- Аграрна освіта виходить на європейський рівень
- Зима у ВУЗах випробовує тепло-, водомержі на міцність, а команди адміністративно-господарських частин – на професійність
- СТУДЕНТСЬКА РАДА УНІВЕРСИТЕТУ
- Лідери АПК ХХІ століття
- ФАХІВЕЦЬ ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ
Зима у ВНЗ випробувала тепло- і водомержі на міцність,
…За календарем були новорічні свята, на вулиці – рідзвяні морози, у навчальних закладах – вихідні. І тільки зима з повним правом господарювала, проявивши свій характер до тих, хто зневажливо поставився до її приходу.
Для Харківського НАУ зима, як виявилось, прийшла зненацька. Ні, в університеті, звичайно, знали про зиму, бо всі звіти до Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Мінагрополітики щодо підготовки до опалювального сезону подали вчасно. В них вказано, що всі роботи по ремонту, технічному огляду тепло-, водомереж виконано. Запевнили керівництво міністерства, й самі заспокоїлись. Та, на жаль, сталось не так гарно, як написано на папері…
На місці аварії в Харківському НАУ протягом тижня працювала комісія Міністерства аграрної політики з 8 осіб. Завдання полягало у відновленні теплопостачання до чотирьох гуртожитків, де проживають понад 2 тис. студентів. Аварія сталася від пориву теплової мережі, що по своїй суті є частою екстримальною ситуацією у багатьох навчальних закладах. Та за умов термінового професійного вирішення, проблема не несе за собою складних наслідків.
Наслідки ж аварії у Харківському НАУ – результат повної бездієвості, безвідповідальності керівництва, недбалого ставлення до своїх обов’язків відповідальних осіб на робочих місцях. А ще – недотримання елементарних правил безпеки експлуатації системи теплопостачання, а саме: відсутність утеплення тепломережі на технічних поверхах, незасклені оглядові вінка, відсутність дренажних кранів для злиття води.
Все це коштувало університету 450 тис. грн. Така вартість відновлюваних робіт після аварії. Щодня відновленням теплопостачання займались понад 80 осіб із 32 трудових колективів. Це були представники навчальних закладів кількох регіонів і відповідних міських структур.
Аварія системи опалення у студентських гуртожитках університету показала всі прорахунки в підготовці системи енергозабезпечення життєдіяльності гуртожитків, а також низку інших проблем, пов’язаних зі студентськими гуртожитками.
За дорученням Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва в період з 28 січня по 1 лютого у вузах 7 областей працювали робочі групи з вивчення соціально-побутових умов проживання студентів у гуртожитках. Загалом оглянуто 93 гуртожитки у 41 ВНЗ.
У гуртожитках університетів, академій проживають понад 70 тис. студентів або 45% тих, хто навчається. Потребують проживання близько 5 тис. осіб (7%). У середньому на одного студента припадає майже 5 кв. м, тоді як за нормою повинно бути не менше восьми.
Внаслідок такої інтенсивної і тривалої експлуатації будинків, в яких не проводяться своєчасні капітальні й поточні ремонти, та за умов систематичного недофінансування матеріально-технічна база більшості гуртожитків потребує проведення невідкладних ремонтних робіт. З 339 гуртожитків вузів потребують проведення капітального ремонту 127 (37,5%), в т.ч. необхідно відремонтувати 100 тис. кв.м. покрівель, 260 км інженерних тепло-, водомереж, 8 котелень та інших об’єктів соціально-побутового комплексу навчальних закладів.
За підрахунками, торік на капітальний ремонт гуртожитків використано 4,7 млн. грн., у т.ч. за рахунок спеціального фонду – 4,2 млн. гривень. При цьому на поточний ремонт направлено 1,1 млн. грн. лише спеціального фонду навчальних закладів. Мінімальна ж потреба на сьогодні становить 180,65 мільйонів. Доведені обсяги капітальних видатків у 2008 році задовольнять потребу ВНЗ та гуртожитків по зміцненню матеріально-технічної бази лише на 35%.
Обговорення стану соціально-побутових умов у студентських гуртожитках вузів системи аграрної освіти стало одним із основних на нараді ректорів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, що відбулося в міністерстві за участю міністра аграрної політики України Юрія Мельника.
Міністр піддав гострій критиці ситуацію, яка склалася навколо обговорюваної проблеми. Наголосив на особистій відповідальності та ініціативності керівників у вирішенні проблеми.
Виходом із ситуації, що склалася для багатьох вузів, може бути залучення інвестиційних коштів. Саме таким шляхом пішли у Сумському НАУ. Не слід нехтувати і співпрацею з обласними державними адміністраціями. Зараз вони теж можуть впливати на ситуацію у ВНЗ своєї області. На жаль, жоден керівник навчального закладу не звернув увагу міністерства до цих питань. Державний бюджет не забезпечить потреб повною мірою, тому необхідно вишукувати всі можливі шляхи додаткового фінансування.
Сьогодні гуртожитком користується один студент, через 3-4 роки прийде новий. І викладачам потрібно прикласти багато зусиль, щоб молода людина мала соціально-побутову культуру. Ці знання і навички повинні лягти в основу програми “Гуртожиток – наш дім” на 2008-2012 рр.
Ось що думають ректори про першочергові завдання для поліпшення соціально-побутових умов у гуртожитках і роль студентського самоврядуваня в цьому.
Володимир Кюрчев, ректор Таврійського державного агротехнологічного університету:
Першочерговими, терміновими є капітальні та поточні ремонти гуртожитків, кімнат і систем водо-, теплопостачання. Серед студентів дуже спрацьовує почуття відповідальності та поваги до себе, друзів, сусідів по гуртожитку, по кімнаті. Вони розуміють, що їх благоустрій – це справа їх рук.
Питання поселення, виселення без погодження з головою нашої студради Яною Орловою не розглядаються. Члени ради гуртожитку є постійними членами ректорату, вчених і адміністративних рад. Студенти повною мірою відчувають, що вони є повноправними учасниками навчально-виховного процесу в університеті.
В’ячеслав Шебанін, ректор Миколаївського ДАУ:
Допоки студент не почуватиметься в гуртожитку, як вдома, порядку не буде. Найменше зневажливе ставлення до проблем студентів з боку адміністрації повертається неменшою неповагою до всього оточуючого в університеті з боку студента.
У гуртожитках нашого університету активно працює студентське самоврядування. Створення і функціонування ремонтних, будівельних студентських бригад вирішує нам багато проблем по благоустрою. У нас у гуртожитках є всі меблі, здешевлені на 70%. Ми придбали лінію по виготовленню пластикових вікон вартістю 156 тис .грн. За 6 місяців повністю її окупили, а ціна вікон, встановлених в університеті, є на 72% дешевшою, ніж пропозиції конкурентів.
Анатолій Кобець, ректор Дніпропетровського ДАУ:
Враховуючи темпи сучасного зовнішньополітичного розвитку нашої країни, неприпустимим є проживання студентів у гуртожитку, в якому немає тепла, води, об’єктів соціального призначення, де в кімнатах живуть по 6-8 осіб. Забезпечуючи такі умови проживання, всі намагання виховувати особистість нівелюються.
В університеті є гуртожитки забудови 1976 року. Я в свій час був там новоселом, вступивши до ВНЗ на навчання. Ми повністю поновили меблі, студенти живуть комфортніше. Вони мають свої комп’ютери, відеотехніку, музичні центри тощо. Облаштовують свої помешкання на домашній лад. Це добре.
Але потребує додаткових рішень питання забезпечення та економії енергоресурсів. В плані роз’яснювальної роботи нам дуже допомагають куратори та студентське самоврядування. Студентські ради вирішують питання поселення, збереження майна, забезпечують самообслуговування в гуртожитках.
Сергій Корлюк, ректор Одеського ДАУ:
За два останніх роки на облаштування соціально-побутових умов студентів університету витрачено 4,5 млн. грн. спеціального фонду. Маємо в експлуатації гуртожиток 1903 року. Провели повну модернізацію сантехніки, вікон, дверей. Перспективна програма “Гуртожиток – наш дім” спонукатиме до більш рішучих дій в плані поліпшення умов проживання в гуртожитках.
Набирає обертів своєї діяльності студентське самоврядування. Зберігати, удосконалювати, примножувати матеріально-технічну базу в гуртожитку – ось головні позиції, які воно допомагає вирішувати.
Отже, сподіватись на щасливий випадок не доводиться. Кожному керівнику ВНЗ слід вміло, прагматично зосередити свої зусилля і у тісній співпраці зі студентським самоврядуванням дбати про житловий фонд, створювати сучасні умови проживання своїх вихованців.
Ніна Лихогод,
Науково-методичний центр аграрної освіти
