- Клімат змінює технології
- Сортові ресурси сої для Степу
- Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України
- В Україні змінюватиметься зональна структура посівних площ зернових
- ЛІТО НЕСЕ ЗАГРОЗУ ҐРУНТОВИХ ПОСУХ
Україна може втратити більше половини орних земель через зміну клімату
Кліматичні зміни несуть реальну небезпеку для України. Все частіші посухи загрожують перетворенням степів півдня України в пустелю і втратою для землеробства більше половини площ орних земель країни, пише ZN.UA.
«В Україні в останні десятиліття почастішали жорстокі посухи й істотно підвищилися літні температури, клімат набуває ознак континентальності. Темпи наростання температури в нашій країні істотно випереджають середні планетарні показники. Особливо рельєфно проявляється така тенденція на Півдні в зоні Степу, де поля й посіви у поточному році фактично не мали опадів протягом чотирьох-п’яти місяців», — зазначив академік.
«Відповідно на мізерних запасах вологи, що була в ґрунті після попередніх посушливих осені та безсніжної зими, формувати урожай сільськогосподарських культур було дуже складно», — пише Олександр Іващенко.
За його словами, за останні десятиліття відбувається фактичне зміщення меж природно-кліматичних зон на 100—150 км на північ. Умови вегетації у традиційній підзоні Північного Степу (Дніпропетровська, Кіровоградська області та ін.) за останні роки фактично відповідали підзоні Південного Степу. Гідротермічний коефіцієнт цього року тут становив 0,45. Це умови — як у зоні Південно-Західної Африки у пустелі Калахарі.
«Підзона Північного Степу зміщується відповідно на території Черкаської, Полтавської та інших областей, які традиційно були в зоні Лісостепу. У Південному Степу (Херсонська, Запорізька області, Кримська АР та ін.) реально вже проявляються ознаки опустелювання», — підкреслив він.
Учений відзначив, що збереження наявних тенденцій змін клімату в найближчі 20 років становить реальну небезпеку фактичної втрати для інтенсивного землеробства не тільки зони Степу, але й понад половину площ орних земель країни і майже двох третин площі сучасної зони Лісостепу.
Такі наслідки, стверджує Олександр Іващенко, можуть призвести до непридатності території для проживання людей і ведення господарської діяльності, тобто фактично до:
- втрати в господарському використанні від 15 до 21 млн га площ орних земель;
- недоотримання щорічно валового збору від 24 до 40 млн. т якісного зерна та інших продовольчих культур (овочів, плодів, ягід, винограду, горіхів, кормів), що є традиційною продукцією зони Степу;
- неконтрольованої міграції населення зони Степу у північніші регіони країни через неможливість ведення аграрного виробництва;
- дефіциту прісної і чистої води;
- дискомфортності навколишнього середовища для життя на Півдні.
