За два останні роки у сільській місцевості регіону збудовано більше виробничих об’єктів, ніж за всі роки незалежності. Завдяки мільйонним інвестиціям, які щедрим дощем впали на Сумщину, тільки нинішнього року у регіоні до ладу стало кілька хлібоприймальних пунктів, овочесховищ, доїльних цехів, де відкрито декілька сотень нових робочих місць. Переміни є. Та навряд чи область, навіть за великого бажання, спроможна самотужки розгребти пласт проблем, які накопичувалися на селі два десятиріччя поспіль.
Директор Сумського обласного Центру зайнятості Володимир Підлісний:
На відміну від попередників, нинішня влада на Сумщині не тільки не приховує проблеми сільського безробіття, а й намагається кардинально змінити ситуацію на краще, прагне якомога швидше вивести село із стагнації.
— Останні рік-півтора ситуація дещо повернула на краще, — зізнається керівник Білопільської районної служби зайнятості Ірина Дегтяр. — Зусиллями обласного керівництва торік відновила роботу цукроварня у селищі Жовтневому, де в сезон цукроваріння зайнято близько семисот осіб. Співрозмовниця з гордістю розповіла, що нинішнього року понад сотня з них навчалися в їхньому центрі.
— Наша служба зайнятості, немов добра фея для всього району: у важку хвилину завжди підтримає, допоможе, розрадить, — стверджує голова Куянівської сільради Олексій Павленко.
У Сумському районі, який межує з обласним центром, і села пустіють повільніше, і безробіття значно менше. За словами директора Сумського центру зайнятості Сергія Чикалова, нинішній ринок праці засвідчує поліпшення економічного стану місцевих сільгосппідприємств. Здебільшого фінансово зміцнили їх дорідні врожаї останніх двох років. Тож чимало з них — «Гарант», «За мир», «Хлібодар», «Мрія» та інші — повністю відмовилися від банківських кредитів під убивчі відсотки і віднині забезпечують виробничі процеси власним капіталом. Значно поліпшили економічні показники також завдяки зупиненню спаду тваринницької галузі в районі. На переконання мого візаві, цьому сприяли дотаційні заходи уряду, спрямовані на підтримку цієї галузі.
— Не залишаються осторонь проблеми безробіття і працедавці, — констатує Сергій Чикалов. — Місцеві господарства, керівники холдингів, особливо останні, почали нарешті розуміти: село — усьому голова. Тож нині не обмежуються лише вирощуванням і збиранням врожаїв, як це було раніше, а поступово акцентують свою увагу на спорудженні нових виробничих потужностей: зерно- і овочесховищ, зводять міні-переробні підприємства та інші потужності. Вони будують, а ми забезпечуємо їх робочою силою. Завдяки зусиллям і підтримці обласної влади на чолі з Юрієм Чмирем дедалі більшої популярності серед сільського населення області, як альтернатива безробіттю, набувають сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. У Сумському районі, приміром, їх уже налічується близько десятка. У кожному працює до 10 чоловік. Першими виробничі підрозділи створили у Басівці, Саду, Великій Чернеччині, Хотіні, Кровному.— Процес зрушив з місця, — радіє С. Чикалов. — Якщо їхній приклад наслідують усі 32 сільради району, отримаємо близько чотирьохсот нових робочих місць на рівному місці. Ці виробничі новоутворення стануть серйозними конкурентами великотоварному виробництву.