Кукурудза: інтелектуальні тренди

18 July, Розділ Рослинництво, переглядів 4 371

Мінлива погода, ціна та попит на зовнішніх ринках – три фактори, що задають тенденції в рослинному бізнесі. Сільгоспвиробники ж корегують структуру посівів, аби зберегти рентабельність виробництва. І протягом останніх двох років кукурудза є лідером за рівнем рентабельності серед агрокультур.

За даними компанії «Інвестиційний капітал Україна», валова маржа на тонні кукурудзи в 2011 р. сягала 38%. У 2012-му через зростання виробничих витрат цей показник скоротився до 20,3%, але статус найприбутковішої культури кукурудза зберегла. І в цьому році аграрії засіяли нею понад 4,7 млн. гектарів.

Альтернатива no-till та «рекордна техніка»

Разом із розширенням посівних площ аграрії шукають і нових рішень у виробництві культури. Приміром, уже звична для американських фермерів зберігаюча технологія землеробства strip-till є порівняно новою для України. Вона поєднує прогрів та підсушування ґрунту традиційної технології з ґрунтозберігаючими преревагами нульової, ворушачи тільки частину ґрунту, де буде насіння. Висів проходить полосами, і кожна смужка, що обробляється, має ширину до 25 сантиметрів. Ще однією з переваг strip-till є можливість одночасного внесення міндобрив різних типів на різну глибину. Одначе, за словами кандидата технічних наук Віктора Сича, ця технологія потребує якісної техніки і готовності сільгоспвиробників до змін. Через це, мабуть, сьогодні strip-till в Україні застосовують небагато господарств. Піонером впровадження цієї технології в нашій країні справедливо можна вважати компанію «Дружба-Нова». Там за новою технологією торік посіяли 1600 га кукурудзи. Та оскільки в червні агрохолдинг «Кернел» викупив 80% акцій компанії «Дружба-Нова», заплативши $68 млн., тепер невідомо: чи залишить новий власник технологію strip-till у структурі господарювання.

На ринку техніки теж є нові пропозиції. Тут першість за компанією «Väderstad» і її просапною сівалкою Темро 8F. Як повідомив інженер з упровадження нових технологій Валерій Кремсал, 25 квітня в ході 24-годинної марафонної роботи сівалки Темро 8F було посіяно 212 га кукурудзи із середньою швидкістю 18 км/година. ДНУ «Український науково-дослідний інститут прогнозування і випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого» підтвердив основні дані рекорду. Тож, за словами науковців, конструкція сівалки точного висіву Темро 8F фірми «Väderstad» має технічні рішення, що дозволили практично реалізувати наукові напрацювання останніх десятиліть з питань забезпечення високої швидкості – понад 15 км/год. – процесу поштучної сівби просапних культур (зокрема кукурудзи). При цьому оптимізовано всі елементи процесу сівби: поштучного виділення насінини з бункера, високоякісного транспортування посівного матеріалу до дна борозни, фіксації в ґрунті та створення оптимальних умов для проростання. Продуктивність близько 10 га/год. у 8-рядному варіанті сівалки, а обсяги добової сівби - понад 200 гектарів. Втім, така техніка необхідна лише великим господарствам із площею просапних культур понад 1500 гектарів. Ну а ідеальним агрегатом для тих, хто вирощує кукурудзу та інші культури, що залишають після себе велику кількість стебел, соломи, стане культиватор Carrier XL з великими дисками для подрібнення пожнивних решток та обробітку ґрунту. Загальноприйнято, що максимальна глибина обробітку дорівнює чверті діаметра диска, а у разі застосування культиватора Carrier XL із дисками діаметром 61 см глибина ґрунтообробітку зростає до 15,25 см (замість традиційних 11,25 см із діаметром диска 450 мм).

Засоби захисту кукурудзи і нетрадиційні зерносховища

Для виробничників гострою проблемою є також оздоровлення сівозмін і зменшення негативної дії і післядії гербіцидів при нових формах і технологіях вирощування культур. За словами доктора с.-г. наук, професора Миколи Долі, проблемним є питання щодо кратності, норм, строків та довготривалості дії гербіцидів у сучасних сівозмінах. Вирішити всі ці виробничі завдання дозволяє новий гербіцид «Варяг», розроблений ТОВ «Компанія «Укравіт». Цей гербіцид не проявляє негативної дії на корисні види організмів, що формують і підтримують агрофізичні показники ґрунту та його родючість. «Вперше в Україні виробничники отримали науково обґрунтоване рішення – препарат, який контролює комплекси бур’янової рослинності, не пригнічує схожість і енергію проростання насіння та не впливає на формування репродуктивних органів культурних рослин. Гербіцид захищає кукурудзу та соняшник у фазах, що найбільш важливі при інтенсивному веденні господарства та у гербокритичні періоди», - зазначає Микола Миколайович.

Але важливо не лише виростити, а й зібрати з мінімальними втратами та зберегти зібраний врожай. Незвичні технології для українських аграріїв пропонують на підприємстві «Спецелеватормельмаш». За словами його директора Леоніда Фадєєва, вже існуюча техніка завдає шкоди зерну під час збирання та зберігання. Тож як вихід розробник пропонує замінити стандартні та звичні всім сита на сита нової форми. «Високопродуктивні машини травмують зерно, а таке зерно погано зберігається й, будучи висіяним, не додає врожайності, - розповідає Леонід Васильович. – Тому потрібно думати про шляхи зменшення травмованості зерна й підвищення врожайності».

Для цього Леонід Фадєєв пропонує плоскі сита замінити на рельєфні, а сита з круглими отворами - на сита з гексагональними отворами. За словами їх розробника, більш висока проникність сит дозволить збільшити продуктивність всієї зерноочисної техніки вітчизняного й закордонного виробництва на 30-35%.

Сільгоспвиробники мають достатньо пропозицій і на ринку зерносховищ. Харківський завод елеваторного обладнання «Сокіл» пропонує універсальні зерносховища, що пристосовуються до роботи в складі елеваторів будь-якої конфігурації та обсягу зберігання, компактні за розмірами та обладнані вентиляцією. При цьому атмосферне повітря подається знизу через перфорований настил зерносховища, проходить зернову масу і виходить назовні.

В Україні звикли використовувати переважно металеві зерносховища, але фахівці запевняють, що якісніше зерно зберігається в залізобетонних, адже воно там не замерзає і не нагрівається. «Залізо має велику теплопровідність, і зерно почуває себе в металевих зерносховищах некомфортно, - пояснює директор ТОВ «Вольф Систем» Віталій Кондратенко. - Однак це дешевше, ніж залізобетонне зерносховище, і все більше сільгоспвиробників обирають економніший варіант. Монолітне залізобетонне зерносховище відмінне тим, що забезпечує герметичність. Завдяки вентиляції не відбувається нагрівання та самозагорання зерна, що характерно для металевих конструкцій».

Також залізобетонні зерносховища є ідеальним варіантом для зберігання зерна з високим рівнем вологості. В таких сховищах зерно залишається вологим, а за рахунок герметичності відбувається його консервація.

Отож, як бачимо, нових технологій достатньо, варто лише частіше цікавитися новинками ринку, а також мати фінансові можливості для їх упровадження на виробництві.

Людмила ОГОРОДНІК

Експертна думка

Ольга Кулакова, президент консалтинговой компании «Инсайтекс»

По данным Министерства сельского хозяйства США, Украина в текущем году может собрать 56,55 млн. т зерна (в 2012 г. - 45,3 млн. т). Урожай украинской пшеницы в 2013-м составит 22 млн. т, фуража - 34,55 млн. т, в т.ч. 26 млн. т кукурузы.

Экспорт зерна из Украины в 2013/2014 маркетинговом году, по мнению американских экспертов, составит 28,18 млн. т, в частности, поставки украинской пшеницы на мировой рынок в следующем сезоне могут достигнуть 9,5 млн. т, фуража – 18,68 млн. т, в т.ч. кукурузы – 16,5 млн. тонн.

Согласно данным Госстата Украины, урожай зерна в стране в 2012 г. составил около 46,2 млн. т, а в 2011-м - рекордных 56,7 млн. тонн.

Общая емкость зернохранилищ в Украине сегодня составляет около 40,1 млн. тонн. При этом по состоянию на март 2013 г. емкость сертифицированных зерноскладов - 28,9 млн. тонн. Таким образом, емкости зернохранилищ, в которых находится урожай, но которые могут не соответствовать регламенту зерновых складов, оцениваются в 11,2 млн. тонн.

В целом можно говорить, что существующих мощностей для хранения зерна в Украине достаточно для размещения собираемых урожаев, учитывая разные периоды уборки основных культур, темпы экспорта и внутренней переработки. В то же время, обеспеченность сертифицированными зернохранилищами объемов производства зерновых и масличных культур оценивается на уровне 61%. Дефицит сертифицированных емкостей составляет 39%, а его частичное покрытие происходит как раз за счет хранения зерновых запасов в условиях аграрных предприятий. Ежегодные прямые потери зерна при этом составляют от 6 до 12 млн. тонн.

Причинами столь значительных убытков для аграриев, переработчиков и зернотрейдеров является недостаток современных хранилищ, отсутствие развитой транспортной инфраструктуры, а также в некоторых регионах Украины необеспеченность хозяйств элеваторными мощностями: их всего 12-20%.

Поэтому, я считаю, украинским аграриям нужно обращать внимание на современные мировые технологии в растениеводстве, новые формы и методы применения ресурсосберегающих технологий обработки почвы, технологии и системы бестарного длительного хранения зерна.