Про безтурботне життя в нашій країні годі й мріяти. Чому це кажу? - запитуєте. Бо яку зі сфер не візьми – всюди кожен із нас стикається з такими бар’єрами, що їх інколи й не здолати. Я зараз не згадуватиму медицину, освіту, працевлаштування і так далі, бо ж це не теми для аграрного видання.
Візьмімо, до прикладу, інноваційну й надокучливу проблему аграріїв – рейдерство, яке стало аж надто розповсюдженим явищем в АПК. Особливо для фермерських господарств.
Звісно, це поняття має роз’яснення: рейдерство в Україні - вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо).
То чому пояснення є, а законів, які би зупиняли, протидіяли, забороняли протиправне заволодіння чужим майном, немає?
Отже, саме прогалини у законодавстві є одним із інструментів рейдерів? Так, погоджуються доброчесні юристи, додаючи: тому часто трапляються випадки, коли хтось сіє, а хтось – «віджимає». Ось чому не існує і офіційної статистики кількості рейдерських захватів агробізнесу або земельних ділянок. Неофіційні ж джерела оприлюднюють такі дані: з 2014-го в Україні зафіксовано 1690 випадків рейдерства, з них 539 – за останні 1,5 року (!).
А найбільша кількість рейдерських атак, знаєте, коли сталася? У 2017 році. Аж 414! Випадково чи ні, та початком захоплень вважається 2014-й: тоді сталось 234 «віджимів» землі та майна. Пригадуєте, що відбулося того року? Не тільки Революція гідності й початок найжахливішої біди для українців – протистояння на Донбасі. Змінилось керівництво держави, яке обіцяло нам нехай не безтурботне, але більш-менш гідне життя. Натомість же, як сказав колись відомий політик, «маємо те, що маємо»…
Та повернімося до протидії законній господарській діяльності з боку «тітушок». Що з цим робити врешті-решт?
Щоб допомогти фермерам і керівникам агропідприємств протистояти рейдерській навалі, потрібно негайно ухвалити законодавчі акти, які б ускладнили перереєстрацію земель, підвищили відповідальність нотаріусів за подібні дії та впровадили дуже серйозну кримінальну відповідальність за рейдерство й пособництво таким злочинам. Не забуваймо при цьому, що в країні зараз дуже багато зброї на руках у людей. І якщо нині рейдери використовують біти або травматичну зброю, то ніхто не гарантує, що незабаром у хід піде й зброя бойова.
Отже, час викорінювати з нашого життя ні тільки «рейдерство», а й корупцію, хабарництво, шахрайство, щоб реаліями сьогодення нарешті стали чесні партнерські відносини в усіх сферах, гідні умови праці, достойна зарплатня, можливість і бажання самореалізовуватись. Мабуть, тоді кожен українець відчує ту безтурботність, про яку мріє не один рік. Ви згодні зі мною?