"Чим більше відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніше держава, - каже Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я". - Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, скажімо у Великобританії, на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині - 12%, у США всього 7%". За даними Держкомстату Україні у 2011-му, середньостатистичний українець витратив на харчування 53% своїх доходів, тоді як у країнах Євросоюзу їжа забирає не більше 20% місячного заробітку, повідомляє ТСН, 1+1. До речі, в останньому рейтингу якості харчових продуктів, який нещодавно склав The Economist Intelligence Unit, наша країна зайняла 44 місце, випередивши Таїланд, Болгарію, Перу, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан. Далі в списку йдуть: Ефіопія і Конго, тобто країни з дуже низьким рівнем життя. "Середньостатистичний українець в день з'їдає менше 40 грамів білку, хоча потрібно вдвічі більше. У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби", - стверджує дієтолог Анна Ковальчук. До того ж на окрему увагу заслуговує якість продуктів харчування. "В Україні ще діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але наші виробники шукають прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала", - продовжує Марія Лисенко. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні барвники. Те ж стосується й інших продуктів. Щоправда, більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС. Але там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, що додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку". За інформацією Держспоживстандарту, майже у 80% випадків виробники вводять покупця в оману, замінюючи інгредієнти дешевшими і далеко не завжди безпечними для здоров'я. Так, за даними вже згадуваного Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату його спеціалісти виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто є рослинні жири, яких там не повинно бути, в ковбасах і сосисках - сою, барвники і консерванти. Минулого року фахівці Держспоживстандарту всього перевірили 200 тонн молочних продуктів. В результаті 35% товару вони забракували і зняли з реалізації. На м'ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених торік 400 тонн м'ясопродуктів забраковано 36% через більшу кількість вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідність з мікробіології. Змінити ситуацію має законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з безпеки харчових продуктів", який зараз лежить в стінах Верховної Ради. Документом пропонується посилити вимоги до якості і безпеки харчових продуктів, а також посилити відповідальність виробника за порушення законодавства про безпеку харчових продуктів. У законопроекті, зокрема, йдеться про те, що виробництво і збут небезпечних для здоров'я людей харчових продуктів каратиметься накладанням штрафу на посадових осіб у розмірі від 75 до 90 неоподатковуваних податком мінімумів (1200-1500 грн.). У більш серйозних випадках, якщо, наприклад, було завдано відчутної шкоди здоров'ю, недбайливому виробнику загрожує строк від 2 до 5 років, в разі смерті потерпілого - тюремне ув'язнення на 5-10 років. Утім, поки прийняття даного законопроекту постійно переноситься. На ринку говорять, що це відбувається не без лобістських зусиль деяких виробників, яким не вигідний жорсткий контроль над якістю їхньої продукції.
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше