Давно вже час вирішувати проблеми насінництва

28 June, Розділ Новини, переглядів 5 986

27 червня 2012 року відбулося засідання Президії Національної академії аграрних наук України з питання "Про стан та перспективи розвитку насінництва в системі НААН".

Заслухавши і обговоривши доповіді директора Селекційно-генетичного інституту – НЦНС член-кореспондента НААН Соколова В.М. і начальника Управління наукового забезпечення інноваційно-інноваційного розвитку експериментальної бази Зубрича І.О. "Про стан та перспективи розвитку насінництва в системі НААН", Президія НААН відзначає, що науковими установами Академії проведена значна науково-методична і організаційна робота з удосконалення вітчизняної системи насінництва сільськогосподарських культур. Сформована законодавча і нормативно-правова база розвитку насінництва. Науковими установами разом із департаментами Міністерства аграрної політики та продовольства НААН розроблено Закони України "Про насіння і садивний матеріал", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", які прийняті Верховною Радою України. Науковцями підготовлено і подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про насіння і садивний матеріал" з урахуванням сучасного стану виробництва рослинницької продукції. Розроблені і використовуються у виробництві Державні стандарти на насіння, Інструкція з апробації насінницьких посівів, методики виробництва добазового, базового та сертифікованого насіння, методики виробництва насіння первинних ланок під груповими ізоляторами, вирощування безвірусного садивного матеріалу та інші важливі нормативні документи.

Науковці приймають активну участь у формуванні Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Академією разом із Міністерством аграрної політики та продовольства України вживаються заходи з організаційного вдосконалення насінництва шляхом створення насінницьких інтегрованих формувань ринкового напряму за участю науково-дослідних установ, насіннєвих заводів, господарств і організацій-інвесторів.

В розпорядженні сільськогосподарських виробників у нинішніх умовах господарювання є достатня кількість сучасних сортів і гібридів всіх агрокультур, які вирощуються в Україні. В Державному реєстрі сортів рослин на 2012 рік їх нараховується 6184, у т.ч. української селекції – 3691 (59,7%), з них селекції НААН – 2630 (42,5%). За своїми господарсько-біологічними ознаками вітчизняні сорти і гібриди є цілком конкурентоздатними до іноземних, а за багатьма адаптованими характеристиками переважають їх.

Збереження всіх цінних генетичних ознак сучасних сортів і гібридів та одержання від них належного прибутку можливе лише за умови освоєння науково-обгрунтованої системи насінництва, яка включає виробництво добазового, базового і сертифікованого насіння. В ринкових умовах господарювання, коли сорт і насіння стали об’єктами ринку, виникла необхідність посилення інтеграції селекції, насінництва і маркетингу.

В системі НААН насінництво ведеться в 46 науково-дослідних установах, 135 дослідних господарствах по 550 сортах 87 сільськогосподарських культур. Щорічно виробляється понад 50 тис т елітного насіння, 5 тис т насіння первинних ланок, близько 1,1 тис т насіння батьківських форм гібридів кукурудзи та соняшнику. Така кількість виробленого насіння в основному забезпечує попит насінницьких господарств у базовому насінні та насінні батьківських форм гібридів. Проте, недостатньо розвинутий маркетинг насіння призводить до поступової втрати позицій установ Академії на ринку.

Так, під урожай 2012 року сорти озимої пшениці вітчизняної селекції займають 86,5%, в тому числі селекції НААН- 75%, ячменю озимого – 66,1%, озимого жита – 85,1%. Сорти ярих культури у 2011 році займали: ячменю ярого – 64,8%, гороху – 48,0%, сої – 53,7%, кукурудзи – 24,0%, соняшнику – 22,4%, ріпаку озимого – 25,0%. При цьому спостерігається тенденція щорічного зменшення площ посіву сортів вітчизняної селекції і розширення площ сортів іноземної селекції. Така ситуація викликана недостатньою увагою селекційних установ до збільшення виробництва насіння своїх власних сортів і гібридів.

Оцінка діяльності селекційних підрозділів в ряді наукових установ ведеться до цього часу не за площами вирощування культур у розрізі сортів і гібридів, а за кількістю переданих сортів на сортовипробування. Незважаючи на наявні успіхи в селекції, площі вирощування культур сортів цілого ряду наукових установ невеликі. Так, гібриди кукурудзи селекції Інституту сільського господарства степової зони займають в Україні лише 15,2% площ цієї культури, Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва - 4,3%, Селекційно-генетичного інституту – НЦНС – 3,8%. Соняшник селекції Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва висівається на 17,0% площ, Інституту олійних культур – 2,4%, Селекційно-генетичного інституту – 1,3%. Сорти озимої пшениці Селекційно-генетичного інституту – НЦНС займають 34,9%, Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла – 26,1%, Донецького ІАПВ – 2,5%, ННЦ "Інститут землеробства" - 3,1%, Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків – 1,9%, Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва – 2,1%. Сорти і гібриди ряду наукових установ не використовуються господарствами через відсутність їх насіння.

В насінництві в наукових установах НААН продовжуються негативні тенденції. Обсяги реалізації елітного насіння значно скоротились. Насіння первинних ланок часто реалізується комерційним структурам, які самі організовують виробництво і реалізацію елітного насіння, лишаючи наукові установи значних фінансових надходжень. Порушення вимог методик виробництва насіння в дослідних господарствах призводить до зниження його генетичних та посівних якостей, що часто є причиною зменшення попиту на таке насіння. Найбільше недоліків мають місце в організації насінництва овочевих, баштанних культур, цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи.

Послабились дослідження з насіннєзнавства і насінництва та координація цих досліджень з боку Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Повільно впроваджуються в насінництво сучасні методи біотехнології і молекулярної генетики, зокрема в контролі сортової чистоти, рівня гібридності, паспортизації сортів і гібридів. Потребують підвищення ефективності дослідження з розробки сучасних технологій вирощування та післязбиральної обробки насіння.

За результатами обговорення прийнята постанова Президії Національної академії аграрних наук України.

Відділення рослинництва НААН