Вже зараз можна стверджувати, що озимі на всій території України знаходяться в доброму і задовільному стані. Особливості проведення комплексу весняних польових робіт, а також підсумки роботи АПК за 2 місяці поточного року аналізувалися на всеукраїнській селекторній нараді в Міністерстві аграрної політики. Нараду провів міністр Юрій Федорович Мельник.
В селекторній студії Міністерства аграрної політики України були присутні заступники міністра, представники Секретаріату Кабінету Міністрів України та Української академії аграрних наук, директори департаментів і начальники структурних підрозділів міністерства, а також керівники провідних громадських організацій аграрного профілю.
Розпочинаючи обговорення актуальних питань роботи АПК, міністр аграрної політики акцентував увагу присутніх на тому, що 14 лютого за ініціативою Прем’єр-міністра України Юлії Володимирівни Тимошенко вже розглянуто питання підготовки і проведення весняних робіт та ситуацію на ринку продовольства. Проведена на Київщині нарада і участь в ній керівника Уряду підштовхнула всіх до конкретних кроків і «дала нам можливість вирішити більшість проблемних питань, пов’язаних із фінансовим забезпеченням агропромислового комплексу у цьому році та весняної кампанії зокрема», - зазначив міністр.
Цьогорічні умови проведення весняної кампанії кардинально відмінні від, щонайменше, десяти останніх років. Це зумовлено рядом факторів.
Перш за все, аграрії приступили до весняно-польових робіт після вкрай несприятливого для галузі й неврожайного року. «Тому ми повинні відновити втрачені минулого року позиції провідного виробника продукції рослинництва, особливо зерна, у причорноморському сегменті світового ринку сільськогосподарської продукції», – підкреслив Юрій Мельник.
Другою, проте не другорядною, відмінністю цього року є те, що Україна найближчим часом може стати повноправним членом СОТ і від того, з якими стартовими показниками ми будемо входити до цього нового для нашої країни економічного осередку буде в цілому залежати місце України в ньому.
- Іншою важливою особливістю, - наголосив Юрій Федорович, - є нарощування конкуренції в світі за сільськогосподарську сировину, що викликане, з одного боку, дефіцитом зерна, пов’язаного із підвищенням рівня його споживання, а з другого боку – зростанням обсягів виробництва біопалива, що, в свою чергу, загострює світові змагання за сільськогосподарську сировину.
За таких умов питання успішного проведення комплексу весняно-польових робіт переходить в площину забезпечення державної економічної та соціальної політики. І ми повинні дуже виважено та організовано підходити до організації весняної кампанії, аби не втратити той потенціал, який напрацювали з осені минулого року, і забезпечити виконання завдань, поставлених Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року.
Згідно цієї програми цьогорічний врожай зерна очікується на рівні 40 млн. тонн, що на 37% більше від минулого року. Зокрема заплановано одержати валовий збір зерна озимої пшениці в обсязі 18,3 млн. тонн (на 41% більше), жита – 930 тис. тонн, ячменю (озимого та ярого) – майже 10 млн. тонн (на 62% більше), кукурудзи на зерно – 8,1 млн. тонн (на 13,5% більше), вівса – до 720 тис. тонн (на 32,4% більше від минулого року).
«Лише за таких умов ми забезпечимо виробництво м’яса (в живій вазі) в обсязі 2,9-3,1 млн. тонн, молока – до 14 млн. тонн, яєць – до 14 млрд. штук. Завдання дуже напружене і, з огляду на те, про що я сказав раніше, виключно відповідальне», – зауважив міністр.
Ситуація на весняному полі
За уточненими даними посівна площа під урожай 2008 року становитиме 26,5 млн. гектарів, що на 0,7 млн. гектарів більше від минулого року. Розширення посівних площ пов’язане, насамперед, зі збільшенням площ посіву озимих культур на 1,2 млн. га, або на 15,7% у порівнянні з 2007 роком.
Водночас зменшено посіви ячменю (понад на 1 млн. га), на 104 тис. га зменшено площі під зернобобовими культурами, на 120 тис. га зменшено площі під цукровими буряками та на 241 тис. га – під соняшником.
Більш як удвічі зросли площі посівів озимого ріпаку – майже до 1,5 млн. гектарів.
Юрій Мельник, посилаючись на дані науковців, запевнив, що завдяки сприятливим умовам перезимівлі та вжитим заходам по догляду, посіви озимих культур знаходяться переважно у доброму та задовільному стані (92%). Хоча ще понад 8% посівів озимих в слабкому та зрідженому стані. Найбільше таких площ у Запорізькій (17%), Сумській (16%), Донецькій (15%) та Одеській (11%) областях. На це вплинуло те, що в південних областях в метровому шарі ґрунту запаси продуктивної вологи становлять лише 60-70% від оптимальних. Це викликає певну стурбованість.
За оцінками, уточненими в регіонах, площа посіву ярих культур в цьому році становитиме понад 15 млн. гектарів.
Міністр також відзначив, що нинішнього року, з огляду на особливості погодних умов, весняні польові роботи проходять з випередженням середньорічних строків щонайменше на 2 тижні.
Вже посіяно понад 330 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур. Посів ведуть господарства АР Крим і таких областей як Миколаївська, Одеська, Херсонська, Кіровоградська, Запорізька, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська.
В усіх регіонах ведуть підживлення озимих культур. Цей вид робіт вже виконано на площі у понад 2,4 млн. га (більше 30% прогнозованих площ). Разом з тим, рівень забезпечення мінеральними добривами на січень-червень становить 81% до потреби.
Юрій Мельник звернув особливу увагу й на те, що нинішня посівна характеризується кращим, порівняно з минулим роком, ресурсним забезпеченням. Практично всі господарства забезпечені кондиційним насінням ярих зернових та зернобобових культур (1154 тис. тонн при потребі 1143 тис. тонн, тобто на 101%).
- У Херсонській та Миколаївській областях є проблеми. Однак зазначу, що за рахунок Держрезервнасінфонду та наукових установ УААН їх необхідно негайно вирішувати, - наголосив міністр.
Що ж до дефіциту насіння кукурудзи, то Міністерство аграрної політики надало відповідним структурам погодження на завезення його по імпорту.
У зв’язку з погодними умовами також очікується складна фітосанітарна ситуація. За даними регіонів, у агровиробників у наявності є лише 6,1 тис. тонн хімічних препаратів, що складає лише 38% до потреби.
Юрій Мельник доручив присутнім вжити заходів по врегулюванню даної ситуації, зробивши це завчасно.
Техніка та інші ресурси
За даними регіонів, дещо кращим порівняно із попереднім роком є рівень готовності техніки. Так, на сьогодні готовність тракторів складає 92%, ґрунтообробної та посівної техніки – 95%.
Найкраще підготувалися в АР Крим, Донецькій, Кіровоградській та Волинській областях, чого не скажеш про Чернігівську, Житомирську та Івано-Франківську області.
Досить спокійна ситуація із забезпечення пальним. На поточний місяць аграрії на 112% до потреби забезпечені дизпаливом та на 96% - бензином.
Певне занепокоєння однак викликає коливання цін на пальне. Так, у січні 2008 року середні ціни на дизпаливо становили 5600 грн./т, у лютому – 5900 грн./т, у березні – 6130 грн./т, що в середньому на 60% більше, ніж за відповідний період минулого року.
Міністр повідомив, що для насичення ринку нафтопродуктами та стабілізації цін на пальне при Міністерстві палива та енергетики створюється стабілізаційний фонд нафтопродуктів. Реалізація пального здійснюватиметься фондом за ринковими цінами у періоди, коли виникатиме штучний дефіцит на ринку.
«Також викликає суттєве занепокоєння постійне зростання цін на електроенергію», – наголосив міністр. Так, за останні 12 місяців середня вартість електроенергії для підприємств АПК зросла на 40% (з 37,2 до 52,2 коп. за кВт. годину). При цьому якісні показники електроенергії погіршилися (через коливання напруги та періодичні відключення).
Нова методика обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, прийнята НКРЕ, ускладнилась, а вартість підключення для сільськогосподарських об’єктів зросла у 1,5-2 рази.
До того ж, сільгосптоваровиробники є споживачами 2 класу, а сплачують за електроенергію на 30-35% більше, ніж промислові підприємства, які є переважно споживачами 1 класу.
Фінансування АПК
Вирішальним чинником організованого проведення весняно-польових робіт, як відомо, є їх фінансове забезпечення.
Загальна потреба в коштах на проведення весняних робіт становить 18,9 млрд. гривень, з яких 14,4 млрд. або 76% займають матеріальні витрати (мінеральні добрива та засоби захисту рослин, насіння та посадковий матеріал, пально-мастильні матеріали тощо).
Власних обігових коштів, за даними регіонів, у сільськогосподарських товаровиробників є 8,7 млрд. грн., тобто 46% до потреби. Ще 7,5 млрд. грн. буде одержано за рахунок банківських кредитів (в т.ч. 4,2 млрд. грн. – пільгових).
Таким чином, не вистачає 2,7 млрд. гривень. (14,3% до загальної потреби).
Цей дефіцит коштів покриватиметься за рахунок наближення строків виділення коштів державного бюджету на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу (1,8 млрд. грн.), а також коштів місцевих бюджетів в обсязі 0,2 млрд. гривень.
Міністр підкреслив, що аграрне відомство робить все можливе для прискорення надходження коштів державної бюджетної підтримки до сільськогосподарських виробників. Урядом затверджено 19 із 27 порядків, необхідних для реалізації програм бюджетної підтримки галузі.
Цього року видатки та надання кредитів Міністерству аграрної політики передбачені в обсязі майже 13,1 млрд. грн., з них: за рахунок загального фонду – понад 8,1 млрд. грн., спеціального фонду – майже 5 млрд. гривень. Це, у порівнянні з минулим роком, більше на 3,6 млрд. грн. або на 38,1%.
При цьому видатки на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу передбачено в обсязі майже 4,1 млрд. грн., що на 7,9%, або на 307 млн. грн. більше проти минулого року.
Особлива тема
Слід зауважити, що найближчі сусіди (Росія, Білорусь) вже відреагували на скорочення квот на виробництво та реалізацію цукру із цукрових буряків у країнах ЄС і нарощують власні обсяги виробництва, стимулюючи його.
- Перші кроки в цьому напрямку нами також зроблено: запроваджена дотація на 1 га посівів буряків – 550 гривень, – підкреслив Юрій Мельник. – Вважаю, що питання вирощування цукрового буряку є стратегічним, виходячи з оцінки його як джерела альтернативних видів палива. Тому дефіцит продовольчого цукру може бути відчутним вже нинішнього року. У зв’язку з цим, ми акцентуємо увагу бурякосіючих регіонів на той факт, що галузь на сьогодні до критичної межі скоротила посівні площі, нижче якої може початися некерований процес її самознищення.
Як відомо, наказом Мінагрополітики від 3 березня 2008 року №114 затверджено розподіл виробництва цукру квоти «А» між заводами. Тому районним комісіям необхідно в найкоротший термін організувати видачу довідок сільгосппідприємствам про визначені обсяги поставок цукрових буряків для переробки на конкретних заводах.
На завершення свого виступу міністр наголосив, що під час наради були окреслені лише головні механізми, запровадження яких спрямоване на організоване та ефективне проведення весняно-польових робіт.
На нараді побував Дмитро ПЕКАРЧУК