем значення індексів цін на всі товарні групи продукції рослинницького походження (зернові, рослинні олії та цукор) підвищилося, тоді як значення індексу цін на м’ясо знизилося, а значення індексу цін на молочну продукцію залишалося стабільним. Значення ІПЦФ виявилося на 7,4 пунктуи (5,8 відсотки) вище, ніж у відповідний період минулого року, проте все ще на 24,3 пункти (15,1 відсотки) нижче за піковий рівень, досягнутий у березні 2022 року.

У вересні середнє значення Індексу цін на зернові ФАО склало 122,8 пункти, що на 6,0 пункти (5,1 відсотки) вище за показник серпня і на 18,0 пунктів (17,2 відсотки) вище за рівень вересня 2025 року. Порівняно із серпнем світові ціни на пшеницю зросли на 6,3 відсотки, досягнувши максимального рівня із серпня 2023 року, хоча до кінця місяця спостерігалося деяке зниження щоденних котирувань. Таке зростання було зумовлене переважно логістичними проблемами в Чорноморському регіоні, через які імпортери переорієнтувалися на альтернативних постачальників. Додатковим фактором зростання цін стали посушливі погодні умови, що встановилися в деяких районах Північної Америки напередодні сівби пшениці озимої. Світові ціни на кукурудзу зросли порівняно з попереднім місяцем на 5,6 відсотки, досягнувши максимального рівня більш ніж за три роки, на тлі прогнозованого скорочення пропозиції через нижчу, ніж очікувалося, врожайність у Сполучених Штатах Америки та зниження експортної пропозиції до Бразилії. Збої в торгівлі в Чорноморському регіоні призвели до скорочення експортної пропозиції кукурудзи, а невизначеність щодо судноплавства через Ормузьку протоку підживлювала побоювання з приводу високої вартості палива, добрив і вантажоперевезень, що чинило додатковий підвищуючий тиск на ціни на сировину, особливо для виробництва біопалива. Світові ціни на сорго та ячмінь у вересні також зросли, відповідно на 13,7% та 3,9%, у руслі загальної динаміки на ринках фуражних зернових, а також на тлі очікувань збільшення закупівель сорго Китаєм за підсумками торгових переговорів між Китаєм та Сполученими Штатами Америки. У вересні 2026 року значення Індексу цін на всі види рису ФАО підвищилося на 1,4 відсотки внаслідок зростання котирувань довгозерного рису (індика) на тлі побоювань, пов’язаних із погодними умовами, та сезонного скорочення пропозиції.

За підсумками вересня зафіксовано незначне підвищення значення Індексу продовольчих цін ФАО на тлі зростання цін на цукор, зернові та олії

У вересні середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО склало 198,6 пункти, що на 1,8 пункти (0,9 відсотки) вище за серпневий показник і на 18,3 відсотки вище за показник за аналогічний період минулого року. Зафіксоване зростання було зумовлене насамперед підвищенням світових цін на пальмову олію, яка повністю нівелювала зниження котирувань соняшникової олії. Ціни на соєву та рапсову олії протягом місяця практично не змінилися. Світові ціни на пальмову олію продовжили зростати четвертий місяць поспіль, чому сприяли високий світовий імпортний попит та побоювання щодо можливого погіршення видів на врожай у Південно-Східній Азії через посушливі погодні умови. Ціни на соняшникову олію, навпаки, продовжили знижуватися третій місяць поспіль на тлі прогнозованої рясної пропозиції в Чорноморському регіоні, проте логістичні труднощі, що зберігаються, і обмежена пропускна спроможність альтернативних експортних маршрутів стримували подальше ослаблення цін. Світові ціни на соєву олію практично не змінилися і залишалися значно вищими за рівень минулого року завдяки сталому попиту з боку сектору виробництва біопалива. Ціни на ріпакову олію також зберігалися на колишньому рівні.

Середнє значення Індексу цін на м’ясо ФАО у вересні склало 127,9 пункти, що на 1,5 пункти (1,1 відсоток) нижче за переглянутий серпневий показник і відповідає його значенню рік тому. Таке зниження було обумовлено ослабленням котирувань м’яса птиці та свинини, тоді як ціни на яловичину та баранину загалом залишалися стабільними. Світові котирування м’яса птиці знизилися на тлі значного обсягу експортної пропозиції до Бразилії та послаблення імпортного попиту з боку Європейського союзу після того, як 3 вересня набули чинності імпортні вимоги щодо застосування протимікробних препаратів. Найбільш помітно це позначилося на продукції з вищою доданою вартістю; додатковий вплив справило нарощування обсягів імпорту до набрання чинності новими правилами. Ціни на свинину також знизилися на тлі значної пропозиції в основних країнах-експортерах. У Європейському союзі після зниження темпів зростання тварин у період аномальної літньої спеки цей показник повернувся до звичайного рівня, що сприяло збільшенню пропозиції та чинило знижувальний тиск на ціни. Що стосується яловичини, то експортні ціни в Австралії знизилися в умовах посилення конкуренції на світовому ринку, тоді як у Бразилії котирування зросли на тлі активізації попиту з боку Сполучених Штатів Америки після тимчасового збільшення з 1 вересня обсягу тарифної квоти на пісний яловичий обріз, в результаті чого до додаткових обсягів імпорту почали застосовувати. Середнє значення цін на баранину практично не змінилося: підтримку експортним цінам в Океанії надавав стійкий світовий імпортний попит, проте його вплив був нівельований зниженням котирувань у Новій Зеландії, головним чином через коливання валютних курсів.

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО у вересні склало 119,1 пункти, що на 0,2 пункти (0,1 відсотка) нижче серпневого рівня. Зниження цін на сир було практично повністю нівельовано зростанням котирувань сухого молока, тоді як ціни на масло майже не змінилися. Значення цього індексу виявилося на 19,1 відсотка нижче за рівень минулого року. При цьому котирування знежиреного сухого молока виявилися на 33,1 відсотки вищими за рівень минулого року, тоді як ціни на сир і вершкове масло були значно нижчими. Ціни на сухе молоко зросли у всіх основних країнах-експортерах під впливом сталого імпортного попиту, особливо з боку країн Азії, та обмеженості обсягів продукції для найближчих поставок. В Океанії активний купівельний попит переважив зниження цін під впливом сезонного збільшення виробництва молока. Ціни на сир знизилися у всіх основних регіонах-експортерах. Така динаміка була зумовлена головним чином ситуацією в Європейському союзі, де ослаблення попиту на купівлю і значні обсяги поставок зі Сполучених Штатів Америки посилювали конкуренцію і чинили знижувальний тиск на ціни. Додатковим чинником зниження цін стало сезонне збільшення експортної пропозиції в Океанії. Середнє значення цін на вершкове масло, навпаки, практично не змінилося: зниження експортних котирувань в Океанії було значною мірою нівельовано зміцненням цін у Європі внаслідок обмеженої пропозиції молочного жиру після спекотного та посушливого літа.

У вересні середнє значення Індексу цін на цукор ФАО склало 114,0 пункти, що на 6,5 пункти (6,1 відсотки) вище за серпневий рівень і на 14,6 пункти (14,7 відсотка) вище за відповідний рівень минулого року; таким чином, значення цього індексу зростає третій місяць поспіль і перебуває на максимальному рівні з квітня 2025 року. Зростання значення цього індексу було зумовлене насамперед прогнозованим скороченням світової пропозиції цукру у сезоні 2026–2027 років. Очікується, що скорочення посівних площ та несприятливі погодні умови протягом вегетаційного періоду в Європейському союзі призведуть до зменшення обсягів виробництва цукрових буряків. Прогнозоване скорочення виробництва цукру в Таїланді та побоювання у зв’язку з погіршенням видів на врожай в Індії через випадання опадів нижче за норму та посилення явища Ель-Ніньо також стали підставою для менш сприятливого прогнозу світової пропозиції. Крім того, зрив термінів збирання врожаю у ключовому Центрально-Південному регіоні вирощування цукрової тростини у Бразилії через сильні дощі чинив додатковий підвищувальний тиск на світові ціни на цукор.

* На відміну від інших груп товарів, більшість цін, що використовуються при розрахунку Індексу цін на м’ясо ФАО, було не відомо на момент підрахунку та опублікування Індексу продовольчих цін ФАО; тому вартісне значення Індексу цін на м’ясо ФАО за останні місяці отримано на основі поєднання прогнозованих і фактичних цін. Іноді це потребує суттєвого коригування остаточного значення Індексу цін на м’ясо ФАО, що у свою чергу може впливати на Індекс продовольчих цін ФАО.

[b]Завантажити набір даних:[/b]

[b]Excel:[/b] Індекси номінальних та реальних цін починаючи з 1990 року (щомісячні та річні дані)

[b]CSV:[/b] Індекси номінальних цін починаючи з 1990 року (щомісячні дані)

[b]Excel:[/b] Індекси номінальних та реальних цін починаючи з 1961 року (річні дані)

[b]Ознайомитися з довідковими експортними котируваннями різних видів продовольства та національними роздрібними та оптовими продовольчими цінами можна на сайті ФАО[/b]: Інструмент моніторингу та аналізу цін на продовольство.

https://www.fao.org

Схожі новини

Значення Індексу продовольчих цін ФАО зросло вперше за п’ять місяців у зв’язку зі зростанням цін на зернові, м’ясо та олії
У серпні значення Індексу продовольчих цін ФАО практично не змінилося
Незважаючи на стійке зниження в останні кілька місяців 2025 року середньорічне значення Індексу продовольчих цін ФАО виявилося вищим за показники за 2024 рік
Незважаючи на стабільне щомісячне підвищення протягом більшої частини року, зумовлене насамперед зростанням цін на молочну продукцію, м’ясо та рослинні олії, значення Індексу продовольчих цін ФАО у 2024 році залишалося нижчим за відповідний показник 2023
Падіння Індексу продовольчих цін ФАО триває, хоч і повільнішими темпами