Аграрний тиждень. Україна
» » Юрій Мельник:
» » Юрій Мельник:

    Юрій Мельник:


    Без сумніву, сьогодні темою №1 для кожного, хто причетний до аграрного виробництва, є надзвичайна ситуація, пов’язана із грунтово-повітряною посухою. Масштаби шкоди, яку завдала природа селянинові, нам ще доведеться оцінити. Як і кроки держави, яка не стояла і не стоїть осторонь проблем виробників. В чому полягає роль держави, чому із пріоритетів ми обираємо тваринницьку галузь, яким повинен бути сучасний аграрний фахівець. Наш співрозмовник - міністр аграрної політики України Юрій Мельник.
    Юрій Мельник:
    - Юрію Федоровичу, цього року, як ніколи у попередні роки, на аграрний сектор передбачено чималі видатки держбюджету. Їх достатньо чи мало, на Вашу думку і якими є механізми залучення цих коштів?
    - Якщо порівнювати із попереднім роком, то селяни отримають майже на 1 млрд. грн. або на 12 % більше коштів. У Державному бюджеті на 2007 рік для здійснення видатків та кредитування (за рахунок загального і спеціального фондів) передбачено 9, 1 млрд. грн.. З них за рахунок загального фонду на програми підтримки розвитку підприємств АПК передбачено 3,7 млрд. грн., що на 1 млрд. грн. або майже на 40 % більше, ніж у 2006 році.
    Для того, щоб люди розуміли, які кошти сьогодні виділяє держава на розвиток практично всіх галузей сільського господарства, зроблю кілька уточнень. Скажімо, варто знати, особливо керівникам та спеціалістам господарств, що третина від всього обсягу бюджетних коштів (за рахунок загального фонду) буде спрямована на програму «Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва». Тобто господарства отримають 2 332,5 млн. грн., а це на 22 % більше, ніж торік.

    В галузях рослинництва допомогу обов»язково отримають підприємства, які займаються садами, виноградниками, ягідниками, а також хмелярством. За рахунок спеціального фонду їх фінансова підтримка цього року зросте більш як на 20% і складе 275 млн. грн.. Щоправда, обсяг видатків на селекцію в рослинництві залишився на рівні 2006 р. ( 90,0 млн. грн.).
    На селекцію в тваринництві та птахівництві виділено 125,0 млн. грн. (на 14% більше).
    Сьогодні селяни навчились працювати з банківськими установами, що не може мене не радувати. А тому вдвічі більше коштів передбачено на фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення коротко- та середньострокових кредитів – з 334 млн. грн. у 2006 р. до 667 млн. грн. цього року. Втім, поки що сільгоспвиробники дуже обережно ставляться до послуг страхових компаній. Тому на здешевлення вартості страхових премій, фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку, буде спрямовано 50 млн. гривень. Хоча це вже у 5 разів більше, ніж у бюджеті минулого року.
    Також державою передбачена підтримка сільгоспвиробників для закупівлі техніки: на це виділено 401,8. Селяни зможуть купити складну техніку через часткову компенсацію вартості, на це передбачено в 4 рази більше коштів ( 131,8 млн. грн.) або через лізинг (270 млн. грн.).
    Більше кредитів зможуть взяти фермери. Видатки для цього збільшено на третину, а саме до 63 млн. грн..
    Хочу підкреслити, що Уряд, держава виконали усі взяті на себе зобов»язання: на підтримку АПК з початку року вже направлено в регіони 1,8 млрд. грн..
    - Якщо торкатися окремих галузей, яка є найбільш чутливою і такою, що потребує найбільшої уваги?
    - Це галузь тваринництва. Хоча виробництво валової продукції тваринництва у порівнянні з січнем-квітнем 2006 року зросло на 3,4%, а по сільгосппідприємствах - на 8,7%, в ній ще існує чимало проблем, які ми повинні вирішити найближчим часом.
    Але спочатку про позитивні моменти. У порівнянні з минулим роком у сільгосппідприємствах значно вищі темпи росту виробництва продукції. Скажімо, реалізація на забій худоби і птиці збільшилась на 87,3 тис. тонн (29 %), в т.ч. м’яса птиці (за рахунок бройлерного птахівництва) - на 39,6 тис. тонн (24%), свинини – на 27,9 тис. тонн (47%), яловичини – на 19,4 тис. тонн (27%). Приріст забезпечує великотоварне птахівництво та промислове свинарство. Так, за І квартал вирощування свиней збільшилось на 27% (15 тис. тонн), птиці – на 24% (31 тис. тонн).
    Втім, варто сказати відверто, в галузі є багато проблем. Взятий в попередні роки напрямок на забезпечення продовольчої безпеки держави за рахунок особистих селянських господарств себе не виправдав. Увага до розвитку крупнотоварного тваринництва тоді послабла. Тваринництво масово стало збитковим внаслідок глибокого диспаритету цін на продукцію тваринного походження та матеріально-технічні ресурси, що споживаються галуззю, а також відсутністю ефективного фінансово-економічного механізму підтримки тваринництва. Так, за 1996 – 2006 роки сільгосппідприємства, реалізувавши тваринницьку продукцію, отримали майже 16 млрд. грн. збитків, адже закупівельні ціни на продукцію були в 1,5 – 2 рази меншими, ніж витрати на її виробництво.
    Найпроблемнішим з усіх галузей тваринництва на сьогодні є молочне скотарство. За минулий рік виробництво молока збільшилось лише у Полтавській та Вінницькій областях, а по сільгосппідприємствах зменшилось в усіх без винятку регіонах. Що свідчить про наявність серйозних і напевно об'єктивних причин.
    Тому міністерство та Інститут тваринництва УААН розробили галузеву програму розвитку молочного скотарства до 2015 року, відповідно найближчим часом аналогічної програми будуть розроблені в кожному регіоні з урахуванням концентрації та чисельності дійного стада по секторах виробництва. А з урахуванням пропозицій з областей буде сформована політика державної підтримки молочного скотарства в 2008 та наступних роках і будуть визначені конкретні напрями та розміри бюджетної дотації для тваринництва.
    - Юрію Федоровичу, всі проблеми аграрного сектору, яких би ми сьогодні не торкались, повинен вирішувати висококваліфікований фахівець: сучасний менеджер, агроном, зооінженер, механізатор… Чи встигає за новим виробництвом аграрна освіта?
    - Наша освіта має величезний потенціал. Сьогодні до сфери управління міністерства належать 22 вищі навчальні аграрні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації, з них 6 мають статус національних. В кожному регіоні працюють вузи, коледжі, технікуми, професійно-технічні училища, в яких молодь отримує аграрні професії. 71% наших студентів – сільські діти.
    Ми активно працюємо над поглибленням ступеневої освіти, її інтеграції, впорядкування мережі навчальних закладів. З цією метою за останні роки створено 17 університетських центрів, вони формуються за галузево-територіальним принципом. Маємо в структурі вузів 14 науково-дослідних інститутів, 67 проблемних лабораторій, 21 науково-виробничий комплекс, десятки учбових дослідних господарств, 11 регіонально-практичних центрів.
    В наших закладах освіти студенти навчаються за 127 спеціальностями та 138 спеціалізаціями, що теж говорить про масштабність підготовки фахівців для аграрного сектора економіки.
    Приєднавшись до Болонського процесу в травні 2005 р., ми зобов’язались проводити відповідне реформування і здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських та світових норм і стандартів, зберігаючи при цьому національні особливості власної вищої освіти. Тому аграрна освіта нині проходить етап оновлення і спрямована, перш за все, на якісну підготовку фахівців для аграрного сектору економіки. Та головне наше завдання – не лише дати знання та навички, а підготувати всебічно розвинену особистість, яка прагнутиме жити за новими стандартами і водночас підвищуватиме стандарти аграрного виробництва.





    Схожі новини
  • Аграрний сектор продовжує нарощувати показники
  • Аграрний «мізер» Держбюджету-2013
  • Мінагрополітики: В 2012 році аграрний сектор отримає 6,4 млрд гривень державної підтримки
  • Чи ефективно використовуємо бюджетну підтримку?
  • ПРАГМАТИЧНИЙ АГРАРНИЙ БЮДЖЕТ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Юрій Мельник:


Без сумніву, сьогодні темою №1 для кожного, хто причетний до аграрного виробництва, є надзвичайна ситуація, пов’язана із грунтово-повітряною посухою. Масштаби шкоди, яку завдала природа селянинові, нам ще доведеться оцінити. Як і кроки держави, яка не стояла і не стоїть осторонь проблем виробників. В чому полягає роль держави, чому із пріоритетів ми обираємо тваринницьку галузь, яким повинен бути сучасний аграрний фахівець. Наш співрозмовник - міністр аграрної політики України Юрій Мельник.
Юрій Мельник:
- Юрію Федоровичу, цього року, як ніколи у попередні роки, на аграрний сектор передбачено чималі видатки держбюджету. Їх достатньо чи мало, на Вашу думку і якими є механізми залучення цих коштів?
- Якщо порівнювати із попереднім роком, то селяни отримають майже на 1 млрд. грн. або на 12 % більше коштів. У Державному бюджеті на 2007 рік для здійснення видатків та кредитування (за рахунок загального і спеціального фондів) передбачено 9, 1 млрд. грн.. З них за рахунок загального фонду на програми підтримки розвитку підприємств АПК передбачено 3,7 млрд. грн., що на 1 млрд. грн. або майже на 40 % більше, ніж у 2006 році.
Для того, щоб люди розуміли, які кошти сьогодні виділяє держава на розвиток практично всіх галузей сільського господарства, зроблю кілька уточнень. Скажімо, варто знати, особливо керівникам та спеціалістам господарств, що третина від всього обсягу бюджетних коштів (за рахунок загального фонду) буде спрямована на програму «Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва». Тобто господарства отримають 2 332,5 млн. грн., а це на 22 % більше, ніж торік.

В галузях рослинництва допомогу обов»язково отримають підприємства, які займаються садами, виноградниками, ягідниками, а також хмелярством. За рахунок спеціального фонду їх фінансова підтримка цього року зросте більш як на 20% і складе 275 млн. грн.. Щоправда, обсяг видатків на селекцію в рослинництві залишився на рівні 2006 р. ( 90,0 млн. грн.).
На селекцію в тваринництві та птахівництві виділено 125,0 млн. грн. (на 14% більше).
Сьогодні селяни навчились працювати з банківськими установами, що не може мене не радувати. А тому вдвічі більше коштів передбачено на фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення коротко- та середньострокових кредитів – з 334 млн. грн. у 2006 р. до 667 млн. грн. цього року. Втім, поки що сільгоспвиробники дуже обережно ставляться до послуг страхових компаній. Тому на здешевлення вартості страхових премій, фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку, буде спрямовано 50 млн. гривень. Хоча це вже у 5 разів більше, ніж у бюджеті минулого року.
Також державою передбачена підтримка сільгоспвиробників для закупівлі техніки: на це виділено 401,8. Селяни зможуть купити складну техніку через часткову компенсацію вартості, на це передбачено в 4 рази більше коштів ( 131,8 млн. грн.) або через лізинг (270 млн. грн.).
Більше кредитів зможуть взяти фермери. Видатки для цього збільшено на третину, а саме до 63 млн. грн..
Хочу підкреслити, що Уряд, держава виконали усі взяті на себе зобов»язання: на підтримку АПК з початку року вже направлено в регіони 1,8 млрд. грн..
- Якщо торкатися окремих галузей, яка є найбільш чутливою і такою, що потребує найбільшої уваги?
- Це галузь тваринництва. Хоча виробництво валової продукції тваринництва у порівнянні з січнем-квітнем 2006 року зросло на 3,4%, а по сільгосппідприємствах - на 8,7%, в ній ще існує чимало проблем, які ми повинні вирішити найближчим часом.
Але спочатку про позитивні моменти. У порівнянні з минулим роком у сільгосппідприємствах значно вищі темпи росту виробництва продукції. Скажімо, реалізація на забій худоби і птиці збільшилась на 87,3 тис. тонн (29 %), в т.ч. м’яса птиці (за рахунок бройлерного птахівництва) - на 39,6 тис. тонн (24%), свинини – на 27,9 тис. тонн (47%), яловичини – на 19,4 тис. тонн (27%). Приріст забезпечує великотоварне птахівництво та промислове свинарство. Так, за І квартал вирощування свиней збільшилось на 27% (15 тис. тонн), птиці – на 24% (31 тис. тонн).
Втім, варто сказати відверто, в галузі є багато проблем. Взятий в попередні роки напрямок на забезпечення продовольчої безпеки держави за рахунок особистих селянських господарств себе не виправдав. Увага до розвитку крупнотоварного тваринництва тоді послабла. Тваринництво масово стало збитковим внаслідок глибокого диспаритету цін на продукцію тваринного походження та матеріально-технічні ресурси, що споживаються галуззю, а також відсутністю ефективного фінансово-економічного механізму підтримки тваринництва. Так, за 1996 – 2006 роки сільгосппідприємства, реалізувавши тваринницьку продукцію, отримали майже 16 млрд. грн. збитків, адже закупівельні ціни на продукцію були в 1,5 – 2 рази меншими, ніж витрати на її виробництво.
Найпроблемнішим з усіх галузей тваринництва на сьогодні є молочне скотарство. За минулий рік виробництво молока збільшилось лише у Полтавській та Вінницькій областях, а по сільгосппідприємствах зменшилось в усіх без винятку регіонах. Що свідчить про наявність серйозних і напевно об'єктивних причин.
Тому міністерство та Інститут тваринництва УААН розробили галузеву програму розвитку молочного скотарства до 2015 року, відповідно найближчим часом аналогічної програми будуть розроблені в кожному регіоні з урахуванням концентрації та чисельності дійного стада по секторах виробництва. А з урахуванням пропозицій з областей буде сформована політика державної підтримки молочного скотарства в 2008 та наступних роках і будуть визначені конкретні напрями та розміри бюджетної дотації для тваринництва.
- Юрію Федоровичу, всі проблеми аграрного сектору, яких би ми сьогодні не торкались, повинен вирішувати висококваліфікований фахівець: сучасний менеджер, агроном, зооінженер, механізатор… Чи встигає за новим виробництвом аграрна освіта?
- Наша освіта має величезний потенціал. Сьогодні до сфери управління міністерства належать 22 вищі навчальні аграрні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації, з них 6 мають статус національних. В кожному регіоні працюють вузи, коледжі, технікуми, професійно-технічні училища, в яких молодь отримує аграрні професії. 71% наших студентів – сільські діти.
Ми активно працюємо над поглибленням ступеневої освіти, її інтеграції, впорядкування мережі навчальних закладів. З цією метою за останні роки створено 17 університетських центрів, вони формуються за галузево-територіальним принципом. Маємо в структурі вузів 14 науково-дослідних інститутів, 67 проблемних лабораторій, 21 науково-виробничий комплекс, десятки учбових дослідних господарств, 11 регіонально-практичних центрів.
В наших закладах освіти студенти навчаються за 127 спеціальностями та 138 спеціалізаціями, що теж говорить про масштабність підготовки фахівців для аграрного сектора економіки.
Приєднавшись до Болонського процесу в травні 2005 р., ми зобов’язались проводити відповідне реформування і здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських та світових норм і стандартів, зберігаючи при цьому національні особливості власної вищої освіти. Тому аграрна освіта нині проходить етап оновлення і спрямована, перш за все, на якісну підготовку фахівців для аграрного сектору економіки. Та головне наше завдання – не лише дати знання та навички, а підготувати всебічно розвинену особистість, яка прагнутиме жити за новими стандартами і водночас підвищуватиме стандарти аграрного виробництва.





Схожі новини
  • Аграрний сектор продовжує нарощувати показники
  • Аграрний «мізер» Держбюджету-2013
  • Мінагрополітики: В 2012 році аграрний сектор отримає 6,4 млрд гривень державної підтримки
  • Чи ефективно використовуємо бюджетну підтримку?
  • ПРАГМАТИЧНИЙ АГРАРНИЙ БЮДЖЕТ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.