- Україна експортувала 17,3 мільйона тонн зерна
- Україна вже експортувала 10,7 млн тонн зерна - Мінагропрод
- Обмеження на експорт пшениці наступного року знімуть у травні
- У жовтні Україна експортує понад 2 млн тонн зерна
- У цьому році Україна може експортувати до 26 млн. тонн зерна
Зернотрейдери, тихіше! Вибух цін неминучий
Світові зернові ринки продовжують демонструвати максимуми, а аналітики – знижувати прогноз поставок зернових на основні торговельні майданчики. Основна причина – посуха, яка завдала збитків урожаям в найбільших країнах-виробниках. Крім того, щорічні «зернові» проблеми пов`язані й зі зростанням населення Землі, зниженням посівних площ під рапс і соняшник, що стало наслідком світової практики диверсифікації в енергетичній сфері. Лідери з експорту Сполучені Штати, Австралія і Росія у своїх оцінках ситуації підтверджують тенденцію. Так, за останньою оцінкою МСГ США, світові поставки пшениці до збору врожаю наступного року в Північній півкулі можуть становити 172,77 млн. тонн – на 2,2% нижче за вересневий показник. Росія і Австралія теж переглянули прогнози у бік зниження.
***Зараз ціна пшениці для грудневих поставок – 8,6925 дол. за бушель (27,3 кг) на Чиказькій товарній біржі СВОТ.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД) і Всесвітня продовольча програма (ВПП) за світовими продовольчими цінами закликають до негайних скоординованих дій для запобігання повторенню всесвітньої продовольчої кризи.
«Поточна ситуація на світових продовольчих ринках, що характеризується різким стрибком цін на кукурудзу, пшеницю і соєві боби, породила побоювання повторення всесвітньої продовольчої кризи 2007-2008 рр. Проте швидкі скоординовані міжнародні дії можуть їй запобігти. Нам потрібно діяти негайно, щоб не дозволити цим ціновим потрясінням перерости в катастрофу і завдати збитків десяткам мільйонів людей у найближчі місяці», – йдеться у спільній заяві організацій.
На думку фахівців, потрібно вирішити два взаємопов`язані завдання: проблему високих цін на продовольство, які можуть завдати серйозних збитків країнам, залежним від імпорту, і найбіднішим верствам населення, а також проблему поліпшення виробництва, продажу і культури споживання продукції в умовах зростання чисельності населення та попиту і зміни клімату.
При цьому наголошується, що слід уникати панічного скуповування і встановлення обмежень на експорт, які в короткостроковому періоді можуть допомогти споживачам усередині країни, але загалом є неефективними.
Нинішня продовольча ситуація, безумовно, несе певні ризики, причому вже у найближчому майбутньому. Згідно з оцінками Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), кожне підвищення цін продовольчого кошика на 10% означає, що вона повинна знайти додаткові 200 млн дол. на рік на продовольчу допомогу».
Торкнеться це й України. Міністерство аграрної політики і продовольства прогнозує зростання цін на зернові культури на внутрішньому ринку.
«Ситуація на внутрішньому ринку зернових культур є активною і має тенденції до зростання рівнів цін. Це пов`язане з високим попитом зовнішніх ринків, завершенням першої хвилі масових продажів зерна сільгоспвиробниками, наявністю незакритих контрактів у зернотрейдерів. Активними культурами у торговельному сенсі є пшениця і кукурудза, причому фуражних кондицій. Очікується, що в перспективі цінова ситуація на ринку зерна матиме тренди до зростання цін», – відзначають у відомстві.
Варто зауважити, що у всьому винна не тільки посуха, але й застаріла технічна база АПК, яка давно не відповідає світовим стандартам. Хоча кон`юнктура на зовнішніх ринках для наших сільгоспвиробників склалася сприятлива.
Врожай зернових в України оцінюється у 46 млн тонн – на 10 млн менше торішнього показника, потреба внутрішнього ринку – 28,7 млн тонн.
Експорт зерна з України з початку поточного маркетингового року (МР, липень 2012 р. – червень 2013 р.) на 5 жовтня становив 5,7 млн. тонн. Мінагропрод і зернотрейдери домовилися, що експорт зерна з України у 2012/13 МР не перевищить 19,4 млн тонн (4 млн тонн пшениці, 3 млн тонн ячменю і 12,4 млн тонн кукурудзи). Уряд при цьому запевняє, що не планує вводити обмежень на поставки зерна (у 2010-2011 роках в Україні було введено квоти на експорт).
Експерти вважають, що з виходом на світові торговельні майданчики можна почекати. З огляду на те, що жити в Україні легше не стає, а у важкі часи попит на дешеві продукти завжди зростає – на часі підвищувати власні запаси зернових. Та й на зовнішніх ринках ціни ще не досягли максимуму.
Прем'єр-міністр Микола Азаров вважає експорт продовольства одним із чинників стабільності гривні. «Це внесок, зокрема, і в стабільність нашої національної валюти, тому що менше завозитимемо імпортного перцю, імпортного огірка, імпортного помідора. Менше валюти йтиме з країни. Навпаки, ще й експортуватимемо там, де наша продукція буде конкурентною, і ще й будемо заробляти», – сказав він, наголосивши, що це надзвичайно важливо в умовах високої ціни на газ.
Мабуть, тому Мінагропрод переглянув баланс і збільшив прогноз щодо експорту пшениці до 5 млн тонн (з 4 млн тонн). Хоча раніше глава аграрного міністерства Микола Присяжнюк заявляв, що якщо експорт продовольчої пшениці досягне 4,5-5 млн тонн, то уряд може розглянути питання про доцільність введення обмежень. Тобто з`явилася можливість заробити, аби тільки при цьому вистачило хліба самим. Експерти вважають, що обмеження на експорт можуть ввести на початку 2013 року, щоб запобігти стрибку внутрішніх цін.
За словами генерального директора УКАБ Володимира Лапи нинішня ситуація з експортом відрізняється від торішньої тим, що трейдери співпрацюють із профільним міністерством. При цьому він наголосив, що трейдери повинні бути обережними у висловлюваннях, щоб не спровокувати владу на заборонні дії. «Ті сигнали, які зараз ідуть з органів державної влади, свідчать про те, що торговельні компанії повинні бути обережні у своїх претензіях, щоб не провокувати прискорення експорту і не провокувати владу ввести експортні обмеження", – підсумував експерт.
Дуже не хотілося б, щоб АПК (а це єдина сфера української економіки, яка пережила кризу в плюсі) знову зазнав втрат через недалекоглядну політику влади. За даними президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, у минулому маркетинговому році (липень 2011 р. – червень 2012 р.) втрати українських аграріїв через політичні ризики, до яких, зокрема, належать введення обмежень на експорт продукції і проблеми з відшкодуванням податку на додану вартість, становили 42 млрд грн!
