- Удосконалене законодавство дозволить українцям харчуватися якісними і безпечними продуктами
- Торгівельна палата США просить Україну схвалити зміни до закону про безпеку харчових продуктів
- У Богатирьової кажуть, що продуктів з ГМО в Україні немає
- Більшості українців не по кишені якісна їжа
- За неякісні продукти каратимуть
За неякісну їжу каратимуть? Невже?
"Чим більше відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніше держава, - каже Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я". - Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, скажімо у Великобританії, на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині - 12%, у США всього 7%". За даними Держкомстату Україні у 2011-му, середньостатистичний українець витратив на харчування 53% своїх доходів, тоді як у країнах Євросоюзу їжа забирає не більше 20% місячного заробітку, повідомляє ТСН, 1+1. До речі, в останньому рейтингу якості харчових продуктів, який нещодавно склав The Economist Intelligence Unit, наша країна зайняла 44 місце, випередивши Таїланд, Болгарію, Перу, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан. Далі в списку йдуть: Ефіопія і Конго, тобто країни з дуже низьким рівнем життя. "Середньостатистичний українець в день з'їдає менше 40 грамів білку, хоча потрібно вдвічі більше. У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби", - стверджує дієтолог Анна Ковальчук. До того ж на окрему увагу заслуговує якість продуктів харчування. "В Україні ще діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але наші виробники шукають прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала", - продовжує Марія Лисенко. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні барвники. Те ж стосується й інших продуктів. Щоправда, більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС. Але там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, що додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку". За інформацією Держспоживстандарту, майже у 80% випадків виробники вводять покупця в оману, замінюючи інгредієнти дешевшими і далеко не завжди безпечними для здоров'я. Так, за даними вже згадуваного Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату його спеціалісти виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто є рослинні жири, яких там не повинно бути, в ковбасах і сосисках - сою, барвники і консерванти. Минулого року фахівці Держспоживстандарту всього перевірили 200 тонн молочних продуктів. В результаті 35% товару вони забракували і зняли з реалізації. На м'ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених торік 400 тонн м'ясопродуктів забраковано 36% через більшу кількість вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідність з мікробіології. Змінити ситуацію має законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів", який зараз лежить в стінах Верховної Ради. Документом пропонується посилити вимоги до якості і безпеки харчових продуктів, а також посилити відповідальність виробника за порушення законодавства про безпеку харчових продуктів. У законопроекті, зокрема, йдеться про те, що виробництво і збут небезпечних для здоров'я людей харчових продуктів каратиметься накладанням штрафу на посадових осіб у розмірі від 75 до 90 неоподатковуваних податком мінімумів (1200-1500 грн.). У більш серйозних випадках, якщо, наприклад, було завдано відчутної шкоди здоров'ю, недбайливому виробнику загрожує строк від 2 до 5 років, в разі смерті потерпілого - тюремне ув'язнення на 5-10 років. Утім, поки прийняття даного законопроекту постійно переноситься. На ринку говорять, що це відбувається не без лобістських зусиль деяких виробників, яким не вигідний жорсткий контроль над якістю їхньої продукції.
