Аграрний тиждень. Україна
» » » ФОРУМ РУШІЇВ АГРАРНОГО ПІДНЕСЕННЯ
» » » ФОРУМ РУШІЇВ АГРАРНОГО ПІДНЕСЕННЯ

    ФОРУМ РУШІЇВ АГРАРНОГО ПІДНЕСЕННЯ


     

     

      alt  Аграрний бізнес дійсно міг би стати рушієм піднесення сільського господарства України й неабияк посприяв би виведенню нашої держави у світові лідери з виробництва високоякісного продовольства.

     

        Ми насправді маємо величезний потенціал, щоб годувати світ не лише хлібом, але й мясом, молоком, цукром, овочами та фруктами. Втім, поки що нам самим ще не вистачає харчів. Згадаймо м’ясо, цукор, масло, ба, навіть картоплю…

        Нагода відверто поговорити про наболіле, дізнатися про зарубіжний і вітчизняний досвід становлення прибуткового виробництва в аграрному секторі була під час ІІ-го щорічного форуму Інституту Адама Сміта «Агробізнес України», що відбувся у Києві.

        У конгресі взяли участь представники іменитих зарубіжних фірм та організацій, що працюють в агросекторі, або в той чи інший спосіб з ним себе асоціюють. Прибули й керівники авторитетних громадських організацій аграрного напряму України, лідери передових холдингів і підприємств вітчизняного сільгоспвиробництва. Не проігнорували нагоди поспілкуватися про інтереси агробізнесу й представники влади.

        Сергій Мельник, заступник міністра аграрної політики України, у своєму вітальному слові підкреслив, зокрема: «Виробництво агропродукції – це перспективний бізнес і головне завдання влади - створити сприятливі умови для його розвитку, для залучення інвестицій».

         - Сьогодні ми посідаємо перше місце в світі з експорту олії, друге – з експорту зернових, - констатував, виступаючи, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. - А чи утримаємо ми такі високі позиції? Важко відповісти

     

    altоднозначно. Не секрет, що ми є свідками світової продовольчої кризи. Харчів щороку все більше не вистачає. Україна, маючи найродючіші землі, не використовує таке багатство, аби заробляти на годуванні світу. Більш того – ми завозимо з-за кордону продукти, які могли би самі експортувати мільйонами тонн. Деякі політики кажуть: треба більше дотувати сільське господарство з бюджету. Але світовий досвід говорить про інше. Державні дотації насправді не стимулюють значного зростання виробництва. І наш гіркий досвід довів: збільшуючи підтримку з казни в десять разів, ми отримували зростання виробництва лише на третину. Разом із тим прихід інвестицій давав багатократний ефект. То чому ж інвестори не квапляться вкладати свої фінанси в український АПК? Питання на поверхні: очікувані ризики значно перевищують очікувані прибутки.

        Президент Аграрної палати України Дмитро Березовський висловив своє бачення основних тенденцій АПК і означив найперспективніші напрями агробізнесу. Зокрема, на його думку, варте особливої уваги органічне виробництво, адже Україна має для його успішного ведення чудові умови.

        Жиль Мететаль, директор Департаменту агробізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) розповів про стратегію фінансової підтримки сільгоспвиробників і агробізнесових структур, підкресливши, що для прийняття рішення щодо виділення кредитних ресурсів неабияке значення має переконливо аргументований бізнес-план, що його мають запропонувати бажаючі отримати кредити.

        Коли мова зайшла про перспективи української буряко-цукрової галузі, досвідом організації виробництва поділився генеральний директор холдингу «Астарта» Віктор Іванчик. Він підкреслив, що вийти з кризи з найменшими втратами

     

    altкомпанії допомогла вертикальна інтеграція і широка спеціалізація. Так, до кризи до «Астарти» входили 80 агрофірм. Після обєднання їх стало вдесятеро менше, що дозволило оптимізувати витрати, спростити й покращити управління. Було проведено реконструкцію цукрових заводів, після чого значно зменшилися витрати на енергоносії. Сьогодні компанія забезпечує свої цукрові заводи власною сировиною, вирощуючи буряк за сучасними технологіями. Відходи цукрового виробництва - гичка й жом - не гниють у полі й не звалюються у відвали, а згодовуються худобі. Холдинг має величезну череду великої рогатої худоби – 25 тис. голів, із них – 10 тисяч дійних.

        Отже, бурякоцукрову галузь можна не лише відродити, а й повернути Україні славу сильного гравця на світовому ринку цукру.

        Окремі виступи на форумі «Агробізнес України» були присвячені питанням підвищення конкурентоспроможності українського АПК, іноземному стратегічному інвестуванню та фінансовим питанням, розвитку інфраструктури, оптимізації бізнес-процесів, підвищенню прибутковості аграрних компаній.

        Тетяна Корост, директор «Агрофірми «Маяк» (Полтавщина), Герой України:

        - Нас, сільгоспвиробників, звідусіль закликають побільше сіяти цукровий буряк, бо країні, мовляв, цукру не вистачає, а вітчизняним цукровим заводам бракує сировини через те, що аграрії віддають перевагу іншим культурам. Дійсно, солодкі корені вирощувати дорожче і мороки більше. Але ж попри все ми щороку виділяємо під цукровий буряк близько 1000 га ріллі. Як слід удобрюємо ґрунт, засіваємо якісне насіння, витрачаємось на засоби захисту, на пальне, на відповідну високотехнологічну техніку. Збираємо рясні врожаї. Укладаємо договір із цукрозаводом. Здаємо туди сотні

     

    altтисяч тонн солодких буряків. Але цукровики не завжди сумлінно розраховуються за поставлену сировину.  Хоча й ціни на солодкий пісок доволі високі!  Наша агрофірма, сподіваючись на сумлінну оплату за вирощений і зданий цукровий буряк, придбала два високотехнологічні імпортні бурякозбиральні комбайни, іншу добротну техніку, щоби збільшити площі посівів солодких коренів і нарощувати їх виробництво. Тепер от що робити, все згортати? А наші благодатні землі, виходить, краще засівати тільки тим, що без мороки можна виростити, продати й добру ціну взяти? При такому ставленні можна дохазяйнуватися до суцільної пустелі… Сподіваюся, що переробними  цукрового буряку почують мене і сумлінніше розраховуватимуться за вітчизняну  сировину, що сприятиме нарощуванню виробництва і солодких коренів і цукру.  

     

        Вікторія Яценко, керівник відділу закупівель компанії Nestlé в Україні та Молдові:

        - Наша компанія представлена в Україні кількома відомим брендами. Наприклад, «Торчин». Ще кілька років тому нам доводилося для виготовлення кетчупів завозити з-за кордону сушені буряк, моркву, цибулю, інші овочі. Відповідною, залежною від курсу валюти, була й ціна на готовий продукт, яка інколи відштовхувала покупця. Сьогодні українські сільгоспвиробники й харчовики налагодили випуск власних, доведених до відповідних кондицій і стандартів овочів. Тож тепер ми використовуємо виключно вітчизняну сировину. І споживачі задоволені, бо попри всі валютні коливання, ціни на відповідну продукцію нашої компанії незмінні. Ми зараз із задоволенням купуватимемо український столовий буряк та інші овочі, але у висушеному вигляді й доведеному до необхідних нам стандартів .

     

    alt    Андрій Цимбал, менеджер компанії KPMG:

        - Ми надаємо послуги з аудиту та консалтингу, допомагаємо виробникам сільгосппродукції та представникам агробізнесу в оформленні й супроводі доступних кредитів. І я радий був узяти участь в ІІ-му Міжнародному форумі «Агробізнес України». Дякую організаторам за змістовність, продуманість і насиченість конгресу. Не було нудних годинних доповідей. Всі тематичні сесії проводилися динамічно й цікаво. Мені вдалося корисно й плідно поспілкуватися з багатьма учасниками і сподіваюсь, що незабаром ми налаштуємо взаємовигідне співробітництво в практичному ракурсі. На мій погляд, чимало представників агробізнесу тут знайшли не лише спільну мову, а й відповідь на запитання, як працювати ефективніше.  

                                                                                  

                                                                       Володимир ВІЛЬОВИЧ

          





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ФОРУМ РУШІЇВ АГРАРНОГО ПІДНЕСЕННЯ


 

 

  alt  Аграрний бізнес дійсно міг би стати рушієм піднесення сільського господарства України й неабияк посприяв би виведенню нашої держави у світові лідери з виробництва високоякісного продовольства.

 

    Ми насправді маємо величезний потенціал, щоб годувати світ не лише хлібом, але й мясом, молоком, цукром, овочами та фруктами. Втім, поки що нам самим ще не вистачає харчів. Згадаймо м’ясо, цукор, масло, ба, навіть картоплю…

    Нагода відверто поговорити про наболіле, дізнатися про зарубіжний і вітчизняний досвід становлення прибуткового виробництва в аграрному секторі була під час ІІ-го щорічного форуму Інституту Адама Сміта «Агробізнес України», що відбувся у Києві.

    У конгресі взяли участь представники іменитих зарубіжних фірм та організацій, що працюють в агросекторі, або в той чи інший спосіб з ним себе асоціюють. Прибули й керівники авторитетних громадських організацій аграрного напряму України, лідери передових холдингів і підприємств вітчизняного сільгоспвиробництва. Не проігнорували нагоди поспілкуватися про інтереси агробізнесу й представники влади.

    Сергій Мельник, заступник міністра аграрної політики України, у своєму вітальному слові підкреслив, зокрема: «Виробництво агропродукції – це перспективний бізнес і головне завдання влади - створити сприятливі умови для його розвитку, для залучення інвестицій».

     - Сьогодні ми посідаємо перше місце в світі з експорту олії, друге – з експорту зернових, - констатував, виступаючи, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. - А чи утримаємо ми такі високі позиції? Важко відповісти

 

altоднозначно. Не секрет, що ми є свідками світової продовольчої кризи. Харчів щороку все більше не вистачає. Україна, маючи найродючіші землі, не використовує таке багатство, аби заробляти на годуванні світу. Більш того – ми завозимо з-за кордону продукти, які могли би самі експортувати мільйонами тонн. Деякі політики кажуть: треба більше дотувати сільське господарство з бюджету. Але світовий досвід говорить про інше. Державні дотації насправді не стимулюють значного зростання виробництва. І наш гіркий досвід довів: збільшуючи підтримку з казни в десять разів, ми отримували зростання виробництва лише на третину. Разом із тим прихід інвестицій давав багатократний ефект. То чому ж інвестори не квапляться вкладати свої фінанси в український АПК? Питання на поверхні: очікувані ризики значно перевищують очікувані прибутки.

    Президент Аграрної палати України Дмитро Березовський висловив своє бачення основних тенденцій АПК і означив найперспективніші напрями агробізнесу. Зокрема, на його думку, варте особливої уваги органічне виробництво, адже Україна має для його успішного ведення чудові умови.

    Жиль Мететаль, директор Департаменту агробізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) розповів про стратегію фінансової підтримки сільгоспвиробників і агробізнесових структур, підкресливши, що для прийняття рішення щодо виділення кредитних ресурсів неабияке значення має переконливо аргументований бізнес-план, що його мають запропонувати бажаючі отримати кредити.

    Коли мова зайшла про перспективи української буряко-цукрової галузі, досвідом організації виробництва поділився генеральний директор холдингу «Астарта» Віктор Іванчик. Він підкреслив, що вийти з кризи з найменшими втратами

 

altкомпанії допомогла вертикальна інтеграція і широка спеціалізація. Так, до кризи до «Астарти» входили 80 агрофірм. Після обєднання їх стало вдесятеро менше, що дозволило оптимізувати витрати, спростити й покращити управління. Було проведено реконструкцію цукрових заводів, після чого значно зменшилися витрати на енергоносії. Сьогодні компанія забезпечує свої цукрові заводи власною сировиною, вирощуючи буряк за сучасними технологіями. Відходи цукрового виробництва - гичка й жом - не гниють у полі й не звалюються у відвали, а згодовуються худобі. Холдинг має величезну череду великої рогатої худоби – 25 тис. голів, із них – 10 тисяч дійних.

    Отже, бурякоцукрову галузь можна не лише відродити, а й повернути Україні славу сильного гравця на світовому ринку цукру.

    Окремі виступи на форумі «Агробізнес України» були присвячені питанням підвищення конкурентоспроможності українського АПК, іноземному стратегічному інвестуванню та фінансовим питанням, розвитку інфраструктури, оптимізації бізнес-процесів, підвищенню прибутковості аграрних компаній.

    Тетяна Корост, директор «Агрофірми «Маяк» (Полтавщина), Герой України:

    - Нас, сільгоспвиробників, звідусіль закликають побільше сіяти цукровий буряк, бо країні, мовляв, цукру не вистачає, а вітчизняним цукровим заводам бракує сировини через те, що аграрії віддають перевагу іншим культурам. Дійсно, солодкі корені вирощувати дорожче і мороки більше. Але ж попри все ми щороку виділяємо під цукровий буряк близько 1000 га ріллі. Як слід удобрюємо ґрунт, засіваємо якісне насіння, витрачаємось на засоби захисту, на пальне, на відповідну високотехнологічну техніку. Збираємо рясні врожаї. Укладаємо договір із цукрозаводом. Здаємо туди сотні

 

altтисяч тонн солодких буряків. Але цукровики не завжди сумлінно розраховуються за поставлену сировину.  Хоча й ціни на солодкий пісок доволі високі!  Наша агрофірма, сподіваючись на сумлінну оплату за вирощений і зданий цукровий буряк, придбала два високотехнологічні імпортні бурякозбиральні комбайни, іншу добротну техніку, щоби збільшити площі посівів солодких коренів і нарощувати їх виробництво. Тепер от що робити, все згортати? А наші благодатні землі, виходить, краще засівати тільки тим, що без мороки можна виростити, продати й добру ціну взяти? При такому ставленні можна дохазяйнуватися до суцільної пустелі… Сподіваюся, що переробними  цукрового буряку почують мене і сумлінніше розраховуватимуться за вітчизняну  сировину, що сприятиме нарощуванню виробництва і солодких коренів і цукру.  

 

    Вікторія Яценко, керівник відділу закупівель компанії Nestlé в Україні та Молдові:

    - Наша компанія представлена в Україні кількома відомим брендами. Наприклад, «Торчин». Ще кілька років тому нам доводилося для виготовлення кетчупів завозити з-за кордону сушені буряк, моркву, цибулю, інші овочі. Відповідною, залежною від курсу валюти, була й ціна на готовий продукт, яка інколи відштовхувала покупця. Сьогодні українські сільгоспвиробники й харчовики налагодили випуск власних, доведених до відповідних кондицій і стандартів овочів. Тож тепер ми використовуємо виключно вітчизняну сировину. І споживачі задоволені, бо попри всі валютні коливання, ціни на відповідну продукцію нашої компанії незмінні. Ми зараз із задоволенням купуватимемо український столовий буряк та інші овочі, але у висушеному вигляді й доведеному до необхідних нам стандартів .

 

alt    Андрій Цимбал, менеджер компанії KPMG:

    - Ми надаємо послуги з аудиту та консалтингу, допомагаємо виробникам сільгосппродукції та представникам агробізнесу в оформленні й супроводі доступних кредитів. І я радий був узяти участь в ІІ-му Міжнародному форумі «Агробізнес України». Дякую організаторам за змістовність, продуманість і насиченість конгресу. Не було нудних годинних доповідей. Всі тематичні сесії проводилися динамічно й цікаво. Мені вдалося корисно й плідно поспілкуватися з багатьма учасниками і сподіваюсь, що незабаром ми налаштуємо взаємовигідне співробітництво в практичному ракурсі. На мій погляд, чимало представників агробізнесу тут знайшли не лише спільну мову, а й відповідь на запитання, як працювати ефективніше.  

                                                                              

                                                                   Володимир ВІЛЬОВИЧ

      





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.