Володимир ГОРЖЕЄВ. РИНКОВІ ПРАВИЛА ОДНАКОВІ ДЛЯ ВСІХ КРАЇН

15 March, Розділ Особистість, переглядів 6 023

-- Рік тому Україна ввела заборону на ввезення сировини та готових продуктів тваринного походження з Польщі. Чи буде відновлено такий імпорт?
– Україна, згідно з міжнародним законодавством, зокрема Санітарним кодексом наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро, може перевіряти підприємства тих країн, які постачають продукцію на її ринок. Застосувавши таке право, українська сторона здійснювала аудит польської ветеринарної служби та інспектування відповідних виробництв. Вже під час першої перевірки виявлено ряд суттєвих недоліків, про що наш Держдепартамент повідомив польську сторону.
Щойно фахівці Держдепартаменту ветмедицини на чолі з головним держветінспектором України зустрілися з керівником ветслужби Польщі й побували на підприємствах, які раніше інспектувалися. Нині всі матеріали узагальнюються. Сьогодні можна казати, що більшість недоліків польська сторона усунула.

-- Чи інспектуватимуть поляки наші підприємства-експортери меду?
– Україні непросто закріплюватися на ринку Євросоюзу. Слід довести свою спроможність експортувати високоякісну продукцію. Три роки тому ми в Брюсселі представляли програму державного моніторингу виробництва меду, і за цей час переконали європейського споживача, що протидіємо виникненню хвороб у бджіл, відслідковуємо наявність залишкової кількості в солодкому продукті антибіотиків, пестицидів тощо. Тобто, ці параметри контролюються на державному рівні. Тому 2 лютого між Україною та Польщею підписано протокол, отже не існує жодних неузгоджених питань щодо постачання українського меду в цю країну.

-- А яка ситуація з російським ембарго на постачання нашої м'ясо-молочної продукції?
– Поступово експорт вітчизняного м'яса та молока до РФ відновлюється. З березнія 2006 р. «Россільгоспнаглядом» дозволено поставки продукції до Росії шістьом українським молокопереробним підприємствам. У листопаді-грудні до них додалося 10 м'ясопереробних, і у січні – ще 2 підприємства.
Українська сторона 23 січня надіслала листи «Россільгоспнагляду», згідно з якими до наступного інспектування готові 9 молокопереробних підприємств і 6 птахофабрик. Тобто, в українсько-російських відносинах відстежується прогресивна динаміка. Все просто: виконав ветеринарно-санітарні вимоги – отримав дозвіл на експорт. До речі, Молдова також має наміри перевірити кілька українських молочних підприємств, і це нормальна вимога, проти якої Україна не заперечує.

-- Якщо є порозуміння, то чому 5 лютого РФ обмежила кількість пунктів пропуску української молочної продукції?
– Такий досвід мають країни Євросоюзу. Там не можна через один пункт пропуску завозити різну продукцію тваринництва. У ЄС чітко визначено, що певна продукція може потрапити в країну через певний прикордонний пункт пропуску. Тому такі вимоги РФ Україна сприймає нормально. Головне, щоб ці заходи не зашкодили експортно-імпортним операціям, а також унеможливлювали контрабандну діяльність.

-- Тобто, Ви підтримали б ініціативу кількох народних депутатів щодо запровадження більш жорсткої системи проходження продуктів харчування і насамперед, м'яса через українські кордони?
– На жаль, я не бачив проекту цього документа, але вважаю, що такий документ потрібен. У директиві ЄС щодо експорту продукції з третіх країн чітко виписана експортна процедура: керівник підприємства повідомляє про це офіційного лікаря ветмедицини цього підприємства, куди планується постачання, той, у свою чергу, за 15 днів інформує відповідний пункт пропуску через держкордон. Це унеможливлює підробку ветеринарних сертифікатів, контрабанду. Зауважу, що такий механізм не слід затверджувати законом – досить підзаконного акта, постанови КМУ або наказу Мінагрополітики, які швидше реєструються у Мін'юсті й діють.

-- Оцініть, будь ласка, роботу Департаменту з попередження захворювання птиці на високопатогенний грип.
– Департамент стежить за епізоотичною ситуацією в світі та адекватно реагує на факти виявлення небезпечних інфекцій. Проблема високопатогенного грипу птиці знову актуальна. Востаннє ця хвороба була зафіксована у Великій Британії, яка змушена знищити 160 тисяч індиків. І департамент оперативно тимчасово повністю заборонив завезення продукції птахівництва з цієї країни. А незадовго до цього таку заборону було введено щодо Краснодарського краю РФ та одного з регіонів Угорщини.
Торішні заходи України з локалізації та ліквідації осередків виявлення високопатогенного грипу в Криму були надзвичайно високо оцінені МЕБ, відповідними фахівцями Нідерландів, Італії, а також ООН. Нинішня тепла зима і велика кількість диких птахів, які залишилися на зимівлю, також змушує до здійснення систематичного контролю за вакцинацією птиці проти хвороби Ньюкасла.
Велика робота проводиться спеціалістами державних установ ветмедицини щодо забезпечення профілактики виникнення в Україні високопатогенного грипу птиці. Небагато знайдеться країн у світі, які налагодили виробництво вакцини проти вищезгаданого вірусу. Українські науковці з Харкова (ННЦ «Інститут експериментальної i клiнiчної ветеринарної медицини») та Києва (ВНП «Укрзооветпромпостач» та НАУ) практично за 9 місяців змогли розробити дві недорогі вакцини, на які чекають випробування. Зрозуміло, що щеплення потрібно буде проводити не на птахофабриках, де передбачений закритий режим утримання птиці, а в особистих господарствах, де качки, гуси, кури, індики можуть мати контакт з дикими птахами. Є окремі випадки, коли господарі нехтують заходами безпеки. Нещодавно Держдепартамент розробив і зареєстрував у Мін'юсті ветеринарно-санітарні вимоги утримання птиці в особистих селянських господарствах.
Хочу наголосити, що, можливо, доцільно створити бівалентну вакцину, оскільки в Україні все птахопоголів'я обов'язково вакцинують від хвороби Ньюкасла, а тепер є потреба вакцинувати й від високопатогенного грипу. Міністр агрополітики Юрій Мельник на засіданні Державної протиепізоотичної комісії при КМУ підтримав пропозиції щодо виділення вченим коштів на розробку, удосконалення та впровадження промислової технології виготовлення вакцин.

Записала Оксана ТАБАЧЕНКО
За матеріалами прес-конференції від 6 лютого 2007 р.