«ВИНА Й НАПОЇ-2007» – ОРІЄНТИР НА ЯКІСТЬ

11 May, Розділ Особистість, переглядів 4 717

Виноробна галузь – одна з небагатьох, що поєднують у собі і поезію (вино називають сонцем в бокалі), і бізнес.
За даними віце-президента Міжнародної організації винограду й вина, директора відділу біології і захисту при CRA (Експериментальний інститут виноробства Конельано, Тревіз, Італія) Мішеля Борго, потенційне виробництво вина у світі становить близько 8 млн. га (землі, придатні для виноградників). Приблизно 60% площ належать Європі, близько 21% – Азії, решту ділять інші країни. За виробництвом вина лідирують Іспанія (1160 га), Італія й Франція (приблизно по 800 га у кожної). Вони ж очолюють і рейтинг з обсягів виробництва винної продукції. Усього за даними експерта у світі щорічно виробляється 2,7 млрд. дал вина, а споживається 2,2 млрд. дал. Тобто щороку незатребуваними залишаються 500 млн дал напою із «сонячної ягоди».
Протягом останніх п'яти років спостерігається тенденція до зменшення більшістю країн площ виноградників. Втім, є й такі, що навпаки їх збільшують: Чилі, Туреччина, Китай. До балансу між виробництвом і споживанням ще далеко, хоча попит на винну продукцію невпинно зростає. «Єдиний спосіб розв'язати проблему – створити нову школу споживання», – переконаний Мішель Борго.
Ця інформація прозвучала під час 10-ої Міжнародної спеціалізованої виставки виноградарства й виноробства, напоїв, технологій, сировини й устаткування «Вина й напої», яка проходила в квітні в Краснодарі. У ній взяли участь провідні виноградарі, фахівці виноробних підприємств, лікеро-горілчаних заводів, а також підприємств торгівлі з різних регіонів Росії, країн СНД, Франції, Іспанії, Німеччини, Словаччини. Свою продукцію представляли понад 160 підприємств. Загальна площа експозиції становила 1957 кв. м. Її відвідало понад 9,5 тис. людей. Серед учасників цьогорічного заходу був і Сергій Ченуша.

Сергію Андрійовичу, а чи брали участь у виставці наші виноробні підприємства?
– На жаль, інформацію про цей форум ми отримали запізно, і підприємства не встигли подати заявки, та й виставкові площі були розібрані заздалегідь. Це була перша така масштабна виставка на Кубані. У вітанні від імені адміністрації Краснодарського краю, гостей і учасників заходу наголошувалось: виставка «Вина й напої» – мабуть, єдина в Росії, де можна в повному обсязі побачити весь цикл виробництва вина. І це не випадково, адже в Краснодарському краї вирощуються більше половини всього російського винограду. І треба прагнути до того, щоб створювати якісні вина й пропагувати культуру пиття, тим самим знижувати споживання міцних спиртних напоїв серед населення.

Які особливості цієї виставки?
– В її рамках працювали фактично три виставки: «Вина й напої», «Прибуткова гостинність» і «Харчова індустрія». І що дуже важливо, почала роботу перша Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми виноградарства і виноробства Росії - 2007». Відкриваючи її, президент Союзу виноградарів і виноробів Росії Валерій Логінов не приховував свого хвилювання і висловив сподівання, що такий форум стане щорічним. Емоції Валерія були цілком зрозумілі, адже саме галузеве об'єднання, яке він очолює, і організувало цю конференцію.

І як була побудована робота цієї конференції?
– Протягом двох днів працювали секції та круглі столи, на яких розглядалися науково-практичні проблеми: маркетингові технології керування виноградарськими господарствами й виноробними підприємствами, сучасні технології виноградарства, агрозахисту, IT-технології виноградарства й виноробства та інші. Зокрема, прозвучала і моя доповідь на секції з проблем виноградарства й виноробства, у якій йшлося про сучасні технології виноробства в Україні, перспективи розвитку галузі, роль держави у цьому процесі, про фінансову підтримку і законодавчу базу. До речі, мене дуже здивувало, що в Росії ще не прийнятий закон про виноробство, він тільки в стадії розробки.

На перший погляд, є певні відміни від українського закону?
– Про це ще важко говорити, бо російський – лише в проекті. Але за своєю назвою «Про виноград і вино», а значить і тим змістом, що закладений у документ, вже відрізняється від нашого «Про виноград і виноградне вино». За нашим законом, вином може називатися тільки той продукт, що має виноградну основу. Хочу нагадати, що наш закон набрав чинності 1 січня 2006 р., хоча поки що діє не в повному обсязі. Адже найголовніше в ньому – контроль за виробництвом і реалізацією вина, починаючи з вирощування винограду. Ця функція поки що послаблена. Міністерство фінансів не знаходить коштів на утримання інспекції, яка б здійснювала такий контроль. До речі, вона існувала в Україні до 2000 р.

Наскільки відомо, в Росії зараз гостро стоїть питання якісної продукції, зокрема й алкогольної...
– Одна з важливих проблем, яка обговорювалась під час семінарів – це методи захисту російського ринку від контрафактної та фальсифікованої продукції. Росія серйозно взялася за контроль якості як власної, так й імпортованої продукції. Зокрема, одне з питань, про яке йшлося і у ході мого виступу – це ринок вина з контрольованими найменуваннями. В Україні таких вин можна налічити не більше десятка, наприклад, «Мускат белый красного камня» – це унікальне вино, і може бути вироблено лише в одній місцевості, де росте оригінальний виноград. В законі про вино у нас є спеціальний пункт про такі вина, але необхідно ці вина захистити законодавчо шляхом створення держстандарту, який би чітко визначив місце, регіон, де саме може рости той чи інший сорт винограду. У світі дуже мало таких вин, проте на них робиться ставка. Ми сьогодні йдемо до ЄС. А значить повинні розробляти нові регламенти виробництва, нову нормативно-технічну документацію і всі законодавчі акти, які необхідно гармонізувати до європейського законодавства.
Сьогодні, розробляючи нові стандарти, ми враховуємо всі вимоги ЄС і СОТ. Спілкуючись з виробниками виноробної продукції країн ЄС – Франції, Італії, Іспанії, Словенії – ми почули про проблеми, які їх свого часу спіткали. На жаль, сьогодні зарубіжні виробники констатують, що в країнах Євросоюзу – перевиробництво винопродукції. І якщо ми увійдемо до ЄС, до СОТ, то в Україні відкриється для них величезний ринок збуту. І про захист його нам необхідно піклуватися вже нині. Якщо ми не розвиватимемо свою сировинну базу, то будемо приречені користуватися або готовою продукцією іноземного виробництва, або імпортною сировиною для виробництва власного. В цих країнах вже дотується скорочення площ виноградників.
До речі, в Росії практично вся продукція виробляється з імпортних виноматеріалів. А у нас – близько 25%. Але нині російська виноробна галузь, за словами Валерія Логінова, переживає етап бурхливого розвитку: з 2000 р. вона отримує інвестиції, й більша частина з них припадає саме на Краснодарський край. Російські інвестори активно співробітничають із закордонними, закуповують у них саджанці, що в свою чергу впливає на якість урожаю. Таким чином за прогнозами, до 2020 р. частка натуральних вин у загальному обсязі виноробної продукції Росії становитиме до 80% проти 59% у 2006 р.

Враховуючи все це, які перспективи розвитку виноробної галузі в Україні?
– Це питання цікавило і росіян. Я говорив, що у нас вже протягом 6 років держава підтримує розвиток галузі. Насамперед – сировинної бази. В Росії такого нема. Там йде фінансування виноградарства за рахунок субсидій, і виділяються досить незначні кошти у розмірі 180 млн. російських карбованців. Це незначні суми. А у нас на 2007 р. заплановано понад 260 млн. грн. Держава сьогодні фінансує також науку, яка підтримує розвиток виноградарства: 1% збору від продажу алкогольної продукції у нас спрямований на розвиток сировинної бази. Якщо буде продовжено програму підтримки вітчизняного виробника винограду, то у найближчі п'ять років ми зможемо повністю забезпечити власну сировинну базу для виробництва вин.
Подібні конференції також цьому сприяють: адже на форумах не лише окреслюються проблеми, а й шукаються шляхи їх вирішення. Головне – можна запозичити щось нове і уникнути повторення чужих помилок.
Виставок рівня російської – «Вина й напої» – в Україні відбувається чимало. Під час їх роботи проводяться і дегустаційні конкурси, і конкурси сомельє. А от проведення міжнародної науково-практичної конференції, яка б стала щорічною, ми обов'язково ініціюватимемо, бо такий захід стимулює розвиток галузі.
– А ми із свого боку обов'язково розповімо про цю подію. Дякуємо за розмову!

Вікторія ІСАЄНКО