Весняному полю – найкращі селекційні досягнення

11 March, Розділ Рослинництво, переглядів 3 698

Хліборобське поле, прикрите снігом, ще вилежується до першого тепла, аби зігрітись і підготуватися до посіву ярих культур. Будуть тут і кращі зразки насіння вітчизняної селекції. І ті, що не одним роком себе добре зарекомендували в екстремальних кліматичних умовах, і нові.

Експертна рада слухала і радилась

Останні буквально днями попередньо презентовані на засіданні Еспертної ради Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, яке пройшло у стінах Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР).

Його директор Петро Василюк повідомив, що широкий і поважний загал Ради розгляне пропозиції, якими новими сортами сільгоспкультур має поповнитись Держреєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2013 році.

Завдяки Реєстру, варто зауважити: вибір у аграріїв є, аби суттєво збільшувати віддачу поля. Хоча, як наголосив, відкриваючи засідання, голова Експертної ради, директор Департаменту землеробства Мінагрополітики Олександр Демидов – запорука щедрих урожаїв не лише у високоякісному насінні, яке забезпечує найвищий економічний ефект. Важливе тут і використання прогресивних технологій у догляді за посівами, і збільшення внесень у розумних межах міндобрив, що загалом має привести нашу країну до щорічного валового збору зернових у межах не менше 80 млн. тонн.

Упродовж засідання він уважно слухав, коментував окремі виступи, брав на замітку для подальшого розгляду у Мінагрополітики конструктивні пропозиції вчених, скеровані на поліпшення вітчизняної селекційної роботи. А цього дня розглядали та затверджували роботу секцій по ярих культурах: «Ярі зернові, зернобобові та круп’яні», «Цукрові та кормові буряки», «Кормові культури», «Картопля», «Кукурудза та сорго», «Олійні культури» із наданням розкодованих рекомендацій членам Ради для їх обговорення.

Світлана Васьківська, завідувач відділу розгляду заявок, експертизи назви та новизни УІЕСР, зазначила, що у 2012-му видано 788 свідоцтв про держреєстрацію сортів рослин, 301 патент. За клопотаннями авторів видано 520 свідоцтв про авторство, зареєстровано 1632 документи заявок сорту рослин.

Коментуючи почуте, Олександр Демидов зауважив, що вітчизняні селекціонери зробили немало, але продовольча безпека країни вимагає більшого. Тож підвищену увагу треба звернути на ріпак, сою, сорго, що є актуальними не менше, ніж добірні й у широкому асортименті сорти зернових, соняшнику, кукурудзи.

Світлана Гринів, завідувач відділу кваліфікаційної експертизи на відмінність, однорідність та стабільність УІЕСР, повідомила, що в 2009-му на відповідність критеріям відмінності, однорідності та стабільності проходили сорти 35 родів і видів, в 2010 р. - 47 (з квітня 2010 р. - батьківські компоненти гетерозисних гібридів), 2011-2012 рр. – 64. На перспективу заплановано проведення польових досліджень 89 родів і видів сортів рослин. Виключення не складатиме і експертиза в умовах закритого ґрунту.

Закладка дослідів для проведення досліджень з кваліфікаційної експертизи на ВОС здійснюється на 23 закладах експертизи Держсистеми охорони прав на сорти рослин. У 2010-му було закладено 5418 фізичних сортодослідів, у 2011 р. - 4933, у 2012 р. - 7137 сортодослідів.

З ботанічних таксонів зернової групи торік завершили експертизу 143 сорти, в т.ч. 53 сорти вітчизняної селекції та 60 - іноземної, з групи олійних - 153, з групи овочевих - 45 вітчизняної селекції та 157 - іноземної, з плодово-ягідних та декоративних видів - 92 сорти, в т.ч. 90 - іноземної, 2 - вітчизняної селекції.

Пані Гринів зазначила, що тільки чітке дотримання виконання Замовниками та Уповноваженим органом положень, передбачених нормативно-правовими і методичними документами, забезпечить високоякісне проведення кваліфікаційної експертизи.

Ноу-хау: картопля для діабетиків

Завідувач відділу кваліфікаційної експертизи на придатність сортів до поширення та сортознавства інституту Микола Загинайло відмітив, що якби зерновий клин засівався лише новими сортами, то щорічна надбавка валового збору зерна у країні могла б сягати 3-3,5 млн. тонн. Це і мали б враховувати аграрії, які дійсно прагнуть за будь-яких природних катаклізмів збирати високі врожаї. Вибір є. У Держреєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2012 рік, нараховувалось 7058 сортів, з яких 60% складали сорти вітчизняної селекції високої господарсько-біологічної та споживчої якості для кожної ґрунтово-кліматичної зони. Відмінні й їхні харчові якості. Скажімо, із сортів Бурштин, Лагуна та ряду інших аграрії отримують високоякісні крупи і макарони. Ряд сортів скеровані на виробництво дитячого харчування.

На 2013 р. є сорти ячменю з унікальними пивоварними якостями. Аграріям уперше запропоновано 15 нових високоврожайних сортів озимої пшениці з середнім рівнем врожайності 5,5-6,2 т/га, із зерном найвищої якості, які стійкі до вилягання, осипання, посухи, а також мають підвищений бал зимостійкості.

Постійно зростає питома вага нових сортів жита, ячменю, тритикале. На 2013-й, поряд із іншими, рекомендовані й два сорти гороху з різними строками дозрівання та високим вмістом сирого протеїну, придатні до прямого комбайнування. Щороку все більшого значення набуває овес голозерний. Завдяки копіткій праці українських селекціонерів вдалося за короткий період отримати сорти з високим рівнем врожайності. Тож реєстр поновлюють два нові сорти. А секція по олійних культурах внесла пропозицію занести до реєстру 10 гібридів соняшнику з підвищеним вмістом олеїнової кислоти (68-86%) та один гібрид із вмістом пальмітинової кислоти, які дають високоякісну олію, котра впродовж довгого періоду не гіркне. Тож придатна для тривалого зберігання і виробництва високоякісних сортів маргарину, майонезу.

На цей рік рекомендовано і сорти ріпаку озимого та ярого із врожайністю 3-4,2 т/га та вмістом жиру 42-45%, білка - 23-25%, ерукової кислоти - 0,2-0,5% і 0,5-0,8% глюкозинолатів, що відповідає високим стандартам.

Реєстр доповнять і сорти картоплі столового напрямку з відмінними смаковими якостями, що стійкі до нематоди, з доброю товарністю і лежкістю бульб. А ще три нових цінних сорти бульб для отримання чіпсів високї якості. Та найважливіше, що до реєстру пропонується перший (!) сорт картоплі з пониженим вмістом крохмалю для діабетиків.

Знову через терни – до зірок?

У нашому літописі чимало непростих, а то й трагічних доль селекціонерів, які все ж стійко йшли через терни буття і полишили людству чимало прекрасних сортів рослин. Зокрема, на засіданні був і виступив в обговоренні піднятих питань Герой України, академік НАН України, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, автор понад 80 високоякісних сортів і гібридів різних культур Володимир Моргун. Він наголосив, що селекційна робота була і полишається питанням надзвичайно великої державної ваги. Адже за останні 70 років зростання на 50-70% валових зборів зерна на всій планеті обумовлене впровадженням саме нових сортів, у т.ч. і його. Але строки впровадження кожного високопродуктивного нового сорту потрібно прискорити. І не забуваючи про прогрес у світі, закордонну селекцію, підтримувати вітчизняного селекціонера. Бо «хочу звернути увагу на таку тенденцію, яка спостерігається у планомірному витісненні наших сортів і гібридів спочатку з Реєстру, а потім і з посівних площ. Ще одне: багато і вітчизняних, і зарубіжних вчених вважають, що можливості класичної селекції вичерпані. Її дуже скоро витіснять генетично модифіковані сорти. Запам’ятайте мої слова: це відбудеться, хочемо ми цього чи не хочемо». Тому, вважає вчений, вітчизняна наука має і собі займатись дослідженнями ГМО. Саме досліджувати, а не запроваджувати у агрогалузь. Тож держава повинна підтримати вчених фінансово, надати можливість хоча б двом вищим аграрним закладам країни мати відповідні дослідні ділянки і проводити дослідження по генетичній інженерії.

Проблема у вітчизняній селекції - і нестача високопрофесійних молодих кадрів. Бажано повернутись, як це практикувалось раніше, до обширного стажування молодих учених за кордоном, що буде лише на користь науці. В. Моргун також зазначив, що у секції «Озимих культур» ставилось питання розкодування нових сортів, які проходять кваліфікаційну експертизу: «Ми не бачимо ні наукового, ні практичного змісту у такому кодуванні». Висловив і сподівання, що сорти з низькою морозостійкістю не будуть пропонуватись у Реєстр. Від них не раз втрачалось чимало посівів, аграрії несли великі збитки.

У свою чергу академік НААН, провідний селекціонер Інституту сільського господарства степової зони НААН, автор 156 гібридів кукурудзи Борис Дзюбецький наголосив, що проблемою для вітчизняної селекції є не лише зменшення кваліфікованих кадрів, а й застаріле обладнання у лабораторіях, низька фінансова підмога з боку держави. А з ряду причин повільне запровадження нових сортів у практику відкидає вітчизняну селекцію на задвірки науки, помітно зменшує її вагу у забезпеченні продовольчої безпеки держави. І це при тому, що здобутки вітчизняних селекціонерів у багатьох випадках не поступаються, а то й значно перевершують закордонні аналоги.

Були й інші не менш конструктивні виступи на захист і плідну працю української селекційної науки.

До слова, у червні цього року вперше (!) за роки приєднання України до Міжнародного союзу з охорони прав на сорти рослин відбудеться засідання Технічної робочої групи з польових культур УПОВ. А ще з нагоди 90-річчя Державної системи формування національних сортових ресурсів України в червні - вересні планується II міжнародна науково-практична конференція «Стан і перспективи формування національних сортових рослинних ресурсів».

Що ж до засідання Експертної ради Держветфітослужби України, то її рішенням затверджено результати роботи згаданих секцій, запропоновано підготувати відповідний наказ і поповнити Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2013 рік. Тож нові сорти ярих культур зможуть бути використані аграріями на весняному полі поточного року. Така вимога часу: хто в ногу з наукою – той із урожаями.

Ірина ГРИЦАК