Криве дзеркало реальності

03 July, Розділ Різне, переглядів 4 695

Аби успішно господарювати на землі, потрібно вдало організувати не лише сам процес виробництва, а і його безпеку та контроль. Адже крадіжки, шахрайство, помилки при оформленні документації тощо – реалії сьогодення, від яких залежить рівень витрат, рентабельність та прибутковість компаній.
На жаль, злодії та шахраї - не єдиний головний біль аграрія. Все гучніше у топ-проблемах сільського господарства фігурує аграрне рейдерство. Так, нещодавно Опендатабот - сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень, посилаючись на Генпрокуратуру, оприлюднила статистику таких захоплень в Україні. За останні п’ять років на території держави відбулося майже 1700 рейдерських атак, з них – понад 500 за останні півтора-два роки. Найбільше потерпають підприємці у Києві та Київській області: тут було зареєстровано майже 400 рейдерських нападів. На 2-му місці – Дніпропетровська та Львівська області. У кожній зафіксували понад 100 випадків рейдерства.
Приголомшлива історія
Вікторія Кулик, засновниця ФГ «Дар’я і я», яка розповіла про шахрайську схему «віджимання» сімейного бізнесу, вразила всіх присутніх.
Напередодні новорічних свят, а саме 30 грудня, жінка хотіла внести дані про сплачені податки і не змогла зайти у систему. Спробувала зайти на сайт реєстрації і у графі «Власник» побачила поруч із назвою свого господарства чуже ім’я.
«Наше фермерське господарство орендує 600 гектарів землі. Вчасно сплачуємо податки, розраховуємося з працівниками і орендодавцями. Продати чи передати підприємство не могли, бо воно обтяжене кредитами на техніку. Тому коли виявили у держреєстрі зміну власника, зрозуміли: це рейдери, – повідомила Вікторія Кулик. – Заяву до правоохоронних органів подали ще 31 грудня, але й досі не опитані свідки, ніхто не шукає реєстратора Прошкіна і так звану власницю Лауру. Ми звернулися до громадськості, ЗМІ, представників влади, закликаємо власників малих агропідприємств, аби підтримали нас. Бо сьогодні у нас забирають бізнес, а завтра - можуть у них».
Свою історію Вікторія проілюструвала фотографіями і пояснила, якими детальними кроками є шанс вирішити проблему і врятуватись. Адже В. Кулик за кілька місяців зіткнулась з такими деталями, від яких залежала вся успішність її боротьби в правовому полі. Головне правило, яке мають запам’ятати власники фермерського бізнесу, наголосила фермер, що в подібних ситуаціях є лише два можливих шляхи вирішення проблеми. Перший - подати скаргу до Мінюсту. Другий – скарга до Господарського суду. Будь-які інші кроки дозволять звинуватити фермера у протизаконному збагаченні, що унеможливить вирішення спору. Зокрема, спроба «домовитись» із дружнім реєстратором напряму.
Та найстрашніше, якщо бізнес поспіхом перепродадуть у офшори. Тому краще не затягувати час і діяти негайно: подавати скарги, звертатись до поліції, антирейдерських штабів при облдержадміністраціях, преси. Потрібно знати: в Мінюсті працюють консультаційні відділи, які й допомагають писати скарги до відомства. Консультанти там дуже ввічливі, освічені й працюють безкоштовно. А неправильно складену скаргу Мінюст навіть не розглядатиме, тому не варто нехтувати допомогою державних спеціалістів.
Тим часом на ФГ «Дар’я і я» наклали арешт і ведуться слідчі дії.
Ніколи не потрібно здаватися, наполягала Ольга Матвіїва, директор «БІЗНЕС-ВАРТА». Вона доволі детально пояснила учасникам конференції «Ризики та протидія шахрайству», як взаємодіяти з державними органами, чого від них очікувати, на яку підтримку розраховувати. Водночас О. Матвіїва переконана: тим, хто потрапив у згадані історії, потрібно об’єднуватися. Бо лише спільні зусилля людей можуть кардинально змінити ситуацію з рейдерством.

До рейдерських захоплень відносять правопорушення, які проходять за двома статтями Кримінального кодексу: протидія законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ), яка зустрічається у три рази частіше, та протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 ККУ). Буває таке, що за фактом взагалі не порушують кримінальні провадження або ж відкривають їх за невідповідними статтями, бо в українському законодавстві досі не прописане таке поняття як «рейдерство». Більше того: немає відповідної законодавчої бази для притягнення до відповідальності. А черговий антирейдерський законопроект (№8121), який передбачав встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, Верховна Рада наприкінці грудня 2018-го відправила на повторне друге читання.

Як протидіяти?
Загалом усі, хто завітав на конференцію, організовану ГК «ПроАгро Груп», спільно з юридичною компанією Winner, почули багато корисних і змістовних порад у протидії шахрайству, крадіжкам, рейдерству.
Так, Анатолій Косован, адвокат, керуючий партнер Kosovan Legal Group, пояснив, що найбільш розповсюдженими підставами для судового розірвання договорів оренди землі є систематична несплата, прострочення сплати в кілька місяців – істотне порушення договору, систематичне прострочення, індексація – істотна умова ст. 15 Закону України «Про оренду землі», проте несплата індексу інфляції – неістотне порушення (ВСУ N 6-1449цс17). Щоб захистити свою землю, потрібно складати надійні договори на користування землею з обов’язковою реєстрацією та перевіркою порядку її проведення. Договори потрібно контролювати і тримати їх у безпеці. Варто вводити обмеження повноважень директора, бути соціально активними, перевіряти раніше зареєстровані права і моніторити судові справи.
Безпечний аудит є одним із важливих заходів для визначення рівня захищеності підприємства та пошуку його слабких місць, вважає Ігор Петровський, керівник служби економічної безпеки Fenix-Agro. Втім, для успішного аудиту необхідне прагнення керівництва до виконання рекомендацій по усуненню факторів, що є ризиковими чи потенційно ризиковими. Лише за таких умов стає можливим попередження максимальної кількості ризиків. Зокрема, в їхній компанії було проведено аудит, на основі якого розробили рекомендації для керівництва. Цього року планується впровадження системи комплаєнс-контролю: це дозволить повністю уникнути можливих випадків отримання відкатів на підприємстві.
Також спікер порадив тримати документи в надійних місцях з обмеженим доступом. Потрібно фіксувати: хто і коли отримує ту чи іншу копію документу. Варто системно навчати колектив, особливо на випадок рейдерства і не шкодувати грошей на безпеку IТ-системи, хоча це і коштує дорого. Доцільно розробити систему доступу працівників до баз даних і захистити її від стороннього втручання.
Кібершахраї «не дрімають»
Голландець Корнеліс Хузінха 18 років тому заснував в Україні агропідприємство. Сьогодні ТОВ «Кищенці» обробляє майже 16 тис. га землі, успішно займається тваринництвом (ВРХ та свині), рослинництвом (вирощує зернові та технічні культури) і входить до ТОП-100 передових аграрних підприємств нашої країни. Корнеліс, як водиться у Євросоюзі, застосовує в господарстві найсучасніше обладнання та сільгосптехніку.
Наприклад, торік ТОВ «Кищенці» відкрило доїльну залу GEA Westfalia типу «карусель» на 80 корів - другу велику «карусель» в Україні та п’яту - в Європі. Голландець активно підтримує освітні проекти. З 2018-го на базі господарства діє інноваційний навчальний центр із підготовки спеціалістів молочнотоварних ферм, а ще компанія є меценатом Українського аграрного ліцею.
А тепер уявіть: на початку квітня при розрахунку за товар у ТОВ «Кищенці» вкрали з рахунку майже €200 тисяч. Купуючи нетелів, господарство перерахувало частину коштів на рахунок постачальника. Та він (чеська компанія) їх так і не отримав. Шахраї перехопили паролі через український сервер, відправили господарству документ з іншим розрахунковим рахунком і забрали гроші.
Представники господарства написали заяву до поліції та кіберполіції. Вже вдалось ідентифікувати власника рахунку, на який перерахували кошти. Зараз правоохоронці та підприємство працюють над поверненням коштів власникам.

Як виявляти людей, котрі можуть спричинити витік інформації з підприємства, і як їх примусити нести фінансову відповідальність за такі вчинки? Керівник практики кримінально-правового захисту аграрного бізнесу Revealing Information Юрій Ярецький пояснив: аби не стати жертвою шахрайства, агропідприємствам слід впроваджувати системний підхід до виявлення шахрайських схем і не уникати звернень по допомогу до фахівців. Нині вже є приклади корпоративного шахрайства. Воно може проявлятися, скажімо, в штучно створеній заборгованості підприємства, для чого підробляють документи. Тому в компанії варто запроваджувати незалежну службу безпеки. Хоча і при її наявності не слід нехтувати аудитом. У 90% випадків розкриті злочини завершуються лише звільненням, а повинні доводитися до логічного завершення – кримінальної відповідальності з матеріальною компенсацією. Як експерт у сфері захисту від недружніх поглинань, рейдерства та захисту прав потерпілих у кримінальних справах, Юрій Ярецький дав присутнім професійні рекомендації, як розробити алгоритми усунення ризиків втрати бізнесу, захиститись від корупційних дій судових органів та протидії шахрайським схемам.
Порадами і досвідом - як виявити шахраїв серед власних співробітників – поділився й Володимир Бабій, керівник відділу впровадження інноваційних проектів UkrLandFarming. У результаті масштабних перевірок і запровадження телеметрії, наголосив експерт, керівництво компанії наважилося на рішучий крок і звільнило більше 200 осіб. Запроваджена система дозволяє управляти інформацією на всіх етапах виробництва – від поля до елеватора. Це і контроль роботи техніки, контроль використання пального, моніторинг роботи причіпного обладнання, система обліку і контролю за збором врожаю. Відтепер у компанії також знають все про роботу їхньої техніки. Контролюється рух і використання пального, робота причіпного обладнання. З найпоширеніших випадків зловживань, що виявлені телеметрією, - крадіжка на полі, завантаження в сторонній автомобіль, крадіжка/зсипання в дорозі, з'їзд з дороги та зсипання, передача GPS в легковий автомобіль, обмолот полів чужими комбайнами, вивантаження в обхід системи «Свій-Чужий», вивантаження з перевантажувача в сторонній автомобіль. Словом, агрокомпанії можуть потерпати від різних видів шахрайства. Та варто пам’ятати, що часто шахраями можуть бути працівники компанії.
До слова, більше про крадіжки палива розповіли Микола Пилипенко, консультант з GPS-моніторингу транспорту і контролю палива компанії SmartFarming та Євген Іващенко, керівник диспетчерської служби ТОВ «ЛатАгро». Експерти констатували: найкращою профілактикою такого виду шахрайства може бути регулярна інвентаризація. Детально - як її правильно проводити - написано в наказі Мінпаливенерго.
Контроль, облік, безпека
Чи можуть допомогти агропідприємствам дрони? Так - упевнений Валерій Яковенко, засновник Drone.ua, особливо завдяки Private Cloud Access (приватний доступ), який дозволяє використовувати існуючі організаційні ресурси господарства і керувати всіма комерційними операціями безпілотних літаків у вашій приватній мережі. Такі рішення можуть бути запроваджені в приватному безпечному мережевому середовищі.
Private Cloud Access не вимагає підключення до загальнодоступної мережі. Облікові записи користувачів зберігаються в базі даних FlightHub PE, шифруються за допомогою алгоритму AES-256. Інформація про обліковий запис і пароль не надсилатиметься на сервер DJI. Безпечне підключення - зв'язок між додатками Pilot PE і FlightHub Government Edition - встановлюється на HTTPS. Динамічна URL-адреса (URL-адреса потокового відео в реальному часі) містить динамічні параметри, що дозволяють уникнути витоку URL-адрес неавторизованим користувачам, навіть у тому ж мережевому середовищі. FlightHub Live Operations забезпечує детальний стан повітряного судна в режимі реального часу. У майбутньому FlightHub EE буде підтримувати DJI WebSDK, що дозволить користувачам максимально використати весь потенціал управління безпілотним управлінням завдяки інтеграції FlightHub EE з існуючими додатками або створенню власних веб-додатків і функцій, пристосованих до їхніх спеціалізованих потреб.
Сьогодні існує безліч способів махінацій зі зважуванням зерна, а контроль цього процесу не завжди стовідсотково ефективний. На цьому акцентував Олексій Семенець, заступник генерального директора ТОВ «Фірма «КОДА». Олексій протягом 20-ти років працює у сфері розробки і впровадження вимірювальних систем, засобів автоматизованого управління, контролю і обліку та створення спеціалізованого програмного забезпечення. Тож, на думку експерта, найсучасніше технологічне обладнання забезпечує точне зважування продукції, вимірювання рівня, автоматизований контроль та облік транспортних і товарних потоків при отриманні й відвантаженні сировини або готової продукції.
Не менш важливо й актуально нині створити і впровадити в роботу комплексну систему обліку земельного банку. Правильно побудована ІТ-інфраструктура забезпечує фіксацію та аналіз усіх необхідних показників земельного банку відповідно до впровадженої методології. На цьому під час конференції наголосив Віталій Бєлєнков, технічний директор ТзОВ «Глобал ГІС». Упровадження системи управління земельним банком, вважає інженер, підвищить контроль за активами, забезпечить гнучку звітність і надання інформації оперативно, підвищить роботу фахівців та інформаційну безпеку. «Система управління земельними активами має бути фундаментом в «архітектурі» загальної системи управління агропідприємством, - констатував Бєлєнков. – Адже від точності даних про площу земельних ділянок, що орендуються, залежить бюджет нарахувань по орендній платі, а від точності площі полів, які є в обробітку, - виробничий бюджет». А вже завдання його компанії - спростити і здешевити вироблені нею продукти, щоб зробити їх масовими та доступнішими для більшості бажаючих.
Про ситуацію знають
Найпоширеніша проблема вчинення рейдерства зі слів Руслана Сидоровича, народного депутата України, члена Ради з питань судової реформи ВРУ, - можливість підроблювати нотаріальні документи та судові рішення. Ця проблема потребує вирішення на рівні уряду шляхом внесення змін до відповідних підзаконних нормативно-правових актів. Дуже допомогти у боротьбі з рейдерством міг би законопроект №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». Але проект закону поки що на доопрацюванні.
Радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол підтвердив, що рейдерство - одна з основних проблем сьогодення в агросекторі. Чому? Зрозуміло: через корупцію та недосконале законодавство. Про кілька рейдерських історій М. Апостол почув уперше і пообіцяв детально розібратися в них.
Цікаві цифри навів Роман Мамедов, керівник відділу продажів компанії «Ліга:Закон». За його словами, щорічно в Україні відбувається 3000 спроб рейдерських захоплень, 50% з яких - аграрні об’єкти. Ця статистика має змусити власників бізнесу подумати про свою безпеку. Основний розрахунок рейдерів - ефект несподіванки в період збору врожаю, тому дуже важливо позбавити їх цієї можливості. Контроль за майном вкрай важливий, як мовиться: «Попереджений - значить озброєний». В допомогу аграріям компанія створила спеціальний сервіс «SMS-Маяк», який вчасно попередить про початок неправомірних дій з боку третіх осіб, а отже дозволить захистити майно від рейдерських атак.
Резюмуючи все почуте, можна сміливо пригадати відомий народний вислів: «Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих». Потрібно вживати всіх можливих заходів, аби убезпечити власний бізнес від хапуг, крадіїв, шахраїв і рейдерів.
АВТОР
Коментар
Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України
Рейдерства в Україні немає. Є шулерство і бандитизм. Наших юристів, і зокрема Мінюст, я вважаю дахом цього злочину. Адже для боротьби з бандитизмом і шахрайством законодавча база є, а рейдерство – нове явище у злочинному світі, його «потрібно дослідити, прийняти відповідні закони» і т.д. Можна подумати, якщо парламент прийме гарний закон, то хтось його схоче виконувати…
Правоохоронці ловлять тітушок, на пару діб садять до ізоляторів, а потім випускають. От і всі дії. І ніякий суд не стане на захист власника господарства, яке незаконно перереєстрував приватний реєстратор. І чомусь саме Мінюст, який видав цьому горе-фахівцю ліцензію, не може зробити елементарного: відібрати її у недобросовісного реєстратора!
Асоціація фермерів і приватних землевласників України має безліч прикладів рейдерства в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській областях. Це відбувається тому, що ласі до землі ділки прагнуть у незаконний спосіб відібрати побільше землі, поки у нас не працює земельний ринок.
Що залишається фермерам? Захищатись! Тому дрібні землевласники створюють власні загони самооборони виключно для захисту свого, найчастіше сімейного, бізнесу. Такі загони вже є на Дніпропетровщині, Одещині, Полтавщині, Черкащині, Кіровоградщині. Результат відчутний: раніше було до 3-х тисяч захоплень господарств, а торік уже 30-40. Крім того, завдяки сумлінним юристам, фермери навчились швидко реагувати на рейдерство і активно відстоювати себе у судах.
Але щоб перемогти ці негаразди назавжди, потрібно єдине - політична воля керманичів держави. Елементарний приклад: за часів президентства Леоніда Кучми захопили одне господарство. Фермери одразу йому пожалілись. У п’ятницю підприємство «віджали», а вже у понеділок всі сертифікати і відповідні документи були повернуті власникам землі. Отже, є воля - є рішення. Держава має стояти на захисті інтересів своїх громадян.
Кінцевою ж метою земельної реформи повинно бути створення сімейного бізнесу на селі. На найбагатших землях Європи мають проживати найбагатші фермери Європи. Час будувати Європу в себе.
Ми визнаємо європейські цінності та демократію. Останні 5 років ми наполегливо йшли до демократії. А вона є там, читайте класиків, де середній клас перевищує 50%. Що ж ми отримали натомість? А результати діяльності нашої влади за ці 5 років такі. ФОПів стало менше на 300 тисяч, фермерів - на 11 тисяч! То ми створюємо середній клас чи знищуємо його? Саме тому нам, фермерам України, вдалось переконати різні міжнародні фінансові інституції, що при наявності президента в нашій країні, який сповідує феодалізм, продаж землі закінчиться для українського фермера плачевно.