- Аграрному сектору потрібні і європейські, і східні ринки
- За рік площа ріллі в Україні збільшилася на 19,9 тис. га, однак сільгоспземель поменшало на 20,9 тис. га
- У Сумській області розробляють заходи які сприятимуть підвищенню родючості ґрунтів
- Всесвітній день грунту
- РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ НА «АГРО-2009»
Агрохімічна служба на території нашої країни виникла ще у 1835 році
Академік Віктор Вергунов, а йому не відмовиш в енциклопедичних знаннях історії аграрної науки, стверджує: агрохімічна служба на території нашої країни виникла ще у 1835 році. Як і чому? Про цей випадок у нас ще буде нагода поговорити. Зараз хочу звернути вашу увагу на інше.
Можете собі уявити, якими тоді були методи визначення родючості ґрунту? З допомогою яких пристроїв тогочасні вчені намагались визначити показники якісного стану ґрунтів та їх зміни в результаті господарської діяльності? Швидше за все, методи ці були примітивними. Не те що нині.
На сьогодні, констатують вчені-ґрунтознавці, в Україні налічується 800 різновидів ґрунтів. І всі вони без винятку потребують моніторингових досліджень, а точніше систематичного контролю (стеження) за їхнім станом. Адже саме знання про наші землі допоможуть розробити певні заходи, в результаті яких ґрунт менше виснажуватиметься, а сільгоспкультури даватимуть очікувану селекціонерами і аграріями продуктивність.
Втім, я неточно висловилась про розробку заходів і методик. Вони є. Як і унікальна база, зібрана в останні роки і чітко систематизована. Отримана інформація дозволяє бачити і розуміти, що саме відбувається з нашими ґрунтами. Аналізувати, як на них впливають інтенсивні технології агровиробництва, що стрімко розвиваються і упроваджуються. Усвідомлювати, як нині реагує гумус на стрімкі зміни клімату... А головне - прогнозувати подальше хазяйнування на наших всесвітньо відомих чорноземах.
Згадану виняткову базу створили ґрунтознавці ДУ «Інститут охорони ґрунтів України». А відштовхуючись від набутих знань, розробили стратегію охорони українських земель на найближчі 50 років. Це я почула, побувавши на липневій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Моніторинг ґрунтів як невід’ємна частина моніторингу довкілля». Захід, до слова, був присвячений не лише обміну думками, а й з нагоди 55-річчя створення агрохімічної служби України та заснування згаданої державної установи. І в тому, що вона нам потрібна, немає сумніву. Адже на світовому рівні визнано: проблема деградації ґрунтів та необхідності їх охорони набула глобального масштабу. За даними ФАО ООН, 33% глобальних ґрунтових ресурсів деградовані, а вплив людини на них досягає критичних масштабів, тому ґрунти перестають виконувати свої функції. Наша країна не є винятком. Кожен агроном і ґрунтознавець може навести приклади не просто неконтрольованого, а хижацького землекористування.
Особливо мене вражає так зване запечатування землі. Це коли на родючих чорноземах зводять житлові комплекси, супермаркети, логістичні склади і центри, дороги… Земля під ними, як правило, вже втрачена. На ній ніколи не ростиме ліс чи луки, не розквітнуть сади й не колоситиметься пшениця… Дані про ці втрачені землі ви не знайдете у відкритих джерелах, бо вони засекречені. От і фантазуйте далі: звідки людина братиме харчі для свого здорового і екологічного харчування?
Та надія на системний контроль за використанням ґрунтів у нашій державі є. Бо саме вона здійснює регулювання у сфері їх охорони через свій уповноважений орган. Так, це ДУ «Інститут охорони ґрунтів України». І оскільки вже є стратегія збереження родючості нашої землі, залишається чітко і неухильно її дотримуватись. Ви згодні?
