Велике картоплярство прославить Україну

03 July, Розділ Особистість, переглядів 10 809

Можливо незабаром Україна годуватиме світ не лише першим традиційним хлібом, а ще й другим - картоплею. Недарма ж до картопляного потенціалу нашої держави прикуті погляди з ближнього й далекого зарубіжжя.

alt Про таку увагу засвідчила й Міжнародна науково-практична конференція «Наукове забезпечення та інноваційний розвиток картоплярства в Україні». Вчені-картоплярі з Росії, Білорусі, Молдови, США приїхали в містечко Немішаєве, що під Києвом, аби ознайомитися з досвідом і досягненнями авторитетних вітчизняних вчених, що працюють задля піднесення картоплярства, здобутками українських агропідприємств, які взялися вирощувати картоплю в промислових масштабах і за найсучаснішими технологіями.

Міжнародний науково-практичний форум організували Міністерство аграрної політики України, Українська академія аграрних наук, Інститут картоплярства УААН.

У перерві між засіданнями конференції ми поспілкувалися із заступником міністра аграрної політики України Сергієм Мельником, який брав безпосередню й активну участь в заході.

- Сергію Івановичу, погодьтесь, український стіл неможливо уявити без численної смакоти з бараболі. А чи багато в світі таких шанувальників картоплі, як ми?

- Судіть самі, якщо минулий рік Генеральною Асамблеєю ООН було оголошено Міжнародним роком картоплі... Отож цей продукт далеко не лише для українців набув слави другого хліба. Світова площа під картоплею сягає понад 18 млн. га і її виробництво складає близько 300 млн. тонн. У Європі картоплю вирощують на 13 млн. га, що становить 72% від світових площ.

- А в Україні?

- У нашій державі картоплярство є практично єдиною галуззю агропромислового комплексу, обсяги виробництва якої суттєво не змінились і коливаються в межах 17-20,5 млн. тонн.

Проте, картоплярство стало однією з перших галузей сільського господарства, яка майже повністю перейшла в руки фермерів і селян та городників.

У 2008 році загальна площа під картоплею в Україні становила 1,4 млн. га, валове виробництво - 19,5 млн. тонн (на 0,45 млн. тонн більше, ніж у 2007 році) та середньою врожайністю 139 ц/гектар.

За попередніми даними Держкомстату, на 1 червня поточного року в усіх категоріях господарств картоплю вирощують на площі близько 1,39 млн. га, це майже на рівні минулого року. За прогнозами, валовий збір очікується в межах 19 млн. тонн, що на рівні минулих років, з середньою урожайністю 141 ц/гектар.

На жаль, значна частина картоплі гине щороку від шкідників, хвороб. Чимало ми втрачаємо й під час зберігання. Тільки з причини відсутностіспеціалізованих сховищ в Україні псується близько 20% картоплі, а це рівно стільки, скільки вирощує середня країна ЄС.

Залишається дуже низькою врожайність, яка коливається в межах 135-140 ц/га, що дещо більше ніж в Росії, але в 3 рази менше ніж, скажімо, у Німеччині.

- Але, зважаючи на масштабність Міжнародної конференції, на якій ми зараз перебуваємо, складається враження, що велике картоплярство в Україні не за горами. Чи не так?

- Дійсно, так воно і є. Адже сьогодні ми маємо приклади успішного ведення картоплярства на сучасному рівні. Серед лідерів галузі я би назвав такі господарства як «Агро-Овен» Дніпропетровської області, «Агромарк Юкей» Львівської, «Мрія» та «Коваль» Тернопільської, «Агро Вент» Житомирської, «Чернігівеліткартопля», «Інтерагросистема» Чернігівської та інші, де отримують понад 500 ц/гектар.

Визначальним фактором збільшення виробництва картоплі є створення високопродуктивних сортів різного призначення, груп стиглості і швидкого впровадження їх у виробництво. Україна має необхідний сортовий потенціал.

- То скільки ж у нас вирощують сортів «другого хліба»?

- На 2009 рік до Реєстру сортів рослин України занесено 111 сортів картоплі, з них майже половина - української селекції. 32 сорти з реєстру належать Інституту картоплярства УААН. Це провідна науково-дослідна установа нашої держави, що дбає про створення нових високопродуктивних конкурентоспроможних сортів картоплі з комплексом господарських цінних ознак, розробку та удосконалення технологій відтворення насіннєвого матеріалу перспективних і зареєстрованих сортів, прискорене розмноження оздоровленого насіннєвого матеріалу, розробку засобів механізації виробництва картоплі, оптимізацію комплексної системи боротьби зі шкідниками і хворобами тощо.

- Скільки ж у нас виробляється елітного посівного матеріалу картоплі?

- У межах 10-12 тисяч тонн.

- Цього достатньо?

- Ні. Бажано 30 тис. тонн, тобто втричі більше.

- Як підтримується державою селекція в картоплярстві?

- Виділяються бюджетні кошти на відшкодування вартості закупівлі насіння та часткову компенсацію вартості робіт у первинному насінництві. Зокрема, цього року за бюджетною програмою «Селекція в рослинництві на часткову компенсацію вартості робіт у первинному насінництві» буде виділено 3 млн. гривень, що становить 12% від загальної суми під усі сільськогосподарські культури. Проведено й переатестацію насіннєвих господарств, з них атестовано 54 господарства-виробники елітного насіння, в тому числі оригінального - 33, та 42 - репродуктивного.

- А що скажете про ситуацію на вітчизняному ринку? Вона стимулює збільшення виробництва другого хліба?

- 25 червня поточного року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції».

Цей акт визначає правові засади організації діяльності оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні, регулює відносини в цій сфері й спрямований на захист прав і законних інтересів сільгоспвиробників, які здійснюють оптовий продаж агропродукції власного виробництва.

А ринки саме для того й створюються, щоби сприяти прискореному просуванню сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача у торговельному ланцюгу, надавати змогу для виходу на ринок агропродукції всім її постачальникам і споживачам, формувати необхідний перелік сільськогосподарської продукції, що користується попитом.

Отже, зважаючи на умови, створені сьогодні на законодавчому, урядовому та науковому рівнях, є всі можливості для більш динамічного розвитку галузі картоплярства.

Це сприятиме розвитку суміжних виробництв, таких як сільськогосподарське машинобудування, харчова та хімічна промисловості, ринкова інфраструктура і логістика, транспорт й інше, а також вплине на розвиток традиційних зон виробництва картоплі - північної і південно-західної частини України, що забезпечить створення додаткових робочих місць.

Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИЧ