- Держава виділила 5 мільйонів гривень на компенсацію за придбання доїльних апаратів
- Замість степів — пустеля?
- Аграрії можуть повернути кредити банкам - експерт
- Микола Присяжнюк: «Мінагрополітики продовжує прийом заявок від аграріїв на компенсацію пересіву озимих до 15 травня»
- В аграріїв немає коштів на пересів озимини
Доступ до аграрних дотацій спростять
Держава спростить механізм доступу до бюджетних дотації для аграріїв. Щоб збільшити кількість охочих скористатися державною фінансовою підтримкою, розповідає міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, зменшать кількість перевірок. За його словами, таке рішення ініціював Президент України Віктор Янукович, і наразі міністерство веде переговори з контролюючими органами.
«Звичайно, державні кошти потребують контролю за їхнім використанням, але перевірки все ж таки необхідно мінімізувати. І ми це питання вже доносимо до контролюючих структур, оскільки жорсткі перевірки змушують сільгоспвиробників не користуватися державною допомогою. Наприклад, із 300 мільйонів гривень, які уряд виділив на компенсацію втрат озимих, було виплачено всього 26 мільйонів. Решту коштів направлять у регіони, де було втрачено озимі та ранні зернові культури. Сподіваємося, що ці гроші стануть у пригоді, оскільки аграрії вже готуються до осінньо-польових робіт», — зазначив він. За словами очільника відомства, міністерство намагається залучити до програм державної фінансової підтримки саме селян. Це відбувається за посередництвом сільських і селищних рад.
Чому аграрії не охоче беруть державні гроші, пояснив «Дню» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. «Часто буває так, що гроші ще не встигли дійти з бюджету до виробника, а на порозі їхнього отримувача стоїть податкова, КРУ та інші інстанції, які здійснюють перевірку», — розповідає він.
Якщо приходять, то перевіряють усе і всіх, продовжує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. «Перераховують усіх: дітей, родичів, земельні наділи, кількість свиней, корів тощо», — каже він. Часом на підтвердження права на дотацію фермер має виконати абсурдні вимоги перевіряльників і відповісти не на одне безглузде запитання. Так, каже Козаченко, були випадки, коли запитували навіть про походження батьківських ліній кукурудзи, яку фермер вирощував минулого року. «Це запитання — для селекціонерів, а фермер цього може й не знати», — продовжує він. Не діставши правильної відповіді, перевіряльники або нараховують фермерові штраф, або ж пропонують інші варіанти розв’язання проблеми. Таких перевіряльних органів на шляху до державної дотації — п’ять. Після такої екзекуції, зазначає Козаченко, грошей не залишається, натомість у душі аграрія — гіркий присмак.
Щоб спростити доступ до бюджетної підтримки, на думку Лапи, треба передбачити в порядках виділення цих коштів чіткі критерії (наявність поголів’я, наприклад) для її здобуття. «Завжди можна зачепитися за кому чи літеру й оштрафувати підприємство, тоді буде більше проблем, ніж ефективності, від наданих бюджетом коштів», — говорить Лапа.
На думку Козаченка, слід іти європейським шляхом. У ЄС 90% бюджетних коштів розподіляють без участі чиновника через банки. Держава проводить тендер, вибирає банки, які беруть найменшу комісію за надання від імені держави субсидій фермерам. У такому разі фермер подає банку один-два документи (виписку зі свідоцтва фермера, кадастрову довідку), а решту документів банк збирає самостійно. Тож аграрія витісняють від прямого контакту з чиновником, який вимагає хабарів. У банках чиновник не може просити хабара за видання довідок, а в разі затримання банк звертається до суду. Тож питання корупції, зволікання з виданням, затриманням дотацій вирішується дуже просто, каже Козаченко. Замість того, щоб упровадити такий простий механізм, у нас намагаються щоразу спрощувати якось не так, як у світі. Навіщо, запитує Козаченко, вигадувати щось нове, якщо ефективний механізм уже є?
Може, тому, що комусь непросто відмовитися від величезних коштів, які з бюджету щороку виділяють на аграрний сектор? 2011-го на пряму бюджетну підтримку АПК виділили майже мільярд гривень. Цього року сума та сама.
