Потенціал нових українських сортів і гібридів

23 August, Розділ Новини, переглядів 5 679

Національна академія аграрних наук України провела засідання Бюро Президії, повідомляє прес-служба академії, де обговорювалось питання наукового забезпечення виконання Галузевої програми "Олійні культури – 2015".

Заслухавши і обговоривши доповіді директора Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Попова С.І. та заступника директора з наукової роботи Інституту олійних культур Аксьонова І.В. «Про наукове забезпечення виконання Галузевої програми «Олійні культури – 2015», Бюро Президії НААН відмітило, що зростаючий попит на продукцію оліє-жирового комплексу на зовнішньому і внутрішньому ринках в останні два десятиріччя обумовив розширення посівних площ олійних культур в Україні з 1864 тис. га в 1990 році до 6043 тис. га в 2011 році з одночасним збільшенням виробництва насіння олійних культур в зазначений період з 2979 тис. тонн до 12454 тис. тонн, або більше як в чотири рази.

Таке стрімке зростання виробництва насіння олійних культур стало можливим завдяки освоєнню господарствами сучасних наукових розробок, зокрема, удосконалення землекористування та структури посівних площ, раціонального зонального розміщення різних олійних культур, запровадження вологозберігаючих систем обробітку ґрунту, удосконалення захисту рослин від шкідливих організмів, більш повної реалізації генетичного потенціалу нових сортів і гібридів, освоєння новітніх технологій їх вирощування.

Наукові дослідження з олійними культурами в системі НААН проводяться в рамках програми «Теоретичні основи селекції сортів і гібридів олійних культур, науково-методичні засади насінництва та технологій їх вирощування». Головними науковими установами цієї програми є Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Інститут олійних культур.

За результатами виконання досліджень із зазначеної вище програми, селекціонери створили і вже зареєстровано в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2012 рік, 103 вітчизняних гібриди соняшнику, з них селекції НААН – 45 (урожайність насіння 45-50 ц/га), 28 сортів ріпаку озимого, з них селекції НААН – 15 (урожайність - 45-50 ц/га), 22 сорти ріпаку ярого, з них селекції НААН – 8 (урожайність - 35-40 ц/га), 92 сорти сої, з них селекції НААН – 73 (урожайність - 35-40 ц/га), 13 сортів льону-олійного, з них селекції НААН – 12 (урожайність - 22-25 ц/га), 23 сорти гірчиці, з них селекції НААН – 20 (урожайність - 20-22 ц/га).

Вітчизняні гібриди соняшнику займають в посівах 21% площ, сорти ріпаку озимого – 28, ріпаку ярого – 75, сої – 82, льону олійного – 87, гірчиці – 96%. Вітчизняні сорти добре адаптовані до місцевих умов вирощування і за багатьма господарсько-біологічними ознаками переважають іноземні аналоги.

Наукові установи приділяють увагу селекції на посухостійкість, зимостійкість, толерантність до загущення та до хвороб і шкідників, створення сортів різних груп стиглості, з різними жирно кислотним складом насіння, з високим вмістом олеїнової, пальмітинової та стеаринової кислот. Створено вихідний матеріал та експериментальні гібриди соняшника, стійкі до гербіциду євролайтінг.

Основними оригінаторами гібридів соняшника в Україні є Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, зареєстровано на 2012 рік 31 гібрид, Селекційно-генетичний інститут – НЦНС – 17 гібридів та Інститут олійних культур – 14 гібридів. За договорами про наукове співробітництво і обмін селекційним матеріалом створено спільні гібриди соняшника з фірмою «Піонер Селена Холдінг» (Австрія) та «Євраліс Семанс Рустіка Прогрейн женетік» (Франція), що дозволяє отримувати щорічно роялті Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва роялті в сумі 100-200 тис. доларів, а Селекційно-генетичному інституту – НЦНС – в сумі 15-30 тис. євро.

Значна увага науковими установами приділяється виробництву насіння олійних культур. Для вирощування насіння генетично чистих батьківських форм гібридів соняшника в наукових установах широко використовуються групові ізолятори. В 2011 році Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва забезпечив вирощування насіння соняшника на ділянках гібридизації площею 15,6 тис. га, Селекційно-генетичний інститут – НЦНС – 1,8 тис. га, Інститут олійних культур – 1,9 тис. га, що дозволило виростити насіння на площу близько 2,0 млн. га. Виробництво насіння вітчизняних сортів сої дає можливість повністю забезпечити потреби цієї культури з урахуванням розширення її площ.

Здійснюються заходи по збільшенню виробництва насіння вітчизняних сортів інших олійних культур. За інформацією Інституту олійних культур, у 2012 році буде вироблено вітчизняного насіння ріпаку озимого 60,1% від потреби, ріпаку ярого – 63,4, льону олійного – 86,7, гірчиці – 95,7%.

Розроблені і освоєні в господарствах інноваційні технології вирощування олійних культур забезпечують реалізацію генетичного потенціалу нових сортів і гібридів на 70-90%. За даними Інституту аграрної економіки, при застосуванні цих технологій затрати на 1 га складають при вирощуванні соняшника – 4571 грн/га за собівартості насіння 3047 грн/т, сої – 5986 грн/га за собівартості насіння – 2948 грн/т, ріпаку – 6202 грн/га за собівартості насіння – 3101 грн/т.

Разом із тим, у науковому забезпеченні виробництва олійних культур є ряд недоліків. Серед вітчизняних гібридів соняшника мало конкурентоздатних середньоранніх і середньостиглих гібридів. Високий потенціал урожайності нових сортів і гібридів олійних культур часто втрачається через порушення методики виробництва насіння первинних ланок та батьківських форм гібридів, яке часто вирощується з недостатньою генетичною чистотою, що призводить до зниження ефекту гетерозису та істотного недобору урожаю насіння. Через слабо розвинутий маркетинг насіння нові сорти і гібриди олійних культур повільно впроваджуються у виробництво, що призводить до збільшення на ринку частки насіння іноземних фірм, гібриди яких часто не адаптовані до місцевих умов.

Для покращення наукового забезпечення виконання Галузевої програми «Олійні культури – 2015» доцільно зосередити зусилля на розвитку таких напрямів досліджень, як:

- фундаментальні дослідження з водного обміну рослин, механізмів стійкості до несприятливих зовнішніх чинників, адаптивних властивостей стресових станів рослин, імунітету до хвороб, формування якості насіння та інших, як основи для подальших селекційних і технологічних розробок;

- створення нових високопродуктивних адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов, морозо- та посухостійких, стійких до хвороб сортів і гібридів олійних культур;

- розроблення наукових основ вирощування, збирання, післязбиральної обробки та використання високоякісного насіння олійних культур;

- розроблення інноваційних комплексних зональних технологій вирощування олійних культур з економічним обґрунтуванням їх застосування.

За результатами обговорення прийнята постанова Бюро Президії НААН.