- У Мінагрополітики обговорили можливості підвищення престижності аграрної освіти
- Якщо проблеми не вирішувати, їх стане ще більше
- Потреба в кадрах повинна формуватись на місцях.
- Аграрна освіта набуває конкурентоспроможності
- Міністр радився з ректорами
Аграрна освіта виходить на європейський рівень
Проблемам освіти, зокрема аграрної, приділяється сьогодні багато уваги на усіх рівнях державної влади. Адже до 2010 року освітянам потрібно повністю адаптуватися до вимог Болонської декларації.
Проблеми, пов’язані з підвищенням рівня вітчизняної освіти, обговорюються на численних нарадах, у профільних міністерствах і відомствах. Нещодавно з освітянами зустрічався Президент України Віктор Ющенко.
Системно ведеться така робота й в Мінагрополітики. Так, на нараді ректорів, яка нещодавно відбулася в міністерстві, ректори вузів підбили підсумки вступної кампанії, проаналізували готовність навчальних закладів до зими, обговорили стан їх матеріально-технічної бази.
Вступників до аграрних вузів щороку меншає
Нараду відкрив міністр аграрної політики України Юрій Мельник і насамперед звернув увагу ректорів на необхідність активніше обговорити проект Закону «Про вищу освіту» та найближчим часом запропонувати до нього свої зауваження й пропозиції. Міністр торкнувся і кадрових питань, попередивши керівників вузів про особисту відповідальність за виконання законів України, постанов Уряду, наказів міністерства. Юрій Федорович пояснив присутнім деякі кадрові зміни. Так, за скоєні дії, які суперечили чинному законодавству, міністерству довелося розірвати угоди і звільнити з посад ректора Білоцерківського НАУ Михайла Барановського та ректора Уманського ДАУ Петра Копитка. Поки що виконуючими обов’язки керівників університетів призначено відповідно Анатолія Даниленка та Андрія Головчука. Результати вступної кампанії детально проаналізував заступник міністра Ярослав Гадзало. Він зокрема повідомив, що цього навчального року за кошти держбюджету навчатимуться 25,410 тисяч молодих людей, з них сільської молоді близько 80%, (у 2007 р. сільської молоді було 85%). На навчання за кошти фізичних та юридичних осіб зараховано 12776 студентів проти 13413 чоловік у 2007 році.
Майже в усіх аграрних закладах спостерігалася тенденція до зменшення вступників. Головною причиною цього освітяни називають невтішну демографічну ситуацію.
– У найближчі роки в державі спостерігатиметься значне зменшення випускників шкіл, що призведе до дефіциту вступників. – констатував Ярослав Гадзало. – Тому обсяги держзамовлення і потенційні можливості вузів значно перевищуватимуть кількість бажаючих здобути вищу освіту. Нас чекає жорстка конкуренція на ринку освітніх послуг. Якщо врахувати, що аграрні навчальні заклади мають менш престижні спеціальності, в них майже 70% – сільська молодь, а також взяти до уваги якість підготовки в сільській школі, не важко спрогнозувати майбутнє малопотужних, однопрофільних і малочисельних навчальних закладів і вузів, які розташовані в одному регіоні й фактично здійснюють дублювання підготовки фахівців.
З сумом відзначили учасники зібрання, що на кількість вступників також суттєво впливає низький соціально-побутовий рівень життя на селі. Для вирішення цієї проблеми зі студентами, які йтимуть працювати у село, укладатимуться договори, згідно яких вони отримуватимуть стипендію 1500 грн. Втім, на сьогодні жодного договору поки що не заключено.
Нові правила – нові турботи
Освітяни висловили стурбованість новими правилами вступу. Особливим випробуванням як для вступників, так і для викладачів стало впровадження незалежного тестування.
– Незалежне тестування з одного боку нібито річ позитивна. З іншого – ми не зовсім до нього готові, – коментує ректор Харківської державної зооветеринарної академії Валерій Головко. –
Уявіть собі, що сільських дітей, які ніколи не бачили комп’ютера, везли майже посеред ночі в районний центр для здачі тестування. Який можна було очікувати результат? Я не проти тестування. Та до нього має бути відповідна підготовка. Ми у цьому році повернули дітям близько 350 сертифікатів. Комусь не вистачило бала, комусь – двох. Ці сільські діти за рік-два вирівнялися б у свої знаннях і поїхали б до села працювати, піднімати сільське господарство.
Неоднозначне ставлення освітян до однієї з основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року, – кредитно-модульної системи, яка нині впроваджується в аграрних вузах України.
– Кредитно-модульна система дає можливість повної мобільності молодих людей, – міркує ректор Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика. – Та це не так просто, як може здаватися. Адже для її впровадження потрібно переглянути всі наші навчальні плани і адаптувати їх як мінімум до європейського рівня.
Навчатися потрібно всім
Директор Департаменту освіти, науки та дорадництва Тетяна Іщенко висвітлила питання практичної підготовки студентів аграрних вузів. Тетяна Дем’янівна зауважила:
– Безумовно, ми вважаємо, що практична підготовка фахівців – це першочергове завдання. Майбутнє аграрного виробництва в країні у значній мірі визначається молодими фахівцями, які сьогодні є основним резервом, носієм новітніх технологій, наукових знань у підходах до вирішення проблем в агросекторі. Такі надії можна покладати тільки на підготовлену молодь, високоосвічену, озброєну знаннями, яка забезпечуватиме стрімкий розвиток, удосконалення сільгоспвиробництва, створення міцної матеріальної бази підприємств, впровадження новітніх технологій. Але вчитися потрібно всім – і студентам, і викладачам. Саме тому в системі аграрної освіти дуже велику увагу приділяють зв’язкам навчальних закладів і виробництва.
Тетяна Дем’янівна повідомила, що в агропідприємствах розпочато стажування викладачів. Щоправда, виникли проблеми з оплатою за це навчання. Багато вузів не розрахувалися за стажування своїх фахівців. Нині їх заборгованість «Агро-Союзу» складає 32 тис. гривень.
Втім, ректори наполягають: 2,5 тис. грн. на тиждень – надто висока платня за навчання одного викладача. Водночас матеріально-фінансова база вузів залишається неналежною.
Фінансування навчальних закладів має відповідати
їхнім потребам
– Безумовно, фінансовий стан вузів сьогодні складний, – коментує ректор Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика, – і це пов’язано з тим, що не внесено зміни до Закону «Про вищу освіту», які б дозволяли щорічно коригувати ціну за навчання хоча б відносно рівня офіційної інфляції. Втім, нині ми оптимістично налаштовані, адже у цьому році Мінагрополітики приділило значну увагу вищій освіті як І і ІІ, так і ІІІ-ІV рівнів акредитації. У першому кварталі ми практично не мали проблем з оплатою енергоносіїв – правильно здійснено перерозподіл коштів. Ми зекономили значну частину коштів соціального фонду. Важливо, що кожен вуз отримав достатньо велику суму на оновлення матеріально-технічної бази, наш університет – майже 1 мільйон. Хотіли б подякувати за цю суттєву допомогу насамперед міністру Юрію Мельнику, колегії міністерства.
Підтримує колегу ректор Харківської державної зооветеринарної академії Валерій Головко:
– Якщо ми хочемо жити за європейськими стандартами, згідно Болонської декларації, то і фінансування навчальних закладів повинно бути відповідне. Якщо, наприклад, потрібно проводити незалежне тестування, то і фінансувати його держава повинна на 100%. Сьогодні держава виділяє лише половину необхідних коштів. Іншу половину ми змушені заро***ти самі. Дійшло до того, що ми своєчасно не виплатили людям зарплатню. У нас є 2,5 тис. га землі, за якою потрібно доглядати. А це кошти на солярку, яка зараз коштує недешево, і таке інше. Тому явно відслідковується диспропорція вимог до навчальних закладів та їхніх можливостей. Я вважаю, що, вираховуючи розмір державного фінансування, потрібно виходити із потреб вузів.
«Готуй сани влітку»
За результатами перевірки стану готовності навчальних закладів до зимового періоду, у шести з них він виявився незадовільним. Учасникам наради продемонстрували слайди з занедбаними кімнатами та кухнями гуртожитків, напівзруйнованими балконами та невідремонтованими котельнями.
– Звичайно, недостатні фінансові можливості впливають на стан гуртожитків у вузах. Але не все залежать від грошей, – зауважила Тетяна Іщенко. – Однозначно, зберегти або підтримати те, що вже придбано, є важливішим. А це результат роботи всіх служб обслуговування гуртожитків, високоорганізованого самообслуговування студентів, діяльності студентського самоврядування.
Втім, більшість аграрних навчальних закладів до зими підготувалися належним чином. Ректорів вузів, де не впоралися з цим завданням, Юрій Мельник зобов’язав у найкоротші строки провести необхідні ремонти. Пообіцяв особисто приїхати та пересвідчитись у цьому.
