Суниця-чарівниця

19 June, Розділ Рослинництво, переглядів 7 931

Хто полюбляє улітку відпочинок на природі, добре знає цю маленьку та надзвичайно духмяну лісову ягоду. Вона не тільки смачна, але й має просто унікальні цілющі властивості.

Назбирати її не так просто через маленький розмір і здатність ховатися між листочками, але затрачені зусилля окупляться її, без перебільшення, чарівними оздоровчими якостями.

Плоди та листя суниці дуже популярні у народній медицині. Ягоди та листочки використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні; листки - при гіпертонії, для поліпшення роботи серця і обміну речовин. Корені суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою.

Застосовують плоди суниць у гомеопатії. Соком ягід натирають вулики, щоб запобігти захворюванню бджіл.

Вважають, якщо з'їдати склянку суниць кожного дня протягом сезону, імунітет зміцніє настільки, що впродовж року людина не хворітиме.

Світлолюбна жителька лісу

Лісова суниця - багаторічна рослина, що належить до сімейства розових. Вона полюбляє сонячні лісові галявини, узбіччя доріг, узлісся, часто росте серед чагарників. Цвіте суниця у травні - червні. А плоди її достигають у червні - липні, приблизно через три - чотири тижні після цвітіння.

Рослина віддає перевагу хвойним і змішаним лісам. Вона дуже світлолюбна. Особливо поширена у Поліссі, Лісостепу, Карпатах. Промисловою заготівлею займаються у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській областях. Також багато цієї смачної ягоди на півночі Хмельницької і Сумської, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях.

Свіжі ягоди суниці мають неповторний аромат, який зберігається у процесі переробки. Тому з них виготовляють надзвичайно духмяне та смачне варення, желе, киселі, настойки, кондитерські ароматизатори.

Сунична терапія

Існує методика так званого генерального очищення організму, яка проводиться у сезон суниці.

Вона передбачає шестиденний курс лікування: першого дня з'їсти 1 кг ягід суниці, другого - 1,5 кг, третього і четвертого - по 2 кг, п'ятого - 1,5 кг, шостого - 1 кілограм. Крім суниці, нічого не вживати, можна лише пити воду.

В іншу пору року годяться для лікування сушені ягоди чи сушені рослини. Вони є багатим постачальником вітамінів і мінеральних речовин, що поліпшують склад крові, регулюють обмін речовин, секрецію шлункового соку.

Для цього потрібно 1-2 ст. л. сушеної сировини залити 2 склянками окропу, настояти, процідити. Пити як чай 1-2 рази на день, коли треба підвищити гемоглобін у крові, для збадьорення, для поліпшення апетиту. Напій добре впливає на діяльність щитоподібної залози.

За схильності організму до каменеутворення в органах сечовидільної та жовчовидільної систем рекомендують вживати по 4-6 ст. л. соку суниці вранці натщесерце. Або час від часу курсами по 2 тижні пити відвар рослини тричі на день перед їжею: 15-20 г (1 ст. л.) заварити 1 склянкою окропу, кип'ятити 5-10 хв., процідити.

У літературі є згадка, що відомий ботанік Карл Лінней вилікував подагру, вживаючи багато свіжих ягід суниці. Щоб позбутися подагри, можна пити сік по 4-6 ложок вранці натщесерце або протягом 40-50 діб пити по 1 склянці за годину перед їжею та на ніч (усього 4 рази протягом дня) такий напар: 4 ст. л. сухих ягід залити чотирма склянками окропу, парити у духовці 1,5 години. Протягом цього лікування не їсти нічого солоного. Оздоровлюватися суницею таким чином також корисно хворим на артрит та інші недуги, що призводять до скутості рухів.

Хворим на цукровий діабет також корисний відвар суниці (1 ст. л. трави заварити 1 склянкою окропу, кип'ятити 5-10 хв., настоювати 2 години, процідити і пити по 1 ст. л. тричі на день). Такий же відвар рекомендують хворим на істерію.

Суничний чай доцільно вживати хворим з неорганічними вадами серця: заварити в чайнику 3-4 рослинки і пити з цукром. Курс лікування - 1 місяць, після чого потрібно зробити перерву. Він зміцнює стінки судин, капіляри, справляє заспокійливу дію, тамує також напади бронхіальної астми.

Щоб приготувати смачний чай, до суниць додають листя малини, ожини, квіти липи чи звіробою, траву чебрецю. Такі напої вживають як загальнозміцнювальний, кровотворний, протисклеротичний засіб.

Рослина має також антибактеріальні та жарознижувальні властивості, тому відвар приймають під час грипу, ангіни, ним полощуть горло, промивають (або накладають компреси) гнійні рани, полощуть ротову порожнину, щоб позбутися поганого запаху з рота.

Також суниці - загальновизнані ліки для шкіри. Розтовчені ягоди кладуть на ділянки, уражені екземою та лишаєм, на пігментні плями, веснянки, вугри, використовують для масок, що запобігають старінню шкіри. Словом, спектр застосування скромних ягід надзвичайно широкий. Недарма суницю називають королевою ягід (можна вживати з лікувальною метою і садову суницю, але її оздоровчий ефект значно менший).

У деяких людей суниця спричиняє алергійну реакцію, тоді від її вживання слід відмовитись.

Домашній «ананас»

Сучасна суниця садова з'явилася завдяки щасливому випадку. А саме: завезена для колекції з Південної Америки суниця чилійська чомусь практично не плодоносила. Та коли поряд посадили полуницю віргінську, яка стала природним запилювачем, гібрид виявився життєздатним і утворював великі соковиті плоди.

Саме за їхній специфічний смак і аромат, а також за форму плода, що нагадувала ананас, гібрид був названий Fragaria ananassa й згодом став родоначальником різноманітних сортів цієї культури.

Як перша форма Fragaria ananassa, так і практично всі інші сорти, створені в селекційних програмах різних країн світу, були самоплідними і для плодоношення не потребували стороннього запилювача.

Для вирощування суниці підходять практично будь-які ґрунти. Звичайно, є різниця у врожайності залежно від типу ґрунту. Найкращі результати можна отримати на чорноземах опідзолених, темно-сірих і сірих лісових ґрунтах середнього та легкого механічного складу. Врожайність буде нижчою на світло-сірих, дерново-підзолистих і торф'яних ґрунтах. Глибина залягання ґрунтових вод повинна бути не менше 60 сантиметрів. На полях, де ґрунтові води залягають ближче 60 см від поверхні, потрібно встановити дренаж або вирощувати суницю на грядках.

Оптимальною для вирощування суниці є земля, на якій у попередній рік вирощувалися сидерати. Не рекомендується саджати рослину після картоплі чи томатів, а також повертати суницю на ту ж ділянку раніше, ніж через 6 років.

При підготовці ділянки слід перевірити ґрунт на наявність личинок хруща та дротяників. Особливо, якщо ваша земельна ділянка розміщенна біля лісонасаджень. Якщо шкідники є у значній кількості (0,5 личинки/м²), у травні ґрунт обробляють аміачною водою з розрахунку 0,2 кг на 1 м², або висівається алкалоїдний люпин, зелену масу якого у фазі зелених бобів заорюють у ґрунт. Для зменшення кислотності ґрунту за рік до посадки суниці проводиться його вапнування, а для пониження реакції ґрунтового розчину - гіпсування.

Підживлюють суницю восени гноєм або навесні перегноєм. Хоча можна замінити органічні добрива сидератами.

Висаджувати суничку потрібно ранньою весною або ранньою осінню. І, звісно, багато залежить від якості посадкового матеріалу.

Отож, якщо ви задумали виростити на присадибній ділянці власну суницю, ці прості правила допоможуть вдосталь поласувати смачною та цілющою ягодою.

Оксана ШАПОВАЛ