Ще понад 100 років тому на Одещині збиралися виноградарі, винороби і садівники з усієї Російської імперії аби визначитися зі стратегією розвитку галузей. І сьогодні не перевелися в Україні гідні послідовники справи Голіцина, Таїрова, Симиренків, які провели свій конгрес у «перлині біля моря».
Про сучасний стан і перспективи розвитку розсадництва, садівництва, виноградарства і виноробства України, підвищення конкурентоспроможності продукції цих галузей в умовах вступу України до Світової організації торгівлі та зони вільної торгівлі розповідає заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник, який виступив на цьому конгресі з доповіддю.
- Сергію Івановичу, відомо, що Мінагрополітики останнього часу запропонувало чимало законодавчих і нормативно-правових ініціатив, що мають стимулювати успішний розвиток вітчизняного садівництва, виноградарства та виноробства й сприяти просуванню продукції цих галузей на світовий ринок. На яких саме пропозиціях Ви би зосередили увагу насамперед?
- Зокрема, в березні поточного року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», яким подовжено термін дії державної підтримки до 31 грудня 2014 року.
Окрім того, на розгляд Кабінету Міністрів України внесено проекти поправок до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо імпорту експорту та торгівлі спиртом плодовим) і проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виноград та виноградне вино".
Доопрацьовується в нашому міністерстві відповідно до вимог нормо-проектувальной техніки згідно з експертним висновком Мін'юсту і проект постанови «Про внесення змін до Порядку видачі дозволу на виготовлення сухих виноматеріалів».
Підготовлено також проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку переробки або знищення фальсифікованих вин, вермутів, коньяків України, бренді, які конфіскуються за рішенням суду».
Завдяки прийнятому у 1999 році Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» і державній підтримці в обсязі 1,5 млрд. грн. та додатково залученим вітчизняними господарствами коштам (понад 2,8 млрд. грн.), за інтенсивними технологіями закладено 37,8 тис. га виноградників і 37 тис. га садів. З кожним роком збільшуються обсяги посадок багаторічних насаджень, спорудження шпалери краплинного зрошення.
- У яких господарствах найбільше насаджують фруктових дерев, ягідників, винограду?
- Серед передовиків АР Крим хочу навести такі господарства, як НВАО «Масандра», ЗАТ «Бурлюк», ЗАТ «Дружби народів», ЗАК «Кримська фруктова компанія», Феодосійський завод коньяків і вин, ПСП «Старокримський», ЗАО ЗМВК «Коктебель», ТОВ «Качинський+», ЗАТ «Софії Перовської».
У Волинській області - це ПП «Флора», ФГ «Симфонія».
На Вінниччині - ТОВ «Агроеталон», ПП «Дари садів», ФГ «Нова Україна»,
У Закарпатті - ТОВ «Вин Еталон», СТОВ «Завидівське», ЗАТ «Котнар», ЗАТ «Айсберг». Запорізька область може похвалитися ДГ «Інститут зрошуваного садівництва», ТОВ СПП «Лана». На Прикарпатті славиться АТЗТ «Степан Мельничук». У Львівській області - ТОВ «АгроФрутіка Бишків». На Миколаївщині - «ВАТ «Березанський», ДП «Агро-Коблево», СВК «Ліманський», ВАТ «Радсад», ВАТ «Зелений Гай». На Хмельниччині - ТОВ «Агро Інвест Груп». Ці господарства завдяки своєчасній посадці та реконструкції багаторічних насаджень нині мають сади і виноградники європейського рівня.
- Реалії сьогодення змушують нас визначитися: чи здатні вітчизняні садівники, виноградарі та винороби конкурувати з іноземними виробниками аналогічної продукції?
- Для того, щоб відповідь була позитивною, необхідно передусім поквапитися про насадження достатньої кількості площ садів і виноградників за інтенсивними технологіями. Разом із цим, варто подбати про підвищення якості цієї продукції.
По-друге, слід провести технічне переоснащення галузей, зокрема побудувати холодильники з регульованим газовим середовищем, обладнати заводи первинного та вторинного виноробства відповідного до вимог світових стандартів. Щоправда, на фоні країн Євросоюзу державна підтримка розвитку галузей садівництва, виноградарства та виноробства залишається все ще недостатньою.
По-третє, створити неприбуткові сільськогосподарські кооперативи для обслуговування невеликих фермерських господарств, що займаються вирощуванням садивного матеріалу, винограду, фруктів та ягід.
- Але ж не всі гравці на ринку дотримуються чесних правил. Як захистити вітчизняного виробника від недобросовісної конкуренції?
- Для порятунку українського виробника від згубної дії демпінгових цін на плодоягідну та виноградно-виноробну продукцію, часто сумнівної якості, що потрапляє з-за кордону, варто вдатися до квотування завезення таких товарів в обсягах, які не перешкоджатимуть рентабельному веденню вітчизняного садівництва, виноградарства та виноробства.
- Що скажете про особливості ліцензування?
- Я би порадив підтримати пропозиції підприємств виноробної промисловості щодо анулювання ліцензії на оптову торгівлю для виробників у межах власного виробництва. Це дозволить вийти на ринок не лише підприємствам із великими обсягами виробництва, а й незначними, які сьогодні з фінансової точки зору не мають змоги придбати ліцензію за 500 тис. гривень. До того ж, на ринку з'явиться ексклюзивна продукція, характерна для певної місцевості, яка буде користуватися підвищеним попитом.
- А яким чином, на Вашу думку, можна перемогти фальсифікаторів?
- Через відсутність механізму правового регулювання у здійсненні попередження, виявлення, реагування та запобігання негативним наслідкам споживання фальсифікованої виноробної продукції, а також наданні, у разі необхідності, допомоги органам державного контролю і нагляду в оперативному сповіщенні населення про появу на ринку України небезпечних, неякісних і фальсифікованих товарів, необхідно створити Державну інспекцію з виноробства та виноградарства, як це було раніше передбачено у ст. 14 Закону України «Про виноград та виноградне вино». Крім того, варто налагодити ефективний захист інтелектуальної власності та географічних найменувань вітчизняної продукції. Не слід забувати й про оснащення Центральної лабораторії виноробної промисловості обладнанням, що відповідає сучасному рівню. До речі, сьогодні спеціалісти Мінагрополітики України спільно з УААН, профільними науковими закладами та галузевими громадськими організаціями працюють над вирішенням цих проблем галузей.
- Насамкінець, розкажіть будь ласка, детальніше про плани з реалізації стратегії розвитку фруктово-ягідного сектору вітчизняного АПК.
- Відповідно до розроблених Мінагрополітики України і Українською академією аграрних наук галузевих Програм розвитку садівництва, виноградарства й виноробства України на період до 2025 року передбачено збільшення площ закладення виноградників до 10 тис. га, плодово-ягідних насаджень - до 12 тис. га щорічно. Завдяки цьому, до 2025 року виробництво винограду, плодів та ягід досягне обсягів, близьких до науково обґрунтованих норм споживання і з'явиться змога забезпечити переробну галузь необхідною кількістю вітчизняної сировини.
Для цього необхідні щорічні капіталовкладення на рівні 1,9 млрд. гривень. Сподіваємося на активне залучення власних коштів господарств, інвестицій, банківських кредитів і коштів 1% збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Вважаю, що вищеназвані заходи дозволять вирішувати питання раціонального розміщення промислових насаджень основних плодових, ягідних культур та винограду в різних ґрунтово-кліматичних зонах України, оптимізувати розсадницьку базу для виробництва оздоровленого садивного матеріалу багаторічних культур і впровадити прогресивні технології виробництва продукції на основі вітчизняних та інтродукованих сортів, одержаних й розмножених на основі сучасних методів клонування та імуноферментного відбору.
Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ