Площа арктичного льодового покриву у вересні цього року стала найменшою за всю історію людства. Аграрне виробництво далі не може базуватися на середніх багаторічних показниках без урахування тенденцій кліматичних змін. Гумус у ґрунтах, який ми й без того втрачаємо, почав розкладатися інтенсивніше. Очікується погіршення зволоженості ґрунту на півдні країни, де води й так бракує. З кожним вищим градусом маса зерен, пагонів і плодів злакових і олійних культур, фруктових дерев зменшується на 3-17 відсотків. Через зростання рівня вуглекислого газу в атмосфері подовшає період росту рослин. Це призведе до зниження врожайності зернових і до підвищення врожайності трав і коренеплодів, особливо цукрових буряків та картоплі. Територія гарантованого вирощування озимих в Україні може зміститися на північ. Частка пшениці в структурі зернових зменшиться до 20-25 відсотків. Проте складаються добрі умови для ячменю, вівса, кукурудзи, зернобобових, а також для істотного збільшення обсягів фуражного зерна і багаторічних трав. Така ситуація сприятиме формуванню зони інтенсивного молочного тваринництва в Західному Поліссі та правобережному лісостепу. А також для м'ясного тваринництва в степових регіонах країні. За 15-20 років в Україні, ймовірно, зможуть вирощувати цінні культури, властиві Середземномор'ю: арахіс, бавовник, фісташки, гранат, столовий виноград, рамі, кунжут, оливки тощо. Ці рослини раціонально використовують запаси вологи в ґрунті.