Істина, що криється у вині

23 September, Розділ Рослинництво, переглядів 4 247

Говорити про хороші вина та секрети цього вишуканого напою модно у будь-якому товаристві. Та мало хто замислюється, яким чином у нинішніх складних економічних умовах виживає саме вітчизняна виноробна промисловість.

Зовні все виглядає досить безхмарно: з року в рік, за оцінками експертів, ринок вина збільшується приблизно на 15%; зі вступом у ВТО передбачається його суттєве розширення; напій, що займає у нашій країні третє місце за популярністю, присутній на кожному святковому столі, і попит на нього з кожним роком зростає. Здавалося б, присутні усі показники процвітання. Та винороби нині вкрай стурбовані ситуацією на ринку вина.

Замість очікуваних позитивних змін після вступу до ВТО та процесу приєднання України до Зони вільної торгівлі, вітчизняна виноробна галузь виявилась заручницею зобов’язань, дотримання яких поставить її у вкрай несприятливі умови. Зокрема: короткі строки перехідного періоду, затвердження нульових ставок ввізного мита на імпортні вина тощо. Окрім того, виноробів хвилює те, що відсутня будь-яка інформація про хід переговорного процесу, який ведеться представниками країни від імені галузі.

- Цілком закономірно виникає побоювання, що в процесі прийняття погодження про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС інтереси нашої галузі знову будуть проігноровані в угоду іноземним виробникам, - пояснює перший заступник генерального директора корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко. - Мова йде про такі надзвичайно важливі для нас речі як збереження інтелектуальної власності в частині географічних найменувань вітчизняних вин, українських коньяків і шампанських вин на внутрішньому ринку країни, захист аборигенних сортів винограду і виробництво з них унікальних марочних вин, гармонізація стандартів з міжнародними вимогами, компенсація втрат і багато іншого.

Винороби переконані, що для вирішення цих питань вкрай важливі відкриті погоджені дії з боку відповідних міністерств та відомств з професійними організаціями, що представляють інтереси галузі, і способи компетентно, на відповідному рівні, захистити ці інтереси.

Державну підтримку потрібно зберегти

Відомо, що у квітні 1999 року прийнято закон про 1% збір для розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства, що дозволило до кінця того ж року зібрати близько 60 млн. грн. І нині ці показники суттєво зросли.

У проекті бюджету на 2009 рік передбачено 453,6 млн. грн., які планується спрямувати на підтримку галузі. Тож за роки державні дотації зростали приблизно на 22,5%. Сьогодні винороби стурбовані тим, що 1% збір може бути ліквідовано.

- З року в рік відбуваються нападки на цей збір, особливо з боку підприємств-виробників горілчаних виробів, - коментує начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства і виноробства Мінагрополітики Михайло Агафонов. - Та ці кошти надзвичайно важливі для галузі. За час дії закону про 1% збір посаджено близько 33,5 тис. га виноградників за новітніми технологіями. Приблизно 31 тис. га садів і ягідників – теж, як правило, з краплинним зрошуванням й застосуванням інших новітніх технологій. Отож приріст значний: близько 65 тис. га –площі багаторічних насаджень.

Хоча площа плодоносних виноградників не зростає, валовий збір винограду щорічно збільшується. «На сьогодні плодоносних виноградників – 84 тис га, – розповідає Михайло Агафонов. - Близько 60-70% - старі виноградники за схемами посадки та віковій категорії 70-х років. Отже, щорічно близько 10 тис. га виходять із обороту. А насаджується в рік не більше 6 тис. гектарів. Валовий збір збільшується за рахунок впровадження сучасних систем і технологій, що вимагає відповідних капіталовкладень».

- Ми наполягаємо на збереженні 1% збору, - вважає і Володимир Кучеренко, - адже «Програма розвитку виноградарства, садівництва та виноробства до 2025 року» базується на законі про державну підтримку галузі. Отож, якщо відповідний закон про 1% збір не буде прийнятий до кінця 2008 - початку 2009 року, то яким чином має функціонувати галузь?

Більше вин – більше фальсифікації

Відповідно до збільшення ринку вина, зростає і кількість фальсифікацій. В «Укрвинпромі» переконані: ця цифра сьогодні становить від 30 до 60%.

Коментуючи ситуацію на українському ринку вина, директор корпорації «Закарпатсадвинпром», директор ОП «Ужгородський коньячний завод» Володимир Гісем сказав: «Якщо людині дати один міліграм ціаністого калію, вона відразу ж помре. За таке у Кримінальному кодексі передбачається суворе покарання. Якщо ж людину систематично, з року в рік труїти неякісною продукцією, завдаючи непоправної шкоди здоров’ю, то ніякої відповідальності за це винуватець не несе. Чи ж можна з цим миритися?»

Представниками галузевих наукових закладів проведено дослідження близько 100 зразків продукції, 33 з яких закуплено у торговельній мережі. Навіть досвідчені фахівці були вражені кількістю фальсифікацій. Близько 50% закуплених зразків виявилися сурогатами: рідиною, що виготовлена за допомогою наповнювачів, ароматизаторів і стабілізаторів. При цьому продукція йшла в закупорених, з акцизними марками пляшках і майстерно виконаними етикетками.

На думку виноробів, реальний вихід із цього становища існує. Стаття 14 чинного Закону України «Про виноград та виноградне вино», прийнятого три роки тому, передбачає створення в країні державної алкогольної інспекції, яка повинна контролювати не лише вітчизняну, але й імпортовану продукцію. Ця інспекція була ліквідована у 2000 році. Виробники галузі пропонують уявити, що на дорогах не стало б державтоінспекції. Що б там відбувалося? А відсутність контролю у виноробстві допускається, хоча це призводить до 10 тисяч смертей на рік.

Представники «Укрвинпрому» надіслали кілька звернень на ім’я Президента, Прем’єр-міністра України та до Верховної Ради з вимогою відновити діяльність алкогольної інспекції.

Вагомим у вирішенні проблеми фальсифікацій, вважають винороби, є грамотність та освідомленість споживачів. Вони навіть краще ніж держава можуть боротися з фальсифікаціями. Нечесний, недобросовісний виробник не зможе реалізовувати свою продукцію, якщо на ринку буде культурний споживач.

Імпорт завдає удару по вітчизняній продукції

Спочатку вступ до ВТО викликав радісні очікування виробників винопродукції. Та оцінюючи ситуацію відповідно до реалій сьогодення, винороби почали втрачати оптимізм.

Фахівці галузі називають цей крок поспішним і непродуманим. Багато з них вважають, що він призведе до загибелі виноградарства та виноробства. Адже на державному рівні відсутня політика протекціонізму. Наприклад, в Англії її ввели ще у 17 столітті. Сутність протекціонізму: все, що можна виро***ти у себе в країні, ні в якому випадку не можна закуповувати за її межами. Якщо ж іноземна продукція ввозиться, то коштує у 3-4 рази дорожче, ніж вітчизняна.

Як вважають науковці-аграрії, задекларована у нас політика лібералізації призводить до занепаду багатьох галузей вітчизняного виробництва, зокрема виноградарства та виноробства. За приклад наводять Угорщину, яка також є членом ЄС і керується політикою лібералізації, в результаті чого зруйновано консервну галузь, нема виробництва відомих угорських автобусів, повністю зупинено металургію тощо.

- Складається враження, що нашій державі вигідніше підтримати іноземних виробників, аніж захищати своїх, – каже Володимир Кучеренко. – А де гарантія, що серед тисяч найменувань іноземних товарів на ринок України не потраплять продукти низької якості?..

Нещодавно члени об’єднання українських виноробів прийняли колективне звернення до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, в якому висловили пропозиції щодо розвитку виноградно-виноробної галузі й захисту вітчизняних виробників в умовах СОТ і створення ЗВТ. І з надією сподіваються, що галузь не стане жертвою непродуманої державної політики.

Оксана ШАПОВАЛ