Круп'яні культури потребують допомоги

17 March, Розділ Рослинництво, переглядів 7 126

Закінчення. Початок теми в №№ 04(089), 06(091) нашої газети.

У рамках науково-технічної програми „Захист рослин" науковими установами розроблено систему захисту круп'яних культур від хвороб і шкідників, рекомендовано виробництву найбільш ефективні препарати для протруєння насіння та обробки посівів під час вегетації. Проте, система захисту посівів проса та вівса потребує удосконалення, бо для цих культур не зареєстровано жодного фунгіциду.

alt Нашими науковцями розроблені рекомендації щодо зонального розміщення круп'яних культур за регіонами. В цій роботі приймали участь ННЦ Інститут аграрної економіки, ННЦ Інститут землеробства, Інститут зернового господарства. Так, посіви гречки, гороху, вівса, забезпечують найвищу продуктивність і високу якість продукції в зонах Лісостепу і Полісся; проса, ячменю, соризу - в Степу; рису - на зрошуваних землях Степу.

Разом з тим, у науковому забезпеченні виробництва й переробки круп'яних культур є цілий ряд недоліків. Недостатня стабільність врожайності зареєстрованих сортів, ураження окремих сортів хворобами і шкідниками, недостатнє ресурсне забезпечення та екстремальні умови довкілля, що складаються в останні роки, спричиняють низьку продуктивність круп'яних культур та недостатню кількість якісної сировини для виробництва круп. Так, у 2004-2007 роках урожайність гречки в Україні становила 6,4-7,6 ц/га, проса - 9,2-12,2 ц/га, вівса - 15,3-19,7 ц/га, ярої пшениці - 17,6-22,8 ц/га, гороху - 11,4-22,1 ц/га, що значно нижче порівняно з 1990 роком і становить лише 25-40% від потенційної урожайності зареєстрованих сортів.

alt У селекції круп'яних культур, як це не прикро, слабо використовуються досягнення біотехнології, молекулярної генетики, фізіології рослин, імунології. Деякі сорти круп'яних культур мають недостатню стійкість до хвороб і шкідників, схильні до вилягання, потребують покращання якості зерна. Селекційними установами не в повній мірі використовується банк генетичних ресурсів круп'яних культур.

Селекційні підрозділи сьогодні недостатньо забезпечені кадрами. Так, серед селекціонерів проса, рису, вівса немає жодного доктора наук, слабо готується молода наукова зміна. Відсутня тісна співпраця вчених з переробними підприємствами, слабо враховують в роботі їх вимоги щодо якості зерна.

Недостатньо ведеться пропаганда досягнень науки через засоби масової інформації, проведення Днів поля, семінарів, конференцій. alt Потребує удосконалення нормативна база, адже основні стандарти на зерно круп'яних культур були розроблені ще у 80-х роках минулого століття і не гармонізовані з міжнародними аналогами.

Проблема наукового забезпечення виробництва круп'яних культур комплексна. Вона вимагає залучення до наукового процесу найновіших напрямків досліджень, зокрема досягнень генетики, біотехнології, імунології, фізіології, біохімії рослин та інших галузей знань.

Підсумовуючи вищесказане, хочу наголосити: питання наукового забезпечення виробництва круп'яних культур винесені на розгляд Президії УААН, розглянуті на спільному засіданні Відділень рослинництва, зберігання і переробки сільськогосподарської сировини та якості харчової продукції в Інституті рису.

На засіданні було вирішено, що сьогодні нам дуже необхідно зміцнити підрозділи селекції круп'яних культур і вівса науковими кадрами, а також забезпечити підвищення кваліфікації спеціалістів завдяки стажуванню, в тому числі в іноземних наукових установах. Потрібно забезпечити комплексність досліджень фахівцями фізіології, біохімії, імунітету, генетики, якості та переробки зерна цих культур, а також удосконалити методи селекційної роботи для переходу на створення міжлінійних гібридів гречки та вивчити питання переходу на гібридну основу інших круп'яних культур.

Перед науковцями поставлено завдання покращити селекційну роботу з якісних показників (вирівняність, вихід крупи, структури амінокислотного складу), зміцнити зв'язки з підприємствами переробної харчової промисловості та працювати за їх замовленнями, вдосконалити систему насінництва і забезпечити виробництво оригінального, елітного та репродуктивного насіння нових сортів в обсягах, необхідних виробництву.

Також вирішено посилити наукові зв'язки з установами країн СНД та інших зарубіжних країн для обміну генетичним матеріалом, екологічного вивчення та сортовипробування.

В наукових установах повинні вжити активних заходів по прискоренню впровадження у виробництво нових сортів на основі трансфер-технологій, звернувши особливу увагу на маркетингові дослідження, рекламну роботу, проведення Днів поля на демонстраційних посівах наукових установ УААН.

Сьогодні в УААН вже розглянуто питання розробки і виділення окремої підпрограми "Круп'яні культури" у складі НТП «Зернові культури», підготовлено пропозиції з попередніми розрахунками потенціалу ринку зерна круп'яних культур для розширення площ під цими культурами й передано до Мінагрополітики України.

А ще прийнято рішення більше уваги приділити питанням виведення та впровадження у виробництво скоростиглих, високопродуктивних сортів гречки й проса і, забезпечивши технологічний супровід, розпочати дослідження з селекції гібридів круп'яних культур.

Вже навесні будуть вжиті заходи по використанняю рисових систем за призначенням. А, розширивши площі посіву рису в сівозміні до науково обґрунтованих, чиновники, науковці та господарники сприятимуть створенню спеціалізованих крупнотоварних рисосіючих сільськогосподарських підприємств.

На рівні Уряду вчені й товаровиробники чекають допомоги для захисту вітчизняного ринку від недоброякісної продукції, що надходить з-за кордону. Зокрема, потрібно переглянути та розробити нові показники ДСТУ на круп'яні культури.

Не менш важливим є фінансова підтримка розвитку галузі. Тож у проектах Порядків використання коштів Держбюджету на 2009 рік варто передбачити збільшення державної підтримки на 1 гектар посівів круп'яних культур та вівса для розширення їх посівних площ, а також відпрацювати питання закупівлі Аграрним фондом до державного продрезерву основних круп'яних культур.

Микола ГАВРИЛЮК,

академік-секретар

Відділення рослинництва УААН