Аграрний тиждень. Україна
» » Ринок ГМО: за і проти
» » Ринок ГМО: за і проти

    Ринок ГМО: за і проти


     alt На шпальтах №№42, 43 нашої газети йшлося про формування ринку генетично модифікованих організмів (ГМО). Сьогодні ми завершуємо друкувати роздуми науковців УААН. Застосування Закону "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" вимагає розроблення і затвердження багатьох підзаконних актів. Це, зокрема, порядки видачі дозволу на ввезення незареєстрованих ГМО для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань), порядок ліцензування генетично-інженерної діяльності у замкнених і відкритих системах, критерії безпеки поводження з ГМО та генетично-інженерної діяльності у замкнених і відкритих системах, порядок видачі дозволу на ввезення незареєстрованих ГМО для випробувань у відкритих системах, порядок видачі дозволу на вивільнення ГМО у відкриту систему, порядок проведення державних випробувань ГМО, порядок ведення державних реєстрів ГМО тощо. Поки що не діє і порядок маркування харчових продуктів, які містять ГМО або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг. Тож система біобезпеки в Україні проходить етап становлення, і в найближчий час є реальні перспективи для цивілізованого вирішення проблеми регулювання і обігу ГМО. Водночас втручання в структуру генома, молекул ДНК і генів викликає занепокоєння у суспільстві. Досягнення біотехнології корінним чином змінили не тільки численні поняття біології та медицини, а й породили нові проблеми і суперечки у суспільстві, що неоднозначно сприймається світовою спільнотою. Останнім часом у вітчизняних колах ведуться дискусії, які не завжди спираються на професійну точку зору фахівців, про перспективи використання ГМО в Україні. Тим не менш, сучасна наука була й залишається найкращою базою для прийняття рішень відносно якості та безпеки нових продуктів для здоров'я людини й довкілля. Напевне, геномодифіковані продукти - наше майбутнє і водночас реальність. Тож не можна не погодитись з поширеними думками в пресі, що така біотехнологічна продукція має право на існування, але й споживач вільний вибирати. Тобто має бути гарантовано отримання достатньої інформації про природу придбаних продуктів харчування для свідомого вибору товару. У нашій державі необхідно змінити негативне ставлення до трансгенних рослин і розпочати активну пропаганду із залученням їх у виробництво. Нам потрібно мати державну політику і відповідне законодавство, які сприятимуть впровадженню ГМР при безперечному дотриманні умов біобезпеки та біоетики. Прогнози передбачають, що площі, зайняті під ГМ культурами, продовжуватимуть збільшуватися, не зважаючи на певні проблеми з їх сприйняттям споживачами. Україна, на жаль, значно відстає як в розвитку біотехнології, так і в розробці способів оцінки біотехнологічної продукції. Склалася реальна загроза, що у 21 столітті ми значно відставатимемо у біотехнологіях від світового рівня. Навіть не зважаючи на те, що українські вчені в значній мірі володіють багатьма сучасними біотехнологічними методиками і мають певні наукові напрацюівання, масштаб упровадження досягнень біотехнологій в практику сільського господарства не відповідає вимогам сучасності. Створення сортів і гібридів із застосуванням сучасних біотехнологій є скоріше винятком, ніж поширеною практикою. Безумовно, сертифіковані генетичні конструкції повинні вводитись у кращі сорти української селекції, адаптовані до місцевих умов, з відповідним розподілом прибутку. В той час, як безконтрольне використання сортів закордонного походження (як джерел генетичних ознак в селекції) без ретельного аналізу на вміст генних конструкцій створює загрозу отримання вітчизняних сортів і гібридів, на співавторство яких можуть претендувати власники конструкцій. Тенденція розвитку і впровадження сучасних агробіотехнологій altв Україні, в першу чергу, залежить і безперечно починається з підготовки високоосвічених, кваліфікованих кадрів у цій галузі. Однією з вагомих причин, що гальмує розвиток агробіотехнологічної галузі в нашій країні, є також вкрай критичний стан матеріально-технічної бази для проведення необхідних досліджень. Та все ж біотехнологія сьогодні є стратегічним напрямком науково-технічного прогресу і в світі, і в нашій країні. Нині без практичного використання сучасних агробіотехнологій є неможливим виведення із глибокої економічної кризи продовольчого цеху країни - сільського господарства. Ми маємо всі шанси бути відмежованими назавжди від "Клубу біотехнологів світу", який практично вже сформований і скоро буде недосяжним для інших країн (за типом ядерного). Країни, уряди яких не приймуть своєчасних заходів з розвитку біотехнологій, зокрема агробіотехнологій, опиняться серед тих, хто буде вимушений купувати таку продукцію за кордоном і витрачати на це валютні запаси держав. В свою чергу, питання якості й безпеки біотехнологічної продукції можуть і повинні бути забезпечені на основі поглиблених наукових досліджень та суворого дотримання законів, урядових постанов, а також високої відповідальності фахівців, що працюють у галузі біотехнології. Науково обґрунтовані правила застосування біотехнологій у сільському господарстві ро***ть вагомий внесок у розвиток вільної торгівлі безпечною біотехнологічною продукцією, а також у розширення сфери практичного застосування здобутків біотехнологій задля забезпечення економічного розвитку. Власне, будь-які заяви про негативні наслідки застосування біотехнологій не виходять з царини теоретичних припущень та ймовірностей. Позитивні ж їхні якості вже наочно продемонстровані на практиці. Біотехнології надто важливі для майбутнього, щоб ними знехтувати.                                                                                              


    Микола БЕЗУГЛИЙ
    віце-президент УААН, академік УААН; 
    Олег ГУЗЕВАТИЙ,  
    завідувач сектора агробіотехнології УААН,
    кандидат біологічних наук 





    Схожі новини
  • ВР за поданням Президента: "Геть!" сертифікацію зерна та елеваторів
  • Створено Робочу групу з питань біобезпеки при використанні генетично модифікованих організмів в системі АПК
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • Ринок ГМО: за і проти

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ринок ГМО: за і проти


 alt На шпальтах №№42, 43 нашої газети йшлося про формування ринку генетично модифікованих організмів (ГМО). Сьогодні ми завершуємо друкувати роздуми науковців УААН. Застосування Закону "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" вимагає розроблення і затвердження багатьох підзаконних актів. Це, зокрема, порядки видачі дозволу на ввезення незареєстрованих ГМО для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань), порядок ліцензування генетично-інженерної діяльності у замкнених і відкритих системах, критерії безпеки поводження з ГМО та генетично-інженерної діяльності у замкнених і відкритих системах, порядок видачі дозволу на ввезення незареєстрованих ГМО для випробувань у відкритих системах, порядок видачі дозволу на вивільнення ГМО у відкриту систему, порядок проведення державних випробувань ГМО, порядок ведення державних реєстрів ГМО тощо. Поки що не діє і порядок маркування харчових продуктів, які містять ГМО або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг. Тож система біобезпеки в Україні проходить етап становлення, і в найближчий час є реальні перспективи для цивілізованого вирішення проблеми регулювання і обігу ГМО. Водночас втручання в структуру генома, молекул ДНК і генів викликає занепокоєння у суспільстві. Досягнення біотехнології корінним чином змінили не тільки численні поняття біології та медицини, а й породили нові проблеми і суперечки у суспільстві, що неоднозначно сприймається світовою спільнотою. Останнім часом у вітчизняних колах ведуться дискусії, які не завжди спираються на професійну точку зору фахівців, про перспективи використання ГМО в Україні. Тим не менш, сучасна наука була й залишається найкращою базою для прийняття рішень відносно якості та безпеки нових продуктів для здоров'я людини й довкілля. Напевне, геномодифіковані продукти - наше майбутнє і водночас реальність. Тож не можна не погодитись з поширеними думками в пресі, що така біотехнологічна продукція має право на існування, але й споживач вільний вибирати. Тобто має бути гарантовано отримання достатньої інформації про природу придбаних продуктів харчування для свідомого вибору товару. У нашій державі необхідно змінити негативне ставлення до трансгенних рослин і розпочати активну пропаганду із залученням їх у виробництво. Нам потрібно мати державну політику і відповідне законодавство, які сприятимуть впровадженню ГМР при безперечному дотриманні умов біобезпеки та біоетики. Прогнози передбачають, що площі, зайняті під ГМ культурами, продовжуватимуть збільшуватися, не зважаючи на певні проблеми з їх сприйняттям споживачами. Україна, на жаль, значно відстає як в розвитку біотехнології, так і в розробці способів оцінки біотехнологічної продукції. Склалася реальна загроза, що у 21 столітті ми значно відставатимемо у біотехнологіях від світового рівня. Навіть не зважаючи на те, що українські вчені в значній мірі володіють багатьма сучасними біотехнологічними методиками і мають певні наукові напрацюівання, масштаб упровадження досягнень біотехнологій в практику сільського господарства не відповідає вимогам сучасності. Створення сортів і гібридів із застосуванням сучасних біотехнологій є скоріше винятком, ніж поширеною практикою. Безумовно, сертифіковані генетичні конструкції повинні вводитись у кращі сорти української селекції, адаптовані до місцевих умов, з відповідним розподілом прибутку. В той час, як безконтрольне використання сортів закордонного походження (як джерел генетичних ознак в селекції) без ретельного аналізу на вміст генних конструкцій створює загрозу отримання вітчизняних сортів і гібридів, на співавторство яких можуть претендувати власники конструкцій. Тенденція розвитку і впровадження сучасних агробіотехнологій altв Україні, в першу чергу, залежить і безперечно починається з підготовки високоосвічених, кваліфікованих кадрів у цій галузі. Однією з вагомих причин, що гальмує розвиток агробіотехнологічної галузі в нашій країні, є також вкрай критичний стан матеріально-технічної бази для проведення необхідних досліджень. Та все ж біотехнологія сьогодні є стратегічним напрямком науково-технічного прогресу і в світі, і в нашій країні. Нині без практичного використання сучасних агробіотехнологій є неможливим виведення із глибокої економічної кризи продовольчого цеху країни - сільського господарства. Ми маємо всі шанси бути відмежованими назавжди від "Клубу біотехнологів світу", який практично вже сформований і скоро буде недосяжним для інших країн (за типом ядерного). Країни, уряди яких не приймуть своєчасних заходів з розвитку біотехнологій, зокрема агробіотехнологій, опиняться серед тих, хто буде вимушений купувати таку продукцію за кордоном і витрачати на це валютні запаси держав. В свою чергу, питання якості й безпеки біотехнологічної продукції можуть і повинні бути забезпечені на основі поглиблених наукових досліджень та суворого дотримання законів, урядових постанов, а також високої відповідальності фахівців, що працюють у галузі біотехнології. Науково обґрунтовані правила застосування біотехнологій у сільському господарстві ро***ть вагомий внесок у розвиток вільної торгівлі безпечною біотехнологічною продукцією, а також у розширення сфери практичного застосування здобутків біотехнологій задля забезпечення економічного розвитку. Власне, будь-які заяви про негативні наслідки застосування біотехнологій не виходять з царини теоретичних припущень та ймовірностей. Позитивні ж їхні якості вже наочно продемонстровані на практиці. Біотехнології надто важливі для майбутнього, щоб ними знехтувати.                                                                                              


Микола БЕЗУГЛИЙ
віце-президент УААН, академік УААН; 
Олег ГУЗЕВАТИЙ,  
завідувач сектора агробіотехнології УААН,
кандидат біологічних наук 





Схожі новини
  • ВР за поданням Президента: "Геть!" сертифікацію зерна та елеваторів
  • Створено Робочу групу з питань біобезпеки при використанні генетично модифікованих організмів в системі АПК
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • Ринок ГМО: за і проти

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.