- Експорт української м’ясної продукції. Проблеми і перспективи.
- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
ХТО В ЄС БУДЕ ПЕРШИМ - ЯЙЦЕ ЧИ КУРКА?
24 березня в Міністерстві аграрної політики відбулася нарада за участю керівників державних підприємств, відомчих установ, науковців і представників агробізнесу. Обговорювали важливу і актуальну для України тему - експорт продукції птахофабрик на ринки країн Європейського Союзу.
Птахівництво в нашій країні - одна з галузей тваринництва, що інтенсивно розвивається. За даними голови асоціації «Союз птахівників України» Олександра Бакуменка, торік у країні зафіксовано рекордну кількість виробленого м'яса птиці - понад 1 млн. тонн (у живій вазі), що на 16% перевищує показники 2007 року. Також в Україні в минулому році вироблено 15 мільярдів яєць. Тобто, як засвідчує статистика, резерви і можливості до збільшення виробництва вітчизняні птахофабрики мають, однак на заваді подальшого розвитку галузі стала економічна криза.
На думку заступника міністра аграрної політики Анатолія Мирошнікова один із виходів, який сьогодні здатен підтримати українську економіку - це підсилення експортного потенціалу. Вітчизняним виробникам вкрай необхідно експортувати продукцію на ринки ЄС, але нині Україна має право постачати на європейські ринки лише рибу, яєчний порошок і продукцію бджолярства (мед). «Галузь птаховиробництва вже готова постачати м'ясо птиці та харчові яйця до країн ЄС, - зазначив Анатолій Михайлович. - Адже сьогодні багато підприємств працює не на повну потужність через відсутність ринків збуту».
Початок у справі експортування продукції українських виробників до ЄС вже покладено. За результатами переговорів Міністерства аграрної політики і комісії ЄС в червні в Україну повинні прибути представники від Євросоюзу, які інспектуватимуть вітчизняні підприємства і з'ясовуватимуть: наскільки українська продукція відповідає європейським стандартам. За словами голови Держкомітету ветеринарної медицини України Петра Вербицького, відкриття зовнішніх ринків для вітчизняних виробників сьогодні є пріоритетом діяльності Мінагрополітики і Держкомітету ветмедицини. Саме ці відомства мають гармонізувати українське законодавство з вимогами ЄС і СОТ. «Сьогодні вже близько 70% законодавчих актів приведено у відповідність і робота триває, - зазначив Петро Вербицький. 
- В свою чергу виробники мають показати інспекторам від ЄС технологію виробництва і систему управління якістю та безпекою продуктів ХАССП».
Запровадження системи ХАССП (НАССР) є обов'язковою умовою для підприємств харчової промисловості, які мають наміри підкоряти своєю продукцією європейські ринки. Бо нині, в умовах жорстокої конкуренції, все більше уваги приділяється контролю якості та безпеки продуктів харчування, а принципи системи ХАССП мають на меті упорядкувати і систематизувати такий контроль.
Ця система визнана на світовому рівні, і сьогодні в країнах Європейського Союзу, США, Канаді впровадження й використання методу ХАССП в харчовій промисловості є обов'язковим. В Україні до цього часу система ХАССП, як і атестація ISO, є добровільними системами сертифікації. Та, за словами заступника міністра агрополітики Анатолія Мірошникова, саме наявність на українських підприємствах системи діючого контролю ХАССП є однією з головних вимог від представників ЄС. І виробники, які мають амбіції потрапити на європейські ринки, мають в короткі терміни самотужки чи, користуючись послугами консалтингових компаній, опанувати інтегровану систему управління якістю та безпекою продуктів.
На думку голови Держкомітету ветеринарної медицини Петра Вербицького, у нас є шанси до кінця поточного року мати з десяток підприємств, яким вдасться потрапити на ринки країн Євросоюзу. «Упередженого ставлення до України не буде, - запевнив вітчизняних виробників Петро Вербицький. - Представники комісії ЄС налаштовані лояльно і наше завдання просте - показати злагоджено діючу систему». Крім цього, за словами заступника голови Держкомітету ветмедицини Віталія Башинського, не вирішене питання з сертифікацією продукції. В Євросоюзі цим займається і контролює один орган, а в Україні це питання вирішують дві установи.
Директор Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Артур Абрамов наголосив на важливості наявності контролю за якістю продукції на державному рівні Державним комітетом ветмедицини та обов'язків контролю на рівні виробництва. Для цього на кожному підприємстві має бути створена виробнича лабораторія. «Хоча підготовка виробничих лабораторій потребує чималих фінансових затрат, але водночас це дає можливість виконувати увесь спектр фізико-хімічних і мікробіологічних аналізів готової продукції, сировини, санітарного стану виробництва (устаткування, приміщення, персоналу) власними силами, а не звертатися за допомогою до інших акредитованих організацій, - зазначив Артур Вікторович. - До того ж, наявність систематичного контролю на рівні виробництва позитивно вплине на якість продукції».
На сьогоднішній день в Україні є всього кілька підприємств (якщо говорити про птахівництво), які готові до перевірки ЄС та експорту продукції на європейські ринки. Наприклад, ВАТ «Миронівський хлібопродукт» - один із лідерів агропромислового комплексу України, що працює на вітчизняному ринку вже 10 років і являє собою комплекс із 19 підприємств, який об'єднує виробничі потужності всього технологічного ланцюга м'ясного виробництва - від вирощування та виробництва кормів, інкубаційних яєць, вирощування великої рогатої худоби та домашньої птиці до переробки і реалізації готової продукції. Всі необхідні вимоги від ЄС виконані і на агропромисловому комплексі «АгроМарс».
Член наглядової ради, власник ГК «Овостар Груп», яке об'єднує завод яєчних продуктів ТОВ «Овостар» і птахофабрику «Україна», Віталій Вересенко вважає: «Експортний потенціал птахівництва України значний, але багато в чому він залежить від законодавства країн Євросоюзу. Та за підтримки Міністерства аграрної політики України ведуться перемовини і цілком можливо, що найближчим часом українські птахофабрики отримають дозвіл на експортування продукції на європейські ринки. Щодо заводу яєчних продуктів ТОВ «Овостар», то влітку минулого року тут успішно завершено процес побудови інтегрованої системи управління якістю та безпекою продуктів ХАССП. Також на заводі «Овостар» функціонує власна лабораторія, де проводяться лабораторні дослідження, результати яких мають юридичну силу. А от на птахофабриці «Україна» робота щодо запровадження системи ХАССП тільки починається. Проблема у фінансуванні».
Отож наразі птаховиробники зайнялися освоєнням євростандартів. Завдання, яке стоїть перед підприємствами - задіяти весь експортний потенціал птахофабрик і відкрити додаткові ринки збуту. І, як зазначив «головний птахівник» країни Олександр Бакуменко, звісно, Україні не вдасться відразу реалізовувати харчове яйце через мережі супермаркетів в Європі, проте постачати яйця для виробництва продукції на європейських підприємствах - цілком реально для українських виробників. І поки визначається перелік птахофабрик, які мають бажання і можливості підкорити європейські ринки, впроваджується система контролю ХАССП. А на підприємствах, де вже діє ця інтегрована система управління якістю та безпекою продуктів, проводяться позапланові перевірки. В чергу до країн ЄС вже стали українська молочна продукція і яловичина.
Людмила ЛЕБІДЬ
