ВІДВЕРТО І ТОЛЕРАНТНО

26 July, Розділ Особистість, переглядів 36 317

Пригадуєте, весна-літо 2016-го позначились суттєвим «накалом стосунків» між науковцями і представниками влади? Воно й не дивно: чи не вперше за часи незалежності (а це не багато, не мало – 25 років) урядовці вирішили науку практично не фінансувати. Що викликало спочатку широкий резонанс і обурення в наукових колах, а згодом – і у суспільстві.

Та якщо загалом українську науку якось обходять «урядові лиха», то аграрна від них потерпає найбільше. Щоправда, цього року «дісталось» усім: вчені провідних українських наукових установ мусили затягнути паски тугіше. Багато інститутів перейшли працювати в режим п’яти- і навіть чотириденок (через відсутність фінансування). Над чималою кількістю інститутів нависла загроза реформування (вже не першого), а то і повної ліквідації.

Знову ж таки чомусь найбільше «дісталось» аграрній науці: чутки про ліквідацію Національної академії аграрних наук не чув хіба що найлінивіший. Мовляв, академію ліквідувати, землі розпаювати, майно розпродати... І, можливо, саме через суспільний резонанс (пам’ятаєте страйки вчених під стінами уряду?) в державі вирішили таки послухати науковців.

Достеменно не знаємо, хто, коли і де вислуховував фізиків, медиків, освітян... Вчених-аграріїв, наприклад, запросили у Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Народні обранці виявили бажання послухати: а чим же займається Національна академія аграрних наук України і які при тому має результати?

Про що говорили депутати і вчені, які аргументи наводили представники аграрної науки, про що врешті-решт домовились? Розпитуємо про все президента НААН України Ярослава Гадзала.

- Ярославе Михайловичу, а хто став ініціатором зустрічі?

- Такі відкриті зустрічі або спільні засідання з різних питань аграрного комітету відбуваються систематично. Якщо, звісно, ці питання належать до його повноважень. Не рідше одного разу на рік народні депутати обговорюють проблеми академії у розширеному форматі. Та у світлі нинішньої соціально-економічної ситуації в країні та у зв’язку з прийняттям нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» необхідність такої зустрічі назріла давно. Її відчували як парламентарі, так і науковці академії.

- Що конкретно хотіли почути від вас парламентарі?

- Перш за все, про фінансові результати діяльності підприємств, підпорядкованих НААН, за 2015-2016 роки, про результати наукових досліджень, про розмір земельного фонду академії та стан його використання, про доцільність приватизації державних підприємств дослідних господарств НААН. Останнє питання, як ви розумієте, є досить болючим і проблемним для тих, хто працює в цих підприємствах.

- Які з окреслених вами проблем аграрної науки зацікавили депутатів найбільше?

- Члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин під час обговорення інформації академії визначили ряд суттєвих проблемних питань, на які потрібно звернути особливу і прискіпливу увагу і науковців, і держави. Відповідальність має бути партнерською. Наприклад, не допускати доведення до банкрутства державних підприємств дослідних господарств, що працюють в системі академії. Наголошувалося на необхідності підвищити фінансування аграрної науки й створити передумови для ефективного захисту інтелектуальних та авторських прав.

Перед науковцями поставлене завдання зберегти генофонд рослин і тварин України, що, погодьтесь, неможливо без фінансової підтримки з боку держави. Знову ж таки держава має допомогти науці вирішити проблеми зменшення оподаткування наукових установ та державних підприємств дослідних господарств, зробити кредитні ресурси для науки доступними.

Нам необхідно налагодити співпрацю академії з комітетом і з бізнесом, аби імплементувати вітчизняні інноваційні розробки, запровадити моніторинг використання земель академії. Також ми ще до прийняття Державного бюджету на 2017 рік повинні якнайшвидше розробити і затвердити стратегію розвитку академії.

- Повертаючись до наболілого: у ході зустрічі виникало питання розпаювання земель дослідних господарств?

- Це питання має кілька аспектів. Головний з них – забезпечення ефективного використання сільськогосподарських земель.

Назву вам деякі красномовні, на наш погляд, цифри. На сьогодні академія опікується майже 340 тис. га орних земель, які закріплені за 147 економічно активними її підприємствами. Так от, за підсумками 2015 року установами, підприємствами та організаціями НААН, завдяки ефективному використанню земель, сплачено податків та інших обов’язкових платежів на загальну суму понад 650млн гривень. А це - на 71% більше від фінансування академії торік.

Тому я впевнений: якби держава дотримувалася свого зобов’язання фінансувати науку на передбаченому Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» рівні, академія могла би значно покращити ці показники.

– А чи вдалося вам переконати народних депутатів у тому, що аграрна наука конче потрібна вітчизняному виробництву?

- Наша дискусія була водночас відвертою і толерантною. У важливості аграрної науки нікого особливо переконувати не потрібно, всі й так все добре розуміють. Насамперед, народні депутати. Однак, на жаль, існують відомі економічні реалії, обмеження та можливості держави щодо фінансування будь-яких сфер, у тому числі й наукових досліджень.

- До якої моделі розвитку аграрної науки більш схильні депутати?

- Питань альтернативи організації аграрної науки, крім існуючої Національної аграрної академії наук України, ні ми, ні парламентарі не порушували. У дуже толерантній формі нам порекомендували, перш за все, розробити Концепцію реформування НААН України та План заходів з реалізації цієї концепції для ефективного використання економічних, природних, земельних та інших ресурсів, які знаходяться у віданні академії. Ми маємо подати, щоб спільно обговорити на засіданні комітету, План заходів академії з ефективного використання ресурсів для підвищення якості наукових досліджень, впровадження сучасних інноваційних методів наукових досліджень і розширення впровадження результатів наукових розробок. Також ми повинні вжити необхідні заходи для підвищення ефективності планування і результативності наукових розробок відповідно до кон’юнктури світового та внутрішнього ринків. І щоби наша співпраця з народними депутатами була системнішою й результативнішою, ми маємо розробити разом із профільним комітетом Верховної Ради України план спільних виїзних засідань.

- На яку конкретно допомогу академія розраховує після зустрічі в комітеті?

- Насамперед ми розраховуємо на допомогу у внесенні ряду законодавчих ініціатив з таких питань, як можливість приватизації державних підприємств дослідних господарств академії; внесення змін щодо зменшення оподаткування наукових установ і державних підприємств дослідних господарств, які є у віданні Національної академії аграрних наук України; удосконалення порядку контролю за передачею зразків іноземних гібридів і сортів у Національний генетичний банк України.

А ще ми розраховуємо, що комітет нам допоможе з клопотанням перед Міністерством юстиції України щодо перевірки роботи арбітражних керуючих в державних підприємствах, віднесених до відання НААН.

- Як думаєте, чи зможуть парламентарі вплинути на фінансову допомогу аграрній науці з боку держави?

- Як відомо, параметри держбюджету уряд формує, виходячи з реалій економіки країни. Тут важливі співпраця та взаєморозуміння всіх гілок влади. Всі народні депутати - члени комітету - висловили готовність сприяти у збільшенні бюджетного фінансування НААН. Але водночас у парламенті, що не є секретом, існують лобі інтересів інших галузей економіки держави. Отже, нам залишається тільки сподіватися. Чому ні?

- Про що би ви хотіли розповісти, а ми про це не запитали?

- Скажімо, про те, що академія продовжує зміцнювати виробничі зв’язки з агробізнесом. Минулого року нашими установами виконано майже 6 тис. контрактів про використання об’єктів права інтелектуальної власності на загальну суму 234 млн гривень. Таким чином ми подвоїли дохід від реалізації наукоємної продукції. На підприємствах АПК упроваджено понад 400 різноманітних нових розробок, серед яких нові технології, техніка, сорти рослин тощо.

Варто наголосити, що нові сорти і гібриди селекції НААН за своїми господарсько-біологічними ознаками є цілком конкурентоздатними до іноземних, а за багатьма адаптивними характеристиками (морозостійкість, жаростійкість, якість продукції, стійкість до хвороб) значно переважають їх. Потенціал продуктивності нових сортів становить: озимої пшениці - 100-110 ц/га, ярого ячменю – 75-85 ц/га, вівса – 60-70 ц/га, кукурудзи на зерно – 100-140 ц/га, соняшнику - 45-50 ц/га, сої – 35-40 ц/га, картоплі – 350-400 ц/га, цукрових буряків – 650-700 ц/га. Загалом наукові установи академії займаються сьогодні селекцією понад 125 сільськогосподарських культур. І щорічно вони демонструються на 215 науково-технологічних (демонстраційних) полігонах.

Отже, незважаючи на наявні економічні труднощі в державі і, як наслідок, хронічне недофінансування, Національна академія аграрних наук України демонструє високий рівень наукового забезпечення АПК, посилюючи конкурентоздатність нашої держави на світовому ринку. І це на фоні майже у 2,5 рази скорочення кадрового потенціалу наукових установ НААН за останні два десятиліття, що в підсумку призвело до збільшення навантаження з виконання науково-дослідних робіт на одного науковця.