Озброївшись новітніми технологіями

23 May, Розділ Рослинництво, переглядів 6 824

Розповідаючи про Житомирщину, не можна залишити поза увагою лісове госодарство цього краю, адже в загальному лісовому фонді області - 1,1 млн га, а на кожного жителя припадає 0,7 га лісу. За цією величезною територією доглядає понад 8 тисяч працівників – заліснюють, заготовляють і переробляють деревину, доглядають за дикими тваринами, оберігають ліс від браконьєрів. Роботи, як відомо, в лісництвах вистачає.

У підпорядкуванні Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства 120 лісництв, які об’єднані в 19 підприємств лісового господарства, в тому числі й Поліський природний заповідник.

«Лісництва покликані зберігати ліс, тож основним показником в діяльності лісогосподарських підприємств є лісовідтворення, - каже перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Зарічний. - Щороку в області старі насадження заготовляються на площі 5,5-6 тис. га, і відповідно цей масив засаджується. Для успішного заліснення земель в лісгоспах заготовлюється до 100 т лісового насіння. На підприємствах функціонує 206 лісових розсадників загальною площею 130 га, де щороку вирощується 40-45 млн шт. сіянців дерев».

Окрема історія - саджальні машини. Їх житомирські лісгоспи мають у достатній кількості. Та найбільшу гордість викликає автоматична машина власної розробки. Василь Григорович підкреслює, що створена вона за аналогом австрійської моделі, яка виявилася занадто дорогою для українського лісництва. Тому, щоб не переплачувати втридорога, вирішили зробити щось подібне, і це розробникам вдалося. «Не те що схоже, а машина вийшла навіть універсальнішою за австрійську модель», - уточнює Василь Зарічний.

Довідково. Основні лісокористувачі Житомирської області: державні лісогосподарські підприємства (749,7 тис. га), ліси АПК (312 тис. га), землі Міністерства оборони (14,2 тис. га), інші користувачі (15 тис. га).

Тривимірне стеження і власний спецпідрозділ

Колись подібні інноваційні технологої можна було побачити лише у військових, зараз вони стали реальністю для одного з кращих лісгоспів Житомирщини – ДП «Білокоровицьке лісове господарство». На території області це третій за величиною лісгосп, а за загальноукраїнськими мірками – шостий.

Керівник господарства Юрій Шевчук зазначає, що до складу лісгоспу входить 8 лісництв. «Маємо цех з переробки деревини та три проміжних склади, які створені для зменшення відстані вивозки і витратної частини, - розповідає Юрій Іванович. – А ще маємо власну автоколону, в складі якої 59 автомобілів». В плані техніки господарство повністю незалежне. «Ще якби і власне пальне мати», – жартома говорить Шевчук.

І це би було непогано, адже кожна витратна стаття для лісгоспа важлива, бо кошти підприємства лісового господарства заробляють самостійно. В 2013 р., наприклад, держава виділила для ДП «Білокоровицьке лісове господарство» 880 тис. грн, а це до 5% від потреб підприємства.

«Загальна реалізація по лісгоспу торік склала понад 65 млн грн, - констатує Юрій Іванович. - Коли я очолив лісгосп, цей показник становив 27 млн грн, тобто нам за чотири роки вдалося збільшити реалізацію майже втричі. І за показниками 2013 р. загальна реалізація в лісгоспі на одного працюючого склала 166 тис. грн, а на кожного працюючого на переробці - 224 тис. грн».

Окрім забезпечення власних потреб, лісгоспи платять обов’язковий податок державі. Лісники чи то жартома, чи серйозно називають його «попенною платою» (від слова «пеньок»), тобто податок за кожне зрізане дерево. До речі, якщо говорити про податки, то ДП «Білокоровицьке лісове господарство» є найбільшим платником податків у Олевському районі. За 2013-й підприємство сплатило в державу казну 17,7 млн грн, з них - 5 млн грн «попенного податку».

Довідково. Державне підприємство «Білокоровицьке лісове господарство» розташоване в північно-західній частині Житомирської області на території трьох адміністративних районів – Олевського, Ємільчинського і Лугинського.

Площа лісгоспу – 59745 гектарів. Кількість працівників – 400 осіб.

Щоб на території лісництва пеньки з’являлися лише за планом лісгоспу, а не від рук лісокрадів, в Білокоровицькому лісгоспі створили окремий спецпідрозділ лісової охорони. Ініціатором створення подібної бригади було обласне управління лісового та мисливського господарства. «Три роки тому мали в області складну ситуацію з лісокрадами та браконьєрами, - згадує Василь Зарічний. – На той час фіксувалася велика кількість крадіжок, причому на промисловому рівні. Крали деревину машинами, і навіть коли лісова охорона намагалася зупинити лісокрадів, вони ніяк на це не реагували, а інколи навіть доходило до бійок між лісниками і крадіями. Лісова охорона проти таких груп, вважайте, була беззахисною і нічого не могла вдіяти. Тому й виникла ідея створити рейдову бригаду. Але ми розуміли, що звичайна патрульна машина не забезпечить потрібної функціональності та безпеки. Вирішили взяти броньовану техніку – БРДМ - з хорошою прохідністю».

До такої потужної техніки лісники взяли і відповідних спеціалістів - колишніх працівників правоохоронних органів, які знають, як поводитись зі зброєю і як затримувати злочинців. Та голими руками, хоч і на БРДМ, крадіїв не візьмеш, тож довелося отримати дозвіл у МВС на зброю, і тепер спецпідрозділ лісової охорони оснащений наручниками, кийками, газовими балончиками, карабінами та автоматами.

«Вирішили створити бригаду на базі Білокоровицького лісгоспу, бо він знаходиться в центрі північно-західної частини Житомирщини, - розповідає Юрій Шевчук. - Щодня загін охорони, патрулюючи лісові масиви, об’їжджає мінімум 120 кілометрів. Коли я починав працювати в цьому лісгоспі, то лише по одному лісництві за рік фіксувалося понад тисячу самовільних вирубок лісу. А за два роки, відколи працює бригада, вони припинилися взагалі».

Про дієвість спецпідрозділу лісової охорони говорять і в Житомирському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, запевняючи, що показники самовільних рубок і браконьєрства в цьому лісгоспі зведені до мінімуму.

«Завдяки цій бригаді ДП «Білокоровицьке лісове господарство» забезпечило найкращі показники за кількістю складених протоколів адмінпорушень, - запевняє Василь Зарічний. - Тричі за рік Білокоровицький лісгосп перемагав у змаганні. Тож керівництво обласного управління вирішило нагородити лісництво за таку працю і водночас зацікавити рейдові бригади всіх лісогосподарств, подарувавши для патрулювання автомобіль «Патріот». Після Білокоровицького лісгоспу «Патріоти» отримали ще два лісгоспи області».

Чутки про спецпідрозділ лісової охорони швидко поширились в області і тепер БРДМ не щодня виїздить на патрулювання, охорона обходиться новеньким «Патріотом».

Ще одна особливість ДП «Білокоровицьке лісове господарство» - лісгосп є піонером не лише на Житомирщині, а, можливо, і на всій території України у запровадженні трирівневого ступеню контролю за лісовими масивами. Всі вишки спостереження, а їх у лісгоспі 40 штук, обладнані телевізійними системами відеоспостереження. Три лісгоспи об’єднали через Інтернет. Це дозволяє відслідковувати лісові масиви на центральному пункті, який знаходиться в Білокоровицькому лісгоспі. Крім того, при потребі оглядати територію трьох лісгоспів можуть і в обласному управлінні. Тому система і називається трирівневою – бо за об’єктом можуть спостерігати в лісництві, на центральному пункті та в облуправлінні.

З династії лісників

Старанно дбаючи про охорону лісів від крадіжок і пожеж, в лісгоспі ретельно займаються й відновленням лісу. «Ліс доростає до віку стиглості, й приходить час, коли потрібно вчасно заготовити деревину, щоб вона не встигла зіпсуватися, - розповідає Юрій Іванович. - Всі території, де ведеться заготівля, потім повністю заліснюються, адже головна наша мета і завдання полягає в лісовідтворенні. Торік у лісгоспі посадили 300-310 га нового лісу плюс мали природне поновлення в межах 107 га, тобто за рік отримали 417 га відтворення культур. 53% становлять хвойні насадження, 17% - дубові, а решта – берези, вільха, осика».

Відповідно до затвердженої виробничої програми в ДП «Білокоровицьке лісове господарство» в 2013-му заготовлено 134,4 тис. м3 деревини. Власна переробка склала 21 тис. м3.

Юрій Шевчук розказав і показав нам два нових проекти, яким ще навіть року не виповнилось. Торік у мисливському господарстві «Білокоровицький лісгосп» створили вольєр і тепер на 70,5 га утримують і розводять дикого кабана на піввільних умовах. Основна мета проекту - наситити мисливські угіддя оптимальною кількістю кабана. «На 70 га в природних умовах має бути 50 диких кабанів. Рік тому запустили на територію 8 свиноматок, а зараз уже маємо 46 диких тварин. Коли чисельність їх збільшиться, плануємо випускати тварин за межі вольєру. Зможемо продавати іншим мисливським господарствам для штучної підтримки чисельності в межах ареалу», - ділиться планами Юрій Іванович.

Інший проект - рекреаційний майданчик «Лісовичок», створений лісгоспом для комфортного та якісного відпочинку. Ця затишна і привітна місцина знаходиться на території Радовельського лісництва, вздовж шляху траси Київ – Ковель (219 км). Окрім магазину-кафе «Лісовичок», де продається лісова продукція і страви на замовлення, є тут і автостоянка, теплі альтанки, мангали, дитячий майданчик, навіть невеличкий ставочок, де весною з’являться лебеді.

За словами Василя Зарічного, «Лісовичок» - це загальнонаціональний проект, упроваджений за ініціативи Державного агентства лісових ресурсів. В Україні таких рекреаційних майданчиків уже майже 80, а на Житомирщині – 8. І хоча «Лісовичок» Білокоровицького лісгоспу наймолодший з них, Юрій Шевчук не сумнівається, що зробить його найкращим в області. Бо звик: якщо робити - то на совість, віддаючись справі на всі 100 відсотків. Це Юрію Івановичу добре вдається, бо пощастило в житті займатися улюбленою справою і, що цікаво, продовжити династію лісників. «Мій батько і дядько працювали в лісництві, я з дитинства знайомий з лісом, тому і вирішив опанувати саме цю професію, - пригадує Юрій Іванович. - Закінчив Малинський лісотехнічний технікум, потім Львівський державний лісотехнічний університет. З того часу працював у лісництві Новгород-Волинського району в Городниці, а ось вже п’ятий рік опікуюся лісами Білокоровицького лісгоспу».

Брати Юрія Шевчука також працюють у лісництві: старший керує Овруцьким лісгоспом, менший – лісничий в Городниці. Та й двом своїм синам Юрій Іванович передав любов до лісу, залучив до доброї справи – берегти і примножувати багатства природи. Сьогодні вони теж трудяться в лісництвах на Житомирщині.

Мудрим керівництвом і використанням в роботі новітніх технологій пояснюють в обласному управлінні лісового та мисливського господарства зразковість Білокоровицького лісгоспу. До цього варто додати ще здатність і вміння Юрія Шевчука згуртувати колектив, разом працювати над новими проектами, вірити у спільну справу і перемагати.

Сам Юрій Іванович розповідає: найперше правило, яке він запровадив для всіх працівників, прийшовши на нову посаду, – дотримання дисципліни. «Взялися за охорону лісу, створили вольєр, відкрили «Лісовичок», повністю оновили приміщення деяких лісництв, щоб люди працювали в комфортних умовах. А найголовніше: ми засадили всі вільні площі…».

Про ліс, вже зроблене і заплановане на майбутнє Юрій Шевчук може розповідати годинами. До речі, від нього ми дізналися, що в Тригірському лісництві ростуть дуби-легенди, яким понад 500 років. Сподіваємося, що наступного разу, розповідаючи про Житомирщину, обов’язково розкажемо й про них.

Людмила ЛЕБІДЬ